Ухвала суду № 39160243, 03.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

03 лютого 2014 рокусправа № 2а-17155/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області

на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 вересня 2011 року

справа № 2а-17155/11

за позовом ОСОБА_1

до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулася у Бердянський міськрайонний суд Запорізької області з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити виплату щорічної грошової допомоги відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як учаснику війни, разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум.

Не погодившись з постановою суду, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників війни, що підтверджується копією посвідчення серії В-І №210754 (а.с. 5).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

ОСОБА_1 у квітні 2011 року виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі 120 гривень (а.с. 12).

Розмір разової грошової допомоги, який передбачено статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку разової грошової допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги позивачеві застосуванню підлягає стаття 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04 квітня 2011 року та інші постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якою визначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією частиною мінімального розміру пенсії за віком.

Оскільки у 2011 році виплата проведена позивачу в меншому розмірі, ніж встановлено законом, змін до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на час виплати не вносилось, обмежень для застосування цієї статті законодавчо не встановлено, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

При цьому обов'язок по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги, передбаченої статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покладено на відповідний орган праці та соціального захисту населення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок та зводяться до намагань обґрунтувати порушення прав позивача відсутністю належних коштів для виконання вимог Закону України, що не може бути прийнято до уваги, оскільки правові висновки та обґрунтування недопустимості порушень з боку уряду чи парламенту держави при розробці та затверджені щорічного бюджету в частині соціальних гарантій та виплат мають преюдиціальне значення як для судів, так і службовців, установ, підприємств та державних органів.

Право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки таке право декларовано державою, то, відповідно, держава, через створені нею органи, в даному випадку органи соціального захисту населення, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 197, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим