Рішення № 39154838, 03.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/31/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 Справа № 908/1045/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М., довіреність № 26 від 01.01.2014р.

від відповідача: Калініченко В.В., довіреність № 4/40-19-юр від 05.02.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ, Запорізька область

про стягнення 23 330, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Державне підприємство "Придніпровська залізниця" до Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" про стягнення 23 330, 00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що у вересні 2013р. зі станції Бердянськ Придніпровської залізниці Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" здійснило відправлення вагонів № 53054052 та № 56251283 (надалі вагони) згідно накладної № 46857389 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці.

При прибутті вагонів на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту Залізниць України (далі-Статуту), за заявкою одержувача № 671 залізницею проведено перевірку маси вантажу в вагонах № 53054052, № 56251283, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків. На підставі викладеного позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 23 330, 00 грн. штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу та судовий збір.

31.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 02.04.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1045/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/31/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 08.04.2014р. о/об 12 год. 00 хв.

08.04.2014р. представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.04.2014р. не виконав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

08.04.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.04.2014р. розгляд справи відкладено на 23.04.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконання останніми вимог ухвали суду від 02.04.2014р.

23.04.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником відповідача надано до суду заперечення, в яких останній зазначає, що ДП "Бердянський морський торговельний порт" не погоджується з вимогами "ДП "Придніпровська залізниця", просить в позові відмовити повністю, оскільки в діях ДП "БМТП" відсутня вина, зважування відбувалося двічі на вагах, які призначені для цього і в обох випадках відсутні розбіжності у масі вантажу, крім того, існуюча в порту технологія навантаження вагонів повністю виключає невірні відомості щодо маси вантажу. Відповідач зазначив, що єдиним первинним документом, звідки береться маса вантажу - є відвіс та дані журналу зважувань залізничних вантажів. Інші документи, які підтверджували масу вантажу відсутні та законодавчо не передбачені. Дані щодо маси вантажу повністю відповідають даним відвісу та журналу зважувань залізничних вантажів. Таким чином, з боку ДП "БМТП" не допущено жодного порушення вимог нормативних документів. При цьому відповідач відзначає, що зважування вагонів відбувалося у присутності представників власника вантажу та будь-які претензії щодо невірного визначення маси вантажу у останнього відсутні. Відповідач вказує, що оскільки маса вантажу, за даними позивача, менша, ніж зазначено в накладній, позивачу не завдано збитків, тому відсутні будь-які негативні наслідки, як для позивача так і для вантажоодержувача. Також відповідач звертає увагу на невідповідність дат та поїзду, що зазначені в комерційному акті та заявці вантажоодержувача.

У судовому засіданні 23.04.2014р. представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив суд продовжити строк розгляду справи № 908/1045/14 за межі 2-х місячного строку та відкласти розгляд справи, у зв'язку з необхідністю надати додаткові докази та пояснення до них.

Ухвалою суду від 23.04.2014р. клопотання позивача було задоволено, строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 03.06.2014р.

03.06.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли пояснення, згідно з якими невідповідність дат та часу в комерційному акті та заявці вантажоодержувача пояснюється тим, що в комерційному акті зазначено дату та час прибуття напіввагонів на ст. Ігрень, тоді як в заявці вантажоодержувача - на під'їзну колію ДТЕК Придніпровська ТЕС (одержувач). В підтвердження викладеного надав договір №ПР/М-13-1/177-НЮдч про експлуатацію під'їзної колії, де, як зазначив позивач, зокрема чітко та поетапно розписано процедуру здавання вагонів залізницею для під'їзної колії ДТЕК Придніпровська ТЕС.

03.06.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу, в якій відповідач просить на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафу до 2000,00 грн. обґрунтовуючи тим, що сума штрафу (23330 грн.) у співвідношенні з сумою оплати за перевезення вантажу (4666 грн.) є надмірно великою. До матеріалів заяви відповідачем надані копії звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік та за перший квартал 2014 року, із яких вбачається, що підприємство відповідача в ході господарської діяльності зазнало збитків та знаходиться в важкому матеріальному стані.

В судовому засіданні 03.06.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених в позові та просить стягнути 23330 грн. штрафу та 1827 грн. сплаченого судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2014р. заперечив проти позовних вимог, на підставах, викладених в відзиві та підтримав своє клопотання про зменшення розміру штрафу в тому випадку, якщо суд задовольнить позовну заяву позивача.

За заявою представників сторін справа розглядалася без застосування технічної фіксації судового процесу.

03.06.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до абзацу 8 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут), накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2013р. за залізничною накладною № 46857389 зі станції відправлення Бердянськ Придніпровської залізниці до станції Ігрень Придніпровської залізниці відповідачем було відправлено, зокрема у напіввагонах № 53054052 та № 56251283 антрацит масою відповідно 68740 кг та 67820 кг. Маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т).

За приписами ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибутті вагонів на станцію Ігрень Придніпровської залізниці при комісійному переважуванні було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній та відомості вагонів не відповідає фактичній масі вантажу у двох вагонах, а саме: у вагоні № 53054052 вказана маса вантажу - 68740 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 57750 кг, що на 10990 кг менше ніж вказано у накладній; у вагоні № 56251283 вказана маса вантажу - 67820 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 57050 кг, що на 10770 кг менше ніж вказано у накладній. Навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 50-60 см, без природних скосів і поглиблень. Маркірований вапном білого кольору. Маркування не порушено. Люки, двері закриті, течі вантажу немає. Відсутній вантаж міг вміститися у вагоні. Про даний факт складено акт загальної форми № 151 від 02.10.2013 р. та комерційний акт РА № 000019/315 від 02.10.2013р.

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В накладній № 46857389 також зазначено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ним у накладній, відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Аналогічний припис містить ст. 122 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Таким чином, комерційний акт РА № 000019/315 від 02.10.2013р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника.

Із змісту накладної № 46857389 вбачається, що провізна плата 2 вагонів становить суму 4666,00 грн. (за кожен вагон по 2333,00, грн.).

Згідно розрахунку позивача штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 46857389 на вагони № 53054052 та № 56251283 складає суму 23 330,00 грн. ((2 333,00+2 333,00)*5=23 330,00 грн.). На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги позивача про стягнення штрафу є законними та обґрунтованими.

Заперечення відповідача на позовну заяву спростовуються вищевикладеним.

Разом з тим, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція щодо наявності у суду права зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, викладена в п. 22 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» від 29.11.2007 р. № 01-8/917 та в п. 6.4 роз'яснення від 29.09.2008 р. № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».

У своєму клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до 2000,00 грн., підставою для зменшення розміру штрафу зазначив скрутне фінансове становище на підприємстві та надмірність штрафу, оскільки залізниця, в даному випадку, жодних збитків не зазнала.

Як вже було встановлено вище, відповідачем при відправленні вантажу, були внесені відомості щодо маси вантажу, які не відповідають фактичній його масі. За неправильне внесення відправником (відповідач по справі) відомостей щодо маси вантажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Разом з тим, враховуючи те, що негативні наслідки від неправильного зазначення маси вантажу в накладній відсутні, збитків ДП «Придніпровська залізниця» не понесло, беручи до уваги фінансовий стан підприємства відповідача, а також той факт, що сума штрафу по співвідношенню з сумою оплати за перевезення вантажу є надмірно великою, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити штраф до 11665 грн.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 11665 грн.

Посилання відповідача на те, що в матеріалах справи містяться суперечливі дані, а саме: в заявці № 671 зазначено, що вагони № 53054052, № 56251283 прибули поїздом № 4901 о 7.10 год. 02.10.2013 р., а в комерційному акті зазначається прибуття вагонів поїздом № 4904 о 5.28, що свідчить, на думку відповідача, про перекручення фактичних обставин та внесення позивачем до документів неправдивих відомостей, що свідчить про їх не відповідність, не приймаються судом, оскільки дані розбіжності зумовлені договором № ПР/М-13-1/177-НЮдч від 28.01.2013 р. укладеного між ДП «Придніпровська залізниця» та Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», про експлуатацію під'їзної колії, в якому визначений порядок та процедура здавання вагонів залізницею для під'їзної колії ДТЕК Придніпровська ТЕС.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, код ЄДРПОУ 01125761) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 11665 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.06.2014р.

Суддя О.А. Топчій