Ухвала суду № 39160899, 03.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

_____

У Х В А ЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.

при секретарях - Охневській Т.В., Заліській Г.Г., Меєчко Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ТОВ «Новобудова» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 17 906,10 грн., та в порядку ст.625 ЦК України три проценти річних, що становить 1 613,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 312,63 грн., а всього 22 831,75 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. ТОВ «Новобудова» безперебійно надає послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, а також комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1, однак відповідачка не здійснює їх оплату, внаслідок чого у неї за період з липня 2009 року по червень 2012 року виникла заборгованість у розмірі 17 906,10 грн.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму з підстав передбачених п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також за прострочення виконання зобов'язання в порядку ч.2 ст.625 ЦК України три проценти річних - 1 613,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 312,63 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 р. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 831,75 грн. та судові витрати в розмірі 649,40 грн., а всього 23 481,15 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Новобудова», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Справа №755/17261/13 № апеляційного провадження:22-ц/796/4339/2014 р. Головуючий у суді першої інстанції: Галаган В.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Зазначала, що суд першої інстанції не перевірив, чи є ТОВ «Новобудова» належним позивачем з огляду на відсутність між сторонами договірних відносин.

Крім того вказувала на те, що позивач ніколи не надавав їй житлово-комунальні послуги. Звертала увагу, що у 2004 році вона відмовилась від будь-яких послуг позивача, у зв'язку з чим начальник ЖЕД №1 Рожок Л.Б. відключила її квартиру від тепломереж будинку.

Також посилалась на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що позовні вимоги ТОВ «Новобудова» не підтверджені належними доказами і ґрунтуються лише на припущеннях, а складені ним розрахунки є неправильними.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Стверджувала, що відповідач не надає їй жодних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також комунальних послуг, оскільки вона від них відмовилась у зв'язку з тим, що вона не проживає у належній їй на праві власності квартирі. Про це вона повідомила начальника ЖЕК, який відключив її квартиру від мережі централізованого опалення.

Крім того вказувала на те, що між нею та позивачем відсутні договірні відносини щодо надання їй житлово-комунальних послуг, а тому вважала, що ТОВ «Новобудова» неправомірно ставить питання про стягнення з неї оплати за такі послуги.

Представник ТОВ «Новобудова» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 120,8 кв.м, житловою площею 65,00 кв.м на підставі свідоцтва про право власності виданого 07.10.2004 р. Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 29.09.2004 р. №1783-С/КІ, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 р.,реєстровий №43999.

Рішенням правління АТ ХК «Київміськбуд» №142 від 16.06.2004 р. житлово-експлуатаційній організації ТОВ «Новобудова», створеній за участю АТ ХК «Київміськбуд», передано житлові будинки, службове житло, вбудовано-прибудовані приміщення, паркінги, інженерні мережі та інше майно в складі житлових будинків, що перебувають на балансі ДП «Екос» та його структурних підрозділів згідно з додатками №1 та №2 до цього рішення, зокрема будинок АДРЕСА_1

Відповідно до п.7 акту прийому-передачі квартири інвестору від 22.09.2004 р., після відкриття будинку під заселення інвестор ОСОБА_1 несе відповідальність за охорону своєї квартири і сплачує комунальні послуги.

За змістом п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. має заборгованість з оплати утримання будинку та прибудинкової території -10 554,08 грн., централізованого опалення - 7 580,14 грн., а всього 17 906,10 грн.

Передбачена п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч.2 ст.625 ЦК України.

А тому, на зазначену суму заборгованості позивач правомірно нарахував три процента річних - 1 613,12 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3 312,63 грн.

Правильність наведеного позивачем розрахунку ОСОБА_1 не спростувала належними і допустимими доказами.

Не є обґрунтованими і посилання в апеляційній скарзі на те, що за відсутності договірних відносин між сторонами, у ТОВ «Новобудова» відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги.

За змістом ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність укладеного між сторонами договору з утримання будинку та прибудинкової території не звільняє відповідача від оплати за фактично надані йому послуги.

Згідно пункту 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572, обов'язок по сплаті обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладаються на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Саме по собі посилання ОСОБА_1 на те, що вона не проживає у квартирі АДРЕСА_1 не звільняє її від оплати за надані їй послуги, оскільки вони надаються на забезпечення утримання будинку та прибудинкової території в належному стані.

Представник ТОВ «Новобудова» зазначив, що у зв'язку з не проживанням ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1, позивач не нараховує їй оплату за холодне та гаряче водопостачання. Послуги з утримання будинку та прибудинкової території включають в себе мінімальний перелік послуг, передбачений чинним законодавством України, розрахунковою одиницею для визначення розміру плати є квадратний метр загальної площі квартири. Розмір такої плати не залежить від того чи зареєстрований та проживає у квартирі її власник, оскільки утримання будинку та прибудинкової території в належному санітарно-технічному стані потребує постійного догляду та витрат. Інших оплат, окрім витрат на утримання будинку, прибудинкової території та централізованого опалення, ТОВ «Новобудова» відповідачці не нараховувало. Такі доводи представника ТОВ «Новобудова» ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона відмовилась від послуг ТОВ «Новобудова» у зв'язку з чим її квартира була відключена від мережі централізованого опалення, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до акту обстеження об'єкту від 15.04.2014 р. квартира АДРЕСА_1 під'єднана до мереж централізованого опалення будинку, скарг від ОСОБА_1 щодо роботи системи опалення не надходило.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ТОВ «Новобудова» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також оплати централізованого опалення, є законними і обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення не убачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: