Ухвала суду № 39161810, 11.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2014 року Справа № 914/3886/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. у справі № 914/3886/13 господарського суду Львівської областіза позовомОСОБА_5доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області; 2. ОСОБА_6; 3. ОСОБА_7; 4. ОСОБА_8; 5. ОСОБА_9; 6. ОСОБА_4провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро" від 14.11.2012 р., оформлених протоколом № 4 засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро"; визнання недійсними та скасування змін та доповнень до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", затверджених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голвірем-Агро", зареєстрованих 20.11.2012 р. Державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Парус Ю.В. за № 14041050004001963

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання касаційної скарги сторонам. Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Скаржником до касаційної скарги в якості доказу надсилання касаційної скарги третій особі по справі - ОСОБА_9, додано фіскальний чек відділення поштового зв'язку № 15 м. Львова та опис вкладення до цінного листа від 18.04.2014 р., які свідчать про направлення цінного листа за адресою: 79060, вул. Наукова, 20/36, м. Львів.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що належною адресою ОСОБА_9 є: 79060, АДРЕСА_1.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. У зв'язку з наведеним, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 3 ст.1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за подання касаційної скарги на рішення господарського суду у справі немайнового характеру - 70 відсотків зазначеної ставки.

З прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що скаржник просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. у справі № 914/3886/13 в повному обсязі.

Касаційна скарга ОСОБА_4 подана через Львівський апеляційний господарський суд 18.04.2014 р. (згідно відбитку поштового штемпеля)

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" на 01.01.2014 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218,00 грн. Отже, при зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_4 мала сплатити судовий збір у розмірі 1 705,20 грн. (за дві вимоги немайнового характеру).

Втім, ОСОБА_4 до касаційної скарги додано квитанцію № 273 від 18.04.2014 р., за якою сплачено судовий збір у розмірі 1 280,00 грн. Отже, судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення скаржникові відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. у справі № 914/3886/13 повернути скаржнику без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп., сплачений за квитанцією № 273 від 18.04.2014 р.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова