Постанова № 39157784, 14.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 804/3890/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства «Проектно - вишукувальний інститут Укрспецбудпроект» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 19 березня 2014 року звернулось до Відкритого акціонерного товариства «Проектно - вишукувальний інститут Укрспецбудпроект», у якому просило стягнути з відповідачана користь Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (р/р 25604303013175 в Управлінні Ощадбанку м. Дніпропетровська, МФО 305482, ЄДРПОУ 21928462) заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 15105,68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підприємстві відповідача працювали громадяни, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Згідно ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників небюджетних державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії» призначеної за цим Законом. Проте, відповідач у добровільному порядку не сплачує заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів щодо осіб, які отримували пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська протягом 2013 року, яка складає 15105,68 грн.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка надсилались на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованими поштовими відправленнями.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівникам Відкритого акціонерного товариства «Проектно - вишукувальний інститут Укрспецбудпроект», було призначено пенсії згідно ст. 24 Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність».

Згідно довідки - розрахунку по фактичному відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013рік за ВАТ «Проектно - вишукувальний інститут Укрспецбудпроект» рахується заборгованість у розмірі 15 105,68 грн. по працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно п. 13 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, відповідно до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, то розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно до ст. 24 ч. 5 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91 № 1977 (з наступними змінами та доповненнями) різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Науково-дослідна (науково-технічна) установа (далі наукова установа) це юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт (ст. 1 Закону № 1977).

Відповідно до ст. 1,6 Закону № 1977 науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. Науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Відповідно ст. 7 Закону №1977 наукова установа діє на підставі статуту (положення), що затверджується в установленому порядку.

Постановою КМ України 24.03.2004 року №372 затверджено «Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи ( далі Порядок № 372 ).

Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та „Про наукову і науково технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівній акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку (п. 9 Порядку № 372).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не належить до державних не бюджетних наукових установ, а відтак, він не несе обов'язок відшкодовувати 50 відсотків різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, що передбачено також і п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Враховую вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не являється державним підприємством, тому на нього не розповсюджується дія ч. 5 ст. 24 Закону України № 1977 та відсутні правові підстави для відшкодування різниці пенсій.

Вищий адміністративний суд України виклав подібну позицію в постанові від 15.12.2011р. у справі № К-26698/09, а саме зазначив: «відповідач є недержавним підприємством, тому на нього не розповсюджується дія ч. 5 ст. 24 Закону України № 1977 та відсутні правові підстави для відшкодування різниці пенсій.»

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства «Проектно - вишукувальний інститут Укрспецбудпроект» про стягнення заборгованості- відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко