Ухвала суду № 39155494, 05.06.2014, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/3505/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м.Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Карнауха А.П.

при секретарі Грабовській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» ( далі - ТОВ «Авто-Просто» ) про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення грошових коштів в сумі 48184 грн.08коп.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Тульчинського районного суду з позовом до ТОВ «Авто-Просто» про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення грошових коштів, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

05.11.2011 року він уклав із ТОВ «Авто-Просто» угоду № 376981 про надання послуг, спрямованих на отримання автомобіля « CHEVROLET LACETTI « вартістю 121 800 грн. До угоди буди додатки №1 та №2, які є невід»ємними її частинами. Він їх також підписав. На виконання своїх зобов»язнань по угоді він сплатив відповідачу 48184 грн.08 коп. Але права на отримання автомобіля він не отримав. 14.03.2012 року він направив відповідачу заяву від 13.03.2012 року про розірвання укладеної угоди та повернення коштів. 20.04.2012 року ТОВ «Автио-Просто» направило йому лист від 13.04.2012 року про те, що угоду розірвано згідно ст.13 п.13.1 додатку №2 угоди і поверненю підлягає 21824 грн. 87 коп. 24.01.2013 року він змову направив відповідачу листа, в якому вказав про свою незгоду з сумою, яка підлягає поверненню. Однак, відповіді не отримав.

Вважає, що укладена угода з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів» із застосуванням відповідачем не чесної підприємницької практики.

Просить суд стягнути з ТОВ «авто-Просто» на його користь 48184 грн.08 коп. сплачених за нікчемним правочином.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги змінив, просив стягнути з відповідача кошти в сумі 21824 грн.87 коп., які останній повинен був повернути після розірвання угоди. Від решти первинних позовних вимог відмовився. Пояснив суду, що хоче повернути хоча б частину коштів.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, надав суду письмову заперечення та заяву про розгляд справи за його відсутності. В своїх запереченнях відповідач стверджує, що суд не може брати до уваги уточнені позовні вимоги позивача, оскільки справа розглядалась Вищими спеціалізованим судум з розгляду цивільних і кримінальних справ. Його висновки викладені в ухвалі від 27.11.2013 року, які згідно ст.338 ч.4 ЦПК України є обов»язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Із наданої суду угоди № 376981 від 05.11.2011 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто-Просто», вбачається що сторони уклади її про надання ОСОБА_2 надання послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля.

До угоди надані додатки №1 та №2, підписані сторонами. Ст.13 додатку №2 до угоди передбачено можливість та умови розірвання угоди, формування фонду для повернення коштів, повернення коштів. Зокрема, п.13.1 цієї статі передбачено, що учасник, який ще не оримав автомобіль, має прво розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити «Авто-Просто» у письмовій формі. Поверненню підлягають тільки чисті внески, сплачені за угодою, з врахуванням положень, викладених у цій статті.

Із наданого позивачем листа від 13.04.2012 року, адресованим ТОВ «Авто-Просто» на його ім»я вбачається, що ТОВ «Авто-Просто» погодилось на розірвання угоди № 376981 і вказало, що поверненню підлягає 21924 грн.87 коп. як сума чистих внесків.

Вислухавши пояснення позивача, ознайомившись із письмовими запереченнями проти позову відповідача, наданими сторонами письмовими доказами, оцінивши їх відповідно до ст.212 ЦПК України суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Факт укладення договору в формі угоди № 376981 від 05.11 2011 року сторони не оспорюють.

Відповідно до ст.1 цієї угоди невід»ємною часткою угоди є додатки №1 та №2.

Ст.13 додатку №2 до угоди передбачена можливість учаснику , яким є ОСОБА_2, ініціювати розірвання угоди. В п.13.1 цієї статті передбачено, що таке розірвання можливе шляхом подання письмової заяви. Ця вимога позивачем виконана.

ТОВ «Авто-Просто» погодилось на розірвання угоди із ОСОБА_2, про що його повідомило листом від 13.04.2012 року. При цьому в листі ТОВ погодилось на повернення ОСОБА_2 частини сплачених по угоді коштів у формі чистих внесків.

Доказів про повернення цих коштів відповідачем на час розгляду справи суду не надано.

В даний час вказана у листі сума позивачем не оспорюється і тому підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача про недопустимість уточнення позовних вимог позивачем на підставі ст.338 ч.4 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги, оскільки в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.11.2013 року не містить висновків про неможливість задоволення позовних вимог в частині повернення коштів, сума яких сторонами узгоджена після розірвання угоди про надання послуг.

Керуючись ст.629 ЦК України, ст.ст.212-216,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Авто-Просто»,01601, м.Київ, вул..Воровського,24 корпус1, 3-поверх, р/р 26001014667000в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379, код ЄРДПОУ 35509011 на користь ОСОБА_2 21824 (двадцять одну тисячу вісімсот двадцять чотири ) грн.87 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: