Постанова № 3915369, 15.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

«15» червня 2009 року Справа № 2а-18778/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В. ,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю:

представника позивача : ОСОБА_1., за дов. № 34-03/837 від 20.02.2009 року;

представника відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» про стягнення економічних санкцій , -  

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що відповідно до плану роботи Держінспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 03.11.2008 по 07.11.2008 року проведено перевірку  Антрацитівського департаменту регіонального виробничого управління Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода»  з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за результатами якої складено акт від 07.11.2008 року за № 434.  

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідачем порушено порядок застосування тарифів. В період з 01.06.2008 року по 30.06.2008 року при застосуванні тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, встановлених рішенням Луганської міської ради від 29.05.2008 року № 22/11 «Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», були допущені відхилення кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для населення с. Карпенський та в період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року для населення с. Дубровський у зв'язку з відхиленням роботи водонасосних станцій від встановленого графіку подачі гарячої води, перерахунки не були проведені. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.

Рішенням Держінспекціі з контролю за цінами в Луганській області від 11.11.2008 № 283 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 23236,77 грн., які складаються з штрафу в сумі 15491,18 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 7745,59 грн., які відповідач не оскаржив.

На підставі цього позивач просив стягнути з відповідача економічні санкції у вказаній сумі на користь Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до п. 3 Положення про інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Пунктом 5 вказаного Положення встановлено, що Держцінінспекція має право обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Держінспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 03.11.2008 по 07.11.2008 року проведено перевірку  Антрацитівського департаменту регіонального виробничого управління Обласного комунального підприємства «Луганськвода»  з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за результатами якої складено акт від 07.11.2008 року за № 434.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що в иконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем було порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», п. 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Штраф стягується у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

На підставі акту перевірки та відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» позивачем 11.11.2008 року прийнято рішення № 283 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Зазначене рішення отримане відповідачем 17.11.2008 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Відомостей про оскарження цього рішення до суду не надійшло, тобто воно є чинним та підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач - Державна інспекція з контролю за цінами, звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, ст.ст. 2, 17, 70, 71, 87, 94, 98,  158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода»  економічні санкції в сумі 23236,77 грн. на користь Державного бюджету України: код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Ленінського району, код 24046582, р/р 31115106700006.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя