Постанова № 39150251, 28.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року 15:33Справа № 808/1889/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Коломоєць О.М.,Подсвірової Н.С.

від відповідача: Коваленко С.В.

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального Головного управління Міндоходів

за участю третьої особи на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Інтертехсервіс»

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Водоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального Головного управління Міндоходів, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162800 від 28.02.2014 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 10 759,50грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що КП «Водоканал» не повинен включати до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість з вартості додаткової оплати за скид понаднормативних забруднень, яку визначено за актами-рахунками, що виставлені до сплати, оскільки, відповідно до листа-роз'яснення №31-08410-07-10/13902 від 30.04.2013 Міністерства фінансів України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, позивачем додаткова плата за скид у п'ятикратному розмірі, у бухгалтерському обліку враховується як «штраф» та оскільки неустойка відображається у момент визнання боржником, податкові зобов'язання нараховуються лише у момент оплати (одержання судового рішення, тощо).

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше, зокрема дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Таким чином, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, що не було зроблено позивачем.

Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Інтертехсервіс» та враховуючи згоду сторін по справі, останнього було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача, оскільки відповідачем при перевірці позивача, досліджувалися взаємовідносини між цими двома підприємствами. Крім того, саме ТОВ НВП «Інтертехсервіс» звернулося до відповідача з вимогою провести перевірку підприємства позивача.

Відповідно до ст.160 КАС України, 28.05.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів від 17.01.2014 №58, було проведено документальну невиїзну перевірку Комунального підприємства "Водоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом «ТОВ НВП Інтертехсервіс» за період лютий 2013 року, про що складено акт від 12 лютого 2014 №60/28-04-41-03327121.

За результатом перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2014 №0000162800 по податку на додану вартість на загальну суму 10759,50грн.

За результатами перевірки було встановлено порушення:

- 1. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 172,46грн. у лютому 2013р.

Як вбачається з тексту акту перевірки, до СДПІ надійшло від ТОВ НВП «1нгеріехсервіс» «Повідомлення про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, в якому викладені наступні обставини:

«КП «Водоканал» вимагав від ТОВ НВП «Інтертсхсервіс» 43 034,78грн. в т.ч. ПДВ 7 172,46грн. додаткової плати за скид понаднормативних забруднень, яка виникла з актів-рахунків від 12.02.2013. КП «Водоканал» надав пояснення ТОВ НВП «Інтертсхсервіс», що додаткова плата за скид понаднормативних забруднень є штрафом та на суми штрафів ПДВ не нараховується.

Як вбачається з пояснень позивача: між КП «Водоканал» та ТОВ НВП «Інтертехсервіс» укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №7055 від 01.12.2006. Згідно п.5.2.2. договору підприємству у лютому 2013р. були надані претензії та акти-рахунки за скид стоків, перевищуючих нормативні забруднення, від 12.02.2013 на суми 15 338,41грн. та 27 696,37грн. Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя №167 від 29.05.13 та умов договору №7055 від 01.12.2006 понаднормовий скид забруднюючих речовин не є послугою, а є сплатою за скид стоків, перевищуючих нормативні забруднення (ЛК) та класифікується як штрафна санкція за порушення договірних умов та норм діючого законодавства. Листом №31-08410-07-10/13902 від 30.04.2013 Міністерством фінансів України КП «Водоканал» було надано роз'яснення, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником, або щодо яких одержані рішення суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків. В той же час, згідно зі п.137.13 ст.137 Податкового кодексу України, суми штрафів та або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження. Станом на день проведення перевірки вищезазначені акти-рахунки від 12.02.2013, підприємством не були визнані у зв'язку з чим КП «Водоканал» звернулось до господарського суду для примусового стягнення вищевказаної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Водоканал», взаємовідносини з ТОВ НВП «Інтертехеервіс» відбувались на підставі договору №7055 від 01.12.2006 про надання послуг і питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Відповідно до умов договору, «Водоканал» забезпечує «абоненту» подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод.

При цьому «сторони» керуються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», діючими Правилами користування системи комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 1 липня 1994р. №65, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002р. №37, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 26 квітня 2002р. №402/6690, Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради, Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків» від 20.12.1993, ГОСТом на воду питну 2874-82. ДБН 360-92. СНІП 2.04.02-84, Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України.

Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2011 сторони домовилися, виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках КК повинна відповідати вимогам правил приймання і допустимих концентрацій. При перевищенні складу забруднюючих речовин та температурного показника в стічних водах «абонента», які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, «абонент» вносить плату за скид понаднормативних забруднень «Водоканалу», у відповідності з Правилами приймання.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України «База оподаткування операцій з постачання товарів послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 нього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку )...»

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів послуг заготівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку:

дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ПК визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції і постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках визначені підпунктами "а" - "і" обов'язкові реквізити, зокрема для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, в податковій накладній має були вказаний код товару згідно з УКТЗЕД.

Окрім нього, пунктом 22.1 статті 22 ПК визначено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Пунктом 23.1 статті 23 ПК базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Відповідно до п.2.4. «Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002р. №37, підприємства зобов'язані сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників, перевищення договірних обсягів, а також порушення Правил в терміни, встановлені Договором.

Пунктом 3.2 «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів», зареєстрованого Мінісіерством Юстиції України 26 квітня 2002р. №402/6690 передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних волах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами ДК, підприємства зобов'язані провесні оплату за скид понаднормативних забруднень Водоканалу, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), об'ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Упз) та коефіцієнтом кратності.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що за скид стічних вод і перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в комунальну каналізацію проводить оплату за скид понаднормативних забруднень, і не є шрафом, як стверджує позивач.

Оскільки оплата послуг за приймання стічних вод понад договірний обсяг являє собою підвищену плату, така оплата є додатковою компенсацією вартості послуг і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Враховуючи викладені вище обставини, перевіркою вірно встановлено, що у лютому 2013 року КП «Водоканал» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НВП «Інтертехсервіс» на суму 7 172,46грн.

У зв'язку з вищевикладеним, в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201,6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України КП «Водоканал» занижено податкові зобов'язання у лютому 2013р. по взаємовідносинах з ТОВ НВП «Інтертехсервіс» на суму 7 172,46грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

За правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує судові витрати в тому випадку, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка їх здійснила. Враховуючи те, що позивачем не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом не може бути застосовано приписи ст.94 КАС України.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріалами справи підтверджена сплата позивачем 10% розміру ставки судового збору у сумі 182,70грн., та оскільки в задоволенні позову відмовлено, в даному випадку підлягає стягненню з позивача решта суми у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст.7-12, 94,158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1644,30 грн.(одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова