Постанова № 39157749, 02.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р. Справа № 804/5535/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представника відповідача Авер'янова Є.В. Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2014 року Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс» (далі - позивач, ПрАТ «Дніпрометалсервіс») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002222305 від 18 грудня 2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 3 883,00 грн. та № 0002212305 від 18 грудня 2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 551 950,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

На підставі позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Дніпрометалсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 та в порушення вимог п. п. 14.1.179, п. п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1, ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) з урахуванням норм п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14 у зв'язку з тим, що позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 2 367 967 грн., у тому числі: за січень 2013 року в сумі 408742 грн.; за лютий 2013 року в сумі 427993 грн.; за березень 2013 року 511536 грн.; за травень 2013 року в сумі 455169 грн.; за червень 2013 року в сумі 564527 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за червень 2013 року в сумі 3883 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з посиланням на норми чинного законодавства, прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0002212305, №0002222305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 551 950,50 грн., та про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 883,00 грн.

ПрАТ «Дніпрометалсервіс» не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки № 1130/221/01881051 від 29.11.2013 року та вважає податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0002212305, №0002222305 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що у період з 01.01.2013 по 30.06.2013 ПрАТ «Дніпрометалсервіс» придбано у ТОВ «СТАЛЬ» (Код ЄДРПОУ 35394737) олію соняшникову нерафіновапу для харчової промисловості наливом на суму ПДВ - 2 425 906,69 грн.

Перевіркою встановлена реалізація придбаних товарів за ціною нижче ніж ціна придбання, гак як при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою витрат (з ПДВ), сплаченої при придбані даної продукції на території України, фінансовий результат - це збиток у загальній сумі 2 386 842,19 грн.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0002212305, №0002222305 винесені на законних підставах та не підлягають скасуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Дніпрометалсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 та в порушення вимог п. п. 14.1.179, п. п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1, ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) з урахуванням норм п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14 у зв'язку з тим, що позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 2 367 967 грн., у тому числі: за січень 2013 року в сумі 408742 грн.; за лютий 2013 року в сумі 427993 грн.; за березень 2013 року 511536 грн.; за травень 2013 року в сумі 455169 грн.; за червень 2013 року в сумі 564527 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за червень 2013 року в сумі 3883 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з посиланням на норми чинного законодавства, прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0002212305, №0002222305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 551 950,50 грн., та про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 883,00 грн.

24.12.2013 року ПрАТ «Дніпрометалсервіс» подало до Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області первинну скаргу від 24.12.13 р. № 220 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду первинна скарга ПрАТ «Дніпрометалсервіс» залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін відповідно до Рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги за №1040/10/04-36-10-08-09 від 21.02.2014р.

ПрАТ «Дніпрометалсервіс» 03.03.2014р р. направлено поштою повторну скаргу від 03.03.2014р. № 22 до Міністерства доходів і зборів України.

10.04.2014 р ПрАТ «Дніпрометалсервіс» отримало поштою рішення Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2014 р. № 5956/6/99-99-10-01 -15, яким скарга ПрАТ «Дніпрометалсервіс» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

В ході проведення перевірки встановлено, що у період з 01.01.2013 по 30.06.2013 ПрАТ «Дніпрометалсервіс» придбано у ТОВ «СТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 35394737) олію соняшникову нерафіновану для харчової промисловості наливом на суму ПДВ - 2 425 906,69 грн.

Придбаний товар у ТОВ «СТАЛЬ» ПрАТ «Дніпрометалсервіс» реалізовано на експорт - HETTERINGTON GROUP LTD. Vanterpool Plaza, P.O.Box 873 Wickhams Cay 1, Road Town, Tortola.British Virgin Islands, відповідно до контракту №35/193/4 від 11.06.2012.

Всього загальна сума придбання (з урахуванням ПДВ) склала 14 555 440,14 грн., загальна сума реалізації склала 12 168 597,95 грн.

Перевіркою встановлена реалізація придбаних товарів за ціною нижче ніж ціна придбання, так як при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою витрат (з ПДВ), сплаченої при придбані даної продукції на території України, фінансовий результат - це збиток у загальній сумі 2 386 842,19 грн.

Ціна є грошовим виразом вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) 4 товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір. Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Суд зазначає, що дані обставини дають підстави вважати, що купівля олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості та її подальша реалізація на експорт, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Наявність цих ознак свідчить про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод. Крім цього наявність наступних обставин може свідчити лише про направленість дій на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди переважно чи за рахунок бюджету, а саме зловживання суб'єктом господарювання правом на отримання бюджетного відшкодування та відсутність економічного ефекту від укладених угод.

У відповідності до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Верховний Суд України при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати/надати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, на підтвердження надаємо копію постанови Верховного суду України від 01.04.2008 року №08/91.

Так як ПДВ не враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, необхідність виключення ПДВ зі складу собівартості та доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток, а саме підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті. 135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України.

Згідно з підпунктом 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат - суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товар) (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Пунктом 195.1 статті 195 ПК України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій.

В свою чергу згідно з пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Крім того, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (підпункт 188.1 етапі 188 ПК України).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що ПрАТ «Дніпрометалсервіс» є платником податку на додану вартість, на нього не поширюються дії підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України в частині, яка відноситься до платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, та до складу витрат яких входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Таким чином, саме визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку платником податку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

Аналізуючи визначення господарської діяльності (господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 ПК України)), можна зробити висновок, що господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання прибутку, а не з метою умисного заниження (приховування) податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податків, що спрямовані на заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Тобто, зі змісту угод платника податку, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і, як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку. Купівля олії соняшникової нерафінованої та її подальша реалізація на експорт згідно з укладеним контрактом за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності товариства, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб - шляхом відшкодування ПДВ з бюджету (зменшення сплати поточних платежів по ПДВ за рахунок сформованого податкового кредиту) - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ПрАТ «Дніпрометалсервіс» не обумовлені розумним змістом, що направлений на отримання доходу, вважається, що такі дії були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу на те, що не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

З наведених обставин, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є підставою для відшкодування ПДВ (зменшення сплати поточних платежів по ПДВ за рахунок сформованого податкового кредиту), оскільки не встановлено об'єктивність та поважність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, а відповідно і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на вищесказане суд вражає, що правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, та не маючий під собою розумної, економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, може бути визнаний недійсним. При цьому для запобігання ухиленню від сплати податків, одержана податкова вигода не визнається діловою метою правочину.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку,що що ПрАТ «Дніпрометалсервіс» здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету. За наведених обставин наявність у товариства належно оформлених документів, які відповідно до ПКУ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки платником не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною, нижчою від ціни придбання. Отже, головною метою було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та, як наслідок, незаконно заволодівати державним майном. Тобто, дані операції не містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 487, 20 грн., то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384, 80 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» решту судового збору у розмірі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.06.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар