Вирок № 39155419, 11.06.2014, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2089/13-к

В И Р О К

іменем України

"11" червня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Мочульської Л. Т.

за участі секретаря Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010200000035 від 11 січня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого ,

У вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2ст.367 КК України.

за участі сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення:

прокурора Гаврилюк М.М., представника потерпілого ОСОБА_2.

з боку захисту :

обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, являючись власником та директором приватного підприємства «Добродій» (код ЄДРПОУ 30067368, розташованого за адресою: Вінницька область Липовецький район смт. Турбів вул. Миру, 147), відповідно до статуту даного підприємства наділений організаційно-розпорядчими обов'язками на вказаному підприємстві, які полягають у представництві інтересів підприємства в стосунках з вітчизняними та іноземними підприємствами, організаціями та установами, розпорядженні майном, фінансами підприємства, видачі довіреностей та підписуванні будь-яких правочинів від імені підприємства, отриманні будь-яких кредитів для підприємства. Основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку і створення робочих місць, у цілях сприяння підприємствам та організаціям в оптимізації їхньої виробничо-господарської діяльності і в досягненні ними найкращих економічних та інших показників, а також у цілях задоволення потреб ринку в науково-технічній та іншій продукції, послугах.

12.10.2010 року ОСОБА_1, являючись службовою особою, діючи від імені та в інтересах ПП «Добродій» уклав договір фінансового лізингу №2-10-509 стз-пл/792 із Відкритим акціонерним товариством «Національною акціонерною компанією «Украгролізинг», яке утворене державою в особі Кабінету Міністрів України на виконання Указу Президента України від 23.02.2001 року №111 «Про додаткові заходи щодо подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки», згідно умов якого ПП «Добродій» в особі директора ОСОБА_1 передано у користування згідно з «Актом у приймання-передачі сільськогосподарської техніки» №70 від 25.11.2010 року, трактори МТЗ-82.1.26 в кількості дві одиниці, із заводськими номерами (№012671 ,№012672) вартістю 331 тис. грн.

ОСОБА_1 з моменту отримання у користування тракторів, тобто з 25.11.2010 року згідно умов п. 5.8 «Договору фінансового лізингу» на протязі 10-ти календарних днів з дня одержання техніки зобов'язаний був зареєструвати її у відповідних державних органах за власний рахунок з обов'язковою відміткою в талоні тимчасового обліку «без права відчуження». Проте через свою злочинну самовпевненість, передбачаючи, що внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов'язків «НАК «Украгролізинг» може бути завдано тяжких наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_1 не зареєстрував у законному порядку дану техніку, хоч мав реальну можливість це зробити, що призвело до втрати даних тракторів, місцезнаходження яких на даний час невідоме та які ОСОБА_1 зобов'язаний був зберігати до повного виконання ним умов договору, який він також не виконав, тобто не сплатив повної вартості даних тракторів, а тому 14.08.2012 року ВАТ «НАК «Украгролізинг» розірвала договір фінансового лізингу та припинила нарахування лізингових платежів.

Внаслідок службової недбалості Відкритому акціонерному товариству «НАК «Украгролізинг» зі сторони ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки, а саме не повернуто державних коштів на загальну суму 222 747 грн. 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно не зареєстрував транспортні засоби, які під час його відсутності на підприємстві - зникли. Просив не карати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість , приймаючи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не маючи сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України. За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_1 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.

Таким чином, суд приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки - доведена повністю, в зв»язку з чим він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 367 КК України /в ред.2001 р./, як службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 367 ч. 2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавав допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття), готовність нести кримінальну відповідальність, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого передбачених ст.67 КК України, не встановлено.

ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання., є інвалідом другої групи.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання його можливе при застосуванні мінімальної міри покарання, передбаченої ч.2 ст.367 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.Суд вважає також за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у виді сплати штрафу.

Крім того, обвинувачений надав згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», з огляду на те, що на день набрання чинності цим Законом він є інвалідом другої групи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України та ч. 2 ст. 3 , ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні» (в ред. від 06 травня 2014 року), установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 віднесений до категорії злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими, тобто згідно із ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» на нього поширюється цей закон.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Обвинувачений ОСОБА_1 дав свою згоду на застосування до нього амністії.

В силу п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання особи, які на день набрання чинності цим Законом визнані інвалідами першої, другої чи третьої групи .

Як видно з дослідженої судом довідки спеціалізованої кардіологічної МСЕК серії 10 ААВ №545605, виданої 01.04.2014 року на термін до 01 травня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_1 визнаний інвалідом другої групи ( а.с. 127).

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень Закон України "Про амністію у 2014 році".

Цивільний позивач - Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Вінницької філії , заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого збитків, заподіяних злочином в сумі 271 728,28 грн, який визнаний обвинуваченим у повному обсязі, у зв»язку з чим підлягає задоволенню.

Під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які по даній справі складають 782,4 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» (в ред. від 14 травня 2014 року), ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 124, 349, 368, 370, 373-376 КПК України

суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому за цією статтею покарання у виді - 2-х (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на один рік, без сплати штрафу.

На підставі п. «г» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи - 782,4 грн в доход держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов»язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» 271 728, 28 грн.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд. Після закінчення цього строку, вирок набирає законної сили , якщо не буде подано апеляційної скарги на вирок суду.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: Л. Т. Мочульська