Ухвала суду № 39147954, 04.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р.Справа № 820/11097/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника відповідача - Вартанян Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 820/11097/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома"

до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області , Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів ,

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

12.11.2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Стома" - звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України пеню у сумі 62689 грн. 84 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. замінено відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України по Харківській області на належного відповідача - управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "Стома" пеню у сумі 62689,84 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та відповідач - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі № 2а-8838/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000070844 від 30.03.2011 року, в іншій частині позову відмовлено.

27.02.2012 року ПАТ "Стома" звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з заявою щодо перерахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 387 269 грн. 02 коп. (а.с. 13-14)

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів листом від 28.03.2014 року за вих. №279/10/44-99 повідомила позивача, що процедура судового оскарження по справі №2а-8838/11/2070 триває, а тому відсутні правові підстави для надання Головному управлінню державної казначейської служби України у Харківській області висновку про відшкодування з бюджету ПДВ в розмірі 406059 грн. (а.с. 15)

Враховуючи, що заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ не погашена, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 07.02.2012 р. у судовому порядку встановлене право позивача на відшкодування з Державного бюджету суми ПДВ у розмірі 387269 грн.02 коп., тому відповідачем порушено строк бюджетного відшкодування ПАТ "Стома" підтвердженої суми податку на додану вартість за листопад 2010 року, тому позивачу належить до сплати пеня на вказану заборгованість за 681 день з 06.03.2012р. по 15.01.2013 року у розмірі 62689,84 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації ( п.200.7 ст.200 ПКУ ).

Позивачем на виконання наведених норм Кодексу подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби податкові декларації по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України відповідачем за наслідками проведеної перевірки винесено рішення про зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ. Вказані рішення, як зазначено вище, були оскаржені позивачем до суду.

Тобто позивачем, відповідно до пп. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, розпочату процедуру оскарження вказаних рішень.

Згідно приписів ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Колегія суддів вважає, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби жодних дій, спрямованих на надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, вчинено не було.

З урахуванням абзацу 2 пп. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 "Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі № 2а-8838/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000070844 від 30.03.2011 року, в іншій частині позову відмовлено.

Ці обставини згідно ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення для суду при розгляді даної справи.

Тобто, правомірність заявленої суми ПДВ, підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили і не потребують додаткового доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціх, що вимоги позивача про відшкодування пені за прострочку бюджетного відшкодування ПДВ є обґрунтованими та доведеними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що моментом виникнення заборгованості та, відповідно, виникненням у позивача права на нарахування та стягнення пені на підставі п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України є - 06.03.2012 року.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 62689 грн. 84 коп., нарахованої позивачем за 681 днів прострочення на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість - 387269,02 грн. ( за період з 06.03.2012 року по 15.01.2014 року) на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. по справі № 820/11097/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.