Ухвала суду № 39159141, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7214/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 000029 від 26.05.2013, рішення про вжиття коригувальних (обмежувальних) заходів № б/н від б/д та акту перевірки № 000055 від 22.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15 по 22 квітня 2013 року посадовими особами відповідача проведено перевірку характеристик продукції, що реалізується позивачем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на її відповідність вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції № 000055 від 22.04.2013 (далі по тексту - акт № 000055).

За наслідками перевірки контролюючим суб'єктом виявлено, що ФОП ОСОБА_2 реалізує продукцію, на якій відсутній національний знак відповідності та яка не відповідає встановленим вимогам.

У зв'язку з виявленням відповідного порушення та ненадання суб'єктом господарювання документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила продукцію позивачу, останню визначено як особу, що ввела продукцію в обіг та винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 000029 від 26.04.2013, якою накладено стягнення у розмірі, визначеному пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000020 від 28.05.2013 обмежено надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідності із встановленими вимогами.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-ХІІ з наступними змінами та доповненнями.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції врегульовані положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №2735-VI від 02.12.2010).

На підставі та у відповідності до наведених положень Закону України №2735-VI від 02.12.2010, посадовою особою відповідача на підставі наказу № 189 від 11.04.2013 проведено планову невиїзну, поєднану з виїзною перевірку позивача з питань відповідності обладнання електричного та електронного (освітлювальної апаратури), що реалізується останньою за адресою АДРЕСА_1, магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, вимогам технічних регламентів, дія яких поширюється на зазначену продукцію, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», з одержанням для перевірки відповідно до частини сьомої статті 23 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010 наступних документів (їх копій): супровідної документації, що додається до продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); висновків експертиз та протоколів випробувань; документів, що дають змогу відстежити ланцюг постачання відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація) та інших документів, визначених в цій статті.

За результатами проведення перевірки, посадовою особою відповідача 22.04.2013 складено акт № 000055, в якому зазначено, що в ході планового заходу було оглянуто зразки продукції, яка зазначена в акті під пунктами № 1-№ 8, а саме: лампа накалювання В 35 40 W 27 FR Br TM Brille артикул 126106, лампа розжарювання Р 45 40 W E 14 СL Br TM Brille артикул 126119, лампа накалювання В 35 25 W E 27 CL Br TM Brille артикул 126101, лампа накалювання BW 35 25 W E 14 FR Br TM Brille артикул 126723, лампа розжарювання Е 50 40 W 27 TM Brille артикул 126728, лампа накалювання Т 45 SOFT TTONE 40 W TM Brille артикул 126713, рефлекторна галогенові лампа MR 16 230 B 35 Bт 0,15 А TM Brille, рефлекторна галогенові лампа MR 16 12 B 50 Вт TM Brille, її пакування та маркування.

В ході огляду виявлено, що суб'єкт господарювання розповсюджує продукцію, на якій відсутній національний знак відповідності, за що передбачена відповідальність згідно пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010.

У зв'язку з ненаданням позивачем запитуваної під час перевірки документації для встановлення найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила продукцію у визначені строки, постановою № 000029 від 26.04.2013 на ФОП ОСОБА_2 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010 як до виробника.

Крім того, 28.05.2013 рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000020 до позивача застосовано такий захід як обмеження надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Беручи до уваги п. 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009, пунктів 14, 17 Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1144 від 27.12.2008 колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність національного знаку якості на етикетці продукції є порушенням наведених положень Технічних регламентів та свідчить про невідповідність такої продукції встановленим законодавством вимогам.

Посилання позивача на нанесення на упаковку товарів, які зазначені у акті № 000055, спеціального знаку відповідності, який відповідає формі, визначеній ДСТУ 2296-93, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги.

Так, зі змісту ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування» вбачається, що він затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України № 186 від 09.12.1993.

Проте, наказом затверджені Правила обов'язкової сертифікації металообробного та деревообробного обладнання, якими встановлювались порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації металообробного та деревообробного обладнання в державній системі сертифікації продукції.

Застосування відповідних положень до спірних правовідносин щодо нанесення спеціального знаку відповідності відповідно до ДСТУ 2296-93 на продукцію, яку реалізовувала позивач, є безпідставним.

Крім того, відповідно до розділу 1 ДСТУ 2296-93 цей стандарт установлює форму, розміри та технічні вимоги до національного знаку відповідності, а також правила його застосування при сертифікації продукції, процесів, послуг у Системі сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності призначений для позначення сертифікованої продукції з метою інформування споживачів про те, що продукцію сертифіковано згідно з правилами Системи.

У відповідності до положень статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-IV від 01.12.2005 з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції, пункту 1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29.11.2001 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нанесення національного знаку відповідності підтверджує відповідність товару, робіт, послуг вимогам технічних регламентів, у той час, як спеціальний знак відповідності, визначений ДСТУ 2296-93, підтверджує проходження продукцією сертифікації, що не є тотожними поняттями.

На підтвердження наведеного висновку, також, свідчить положення частини п'ятої статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».

Суд першої інстанції вірно не погодився з правомірністю накладення на позивача штрафу на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010, як на особу, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, так як такого висновку відповідач дійшов з огляду на ненадання позивачем документів для встановлення найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила продукцію, проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.04.2013, у межах встановленого запитом відповідача строку, позивачем до канцелярії Інспекції подано видаткову накладну № 58 від 11.03.2013 на підтвердження придбання нею товару, визначеного в акті № 000055.

У відповідності до статті 1, частини сьомої ст. 8 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010 та враховуючи те, що у межах визначеного відповідачем строку, позивач надала документи, з яких можливо встановити найменування та місцезнаходження постачальника продукції, зазначеної в акті № 000055, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про відсутність правових підстав для притягнення її до відповідальності, визначеної у пункті 2 частини другої статті 44 Закону України № 2735-VI від 02.12.2010.

У відповідності положень частини другої статті 11, частини другої ст. 165 КАС України з урахуванням встановлених обставин, зокрема й того, що позивач є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка відповідно до Закону України №2735-VI від 02.12.2010 вважається такою, що ввела її в обіг, та з метою повного захисту прав позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 000029 від 26.04.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000020 від 28.05.2013.

Апелянт як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 27.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.