Постанова № 39153772, 05.06.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6259/14-а

Провадження № 2а/521/244/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 05» червня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що постановою Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області №ВП42145901 від 20.02.2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1519/2082/2012, незважаючи на наданий позивачем лист Державної казначейської служби України№5-13/1009-3331 від 28.01.2014 року. Спірна постанова була направлена на адресу Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, яке 28.04.2014 року повідомило відповідача, що виконання рішення суду відноситься до компетенції Державної виконавчої служби. Позивач вважає постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1519/2082/2012-незаконною, а у зв'язку з цим бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області - протиправною.

Враховуючи вищевикладене, просив суд ухвалити постанову, якою визнати бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича - протиправною; зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі №1519/2082/2012, а також встановити строк відповідачу для подання звіту про виконання судового рішення.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву у якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Надав письмові заперечення проти позову.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Малиновським районним судом м. Одеси, виданий виконавчий лист від 20.08.2013 по справі №1519/2082/2012 щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення №1519/2082/2012 від 04.04.2013 Малиновського районного суду м. Одеси з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 08.08.2011 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, 11.05.1939 р/н відповідно до ст.63 ч. З Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням щомісячної премії у розмірі 90% його посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України 25.06.2011 №355 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та сплатити заборгованість, що утворилася з 08.08.2011 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суми у розмірі 13 203, 07 грн. на користь ОСОБА_1

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області №ВП42145901 від 20.02.2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1519/2082/2012, із зазначенням, що для виконання рішення стягувачу необхідно звертатися до Державної казначейської служби України, із відповідною заявою.

На обґрунтування письмових заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що при винесенні зазначеної постанови керувався пунктом 3 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів і боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових тішень» від 05.06.2012 № 4901-УІ, встановлено що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а вразі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Проте, як вбачається із відповіді Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 28.04.2014 року, та встановлено судом, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначаються «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 845 із змінами та доповненнями.

Відповідно до положень ч. 2 п. З Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень" від 19.09.2013 №583-УІІ, що набрав чинності 16.10.2013, Закон України „Про гарантії державі щодо виконання судових рішень" доповнений новим пунктом, а саме п. З у розділі II Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якого виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців дня набрання чинності цим пунктом.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси, на виконання якого видано виконавчий лист-Малиновського районногц суду м. Одеси по справі №1519/2082/2012 ухвалено 04.04.2012 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», отже підлягає до виконання відповідачем.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, як встановлено у судовому засіданні, відповідачем не вжиті усі необхідні та передбачені законом заходи.

Частиною 2 ст.11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не зробив належних дій, спрямованих на належний розгляд заяви позивача у встановленому законом порядку.

Згідно вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича - протиправною; зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі №1519/2082/2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про виконавче провадження» ,Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича - протиправною.

Зобов'язати начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича виконати рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі №1519/2082/2012.

Встановити Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області строк для подання звіту про виконання постанови - протягом одного місяця з моменту набрання постановою суду законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ