Рішення № 39154825, 04.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/66 04.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

про стягнення 2 134 216,60 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - довіреність б/н від 30.12.2013 року;

від відповідача: Петрунька І.В. - довіреність б/н від 01.01.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 2 134 216,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору №1410017 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2005 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 578 029,41 грн. - основного боргу, 470 664,68 грн. - інфляційних втрат, 85 522,51 грн. - 3% річних, 21 342,17 грн. - витрат із сплати державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2009 року порушено провадження у справі № 7/66 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району про стягнення 2 134 216,60 грн. та призначено розгляд справи на 05.02.2009 року.

Ухвалою суду від 05.02.2009 року відкладено розгляд справи на 19.02.2009 року.

Ухвалою суду від 19.02.2009 року відкладено розгляд справи на 05.03.2009 року.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643. Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.

Статтею 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 цього Закону передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані.

Проте Постанова Окружного адміністративного суду від 24.01.2008 року та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року оскаржені до Вищого адміністративного суду України.

У зв'язку з вище викладеним, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року зупинено провадження у справі № 7/66 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012 року № К/9991/33592/12 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643 без змін.

В свою чергу ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі № 2а-376/11 апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року, якою залишено без розгляду адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643 без змін.

Ухвалою суду від 24.03.2014 року поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.04.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 30.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 30.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 04.06.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 року у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження.

04.06.2014 року представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Судом встановлено, що зміна найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд вважав за необхідне замінити позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2014 року позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено Договір №1410017 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1 Договору) постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2009 року (п. 4.1. Договору), суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до п. 9 Додатку № 2 «Тарифи та порядок розрахунків» до Договору (далі по тексту - Додаток № 2) споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Строкача буд. 9 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двух днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.11.2005 року по 01.11.2008 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1 578 029,41 грн. за спожиту теплову енергію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період та довідку про надходження коштів (за спірний період) за спожиту теплову енергію за Договором №1410017 від 01.09.2005 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.11.2005 року по 01.11.2008 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1 578 029,41 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 470 664,68 грн. - інфляційних втрат, 85 522,51 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 470 664,68 грн. - інфляційних втрат, 85 522,51 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, ВУЛ. ПРИЛУЖНА, будинок 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1 578 029 (один мільйон п'ятсот сімдесят вісім тисяч двадцять дев'ять) грн. 41 коп. - основного боргу, 470 664 (чотириста сімдесят тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 68 коп. - інфляційних втрат, 85 522 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 51 коп. - 3% річних, 21 342 (двадцять одну тисячу триста сорок дві) грн. 17 коп. - витрат із сплати державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.06.2014 року.