Постанова № 39153964, 31.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

31 березня 2014 року Справа № 814/356/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000

доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

треті особиОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54000 провизнання протиправним та скасування припису від 24.01.2014 № 24, визнання протиправним та скасування наказу від 24.01.2014 № 6,В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, до відповідача, інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису від 24.01.2014 № 24 та визнання протиправним та скасування наказу від 24.01.2014 № 6.

Позов обґрунтовано тим, що при прийнятті припису посадовими особами Інспекції ДАБК у Миколаївській області порушено норми чинного законодавства, зроблені висновки є некоректними, а складені на їх підставі документи - протиправними. Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. справи 82- 88), в яких зазначив, що діяв відповідно до норм чинного законодавства та просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач та представник відповідача надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою про виклик в адміністративній справі, яка повернулась до суду без вручення адресату.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи. Які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

На підставі листа Управління служби безпеки України в Миколаївській області від 15.01.2014 вх. № 173-16-14 та направлення для проведення позапланової перевірки від 15.01.2014 № 57 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області в присутності представника власника громадського будинку ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку та складено Акт перевірки від 24.01.2014 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних норм.

Як зазначено в акті (арк. справи 7-8), в ході перевірки встановлено, що позивачем проведено реконструкцію "Громадського будинку Фітнес - клуб "Гранд" за рахунок збільшення загальної площі шляхом приєднання нежитлових приміщень без дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та без затвердженої документації у встановленому порядку, що є порушенням ст. ст. 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ст. ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також в акті відповідач вказав на порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію у порядку визначеному діючим містобудівним законодавством.

24.01.2014 посадова особа Інспекції склала наказ № 6 про заборону експлуатації реконструйованого об'єкта - "Громадський будинок Фітнес - клуб "Гранд" по АДРЕСА_2, не прийнятого в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством.

24.01.2014 посадовою особою Інспекції за результатами перевірки на підставі наказу начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області «Про заборону експлуатації» складено припис № 24 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - припис, арк. справи 9), яким зобов'язала позивача зупинити експлуатацію об'єкту "Громадський будинок Фітнес - клуб "Гранд" по АДРЕСА_2 до прийняття у експлуатацію у порядку визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 565, 3 кв. м. в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (арк. справи 10).

Відповідно до договору купівлі - продажу 05.10.2007 року позивачем було придбано (приватизоване) нежитлове приміщення загальною площею 188, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 (арк. справи 11-12), що перебувало у державній власності.

Перед умовою для придбання (приватизації) державного майна є - укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна та здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.

Відповідно до Наказу № 1523 від 03.10.06 року Фонду державного майна України "Про затвердження порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна" для здійснення поліпшень орендованого державного майна потрібно отримати дозвіл Фонду державного майна України.

Процедура надання орендарю дозволу орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

- подання заяви та пакета документів орендарем;

- розгляд заяви та документації орендаря;

- прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Наказу № 1523 від 03.10.06 року для розгляду питання про надання згоди орендарю про здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

- опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

- інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

- приписи органів пожежного нагляду, охорони праці;

- довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

У разі здійснення поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи коштів, отриманих від відчуження орендованого майна орендар подає також:

- завірену копію проектно - кошторисної документації.

Згідно п. 7 Наказу № 1523 від 03.10.06 року, згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

Тобто здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна можливе тільки після отримання дозволу. В судовому засідання позивачем зазначено, що даний дозвіл було отримано.

Також позивач зазначив, що в даному нежитловому приміщенні були здійсненні невід'ємні поліпшення орендованого майна, а не поточний ремонт, реконструкція чи капітальний ремонт.

Крім того, невід'ємні поліпшення орендованого майна були здійсненні до законодавства чинного на момент виконання будівельних робіт, а тому застосування в даному випадку Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Технічного паспорту приміщення за адресою АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер 31821381 (арк. справи 20 - 23), за функціональним призначенням - нежитлове приміщення.

Тобто, це приміщення має вільне призначення, оскільки конкретне функціональне призначення не визначено проектною документацією та/або правовстановлюючими документами.

Сам по собі вибір виду діяльності, яку здійснює суб'єкт господарювання, не може вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не передбачає його перебудови.

В Акті перевірки від 24.01.2014 зазначено: встановлення, що здійснено перебудову введеного в експлуатацію "Фітнес - клубу "Гранд" шляхом об'єднання нежитлових приміщень площею 188,1 кв. м. (АДРЕСА_3 та громадського будинку "Фітнес - клубу "Гранд" (АДРЕСА_2), за рахунок будівельних робіт з демонтажу частини цегляної стіни між приміщенням № 17 (АДРЕСА_2) та приміщенням № 2 (АДРЕСА_3, в результаті виконання будівельних робіт загальна площа "Фітнес - клубу "Гранд" збільшилась та складає приблизно - 753, 4 кв. м.

Будівельні роботи щодо влаштування дверного порізу не проводилась, тому що дверний проріз існував з моменту введення в експлуатацію даного об'єкта (1991р.). Даний факт підтверджується технічними паспортами, які були надані Відповідачу під час проведення перевірки, але не взяті ним до уваги при складанні припису.

Поняття "будівельних робіт" встановлено п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11 № 466, відповідно до якого будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п. 3.10 ДБН А.2.2 - 3: 2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко - економічних показників.

В письмових запереченнях на адміністративний позов (арк. справи 82 - 88) зазначено Відповідачем, що відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети , або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідач посилаючись на ч. 2 статті 376 Цивільного кодексу України, зазначив, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає держаній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до вищезазначеного, відповідач вказує, що установчі документи на земельну ділянку під приміщеннями "Фітнес - клубу "Гранд" відсутні.

Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Відповідно до роз'яснень, наданих листом Держкомітету України із земельних ресурсів від 26.05.2010 № 10046/17/4-10 "Щодо роз'яснень деяких питань земельного законодавства", чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними житловими будинками лише об'єднанню власників будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі у межах населених пунктів, крім земель державної і приватної власності, а також земельні ділянки за їхніми межами, на яких розташовано об'єкти комунальної власності.

Розроблення проекту землевідведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 з подальшим встановленням меж на місцевості порушить права інших власників квартир у багатоповерховому будинку.

Тобто, відповідно до чинного законодавства Позивач, не може набути право власності на земельну ділянку та отримати "установчі документи на земельну ділянку".

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, оскільки оскаржуваний наказ та припис інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області прийнятті протиправно.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта суб'єктів владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені нею судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис № 24 інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 24.01.2014.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ № 6 інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 24.01.2014.

4. Присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 73, 08 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич