Ухвала суду № 39147915, 02.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р.Справа № 820/2939/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. по справі № 820/2939/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-Біолік"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

21.02.2014 року, Публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-Біолік" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Межрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року № 00000285100 відповідача, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 345 995,82 грн.; та № 000295100 від 27 вересня 2013 року, яким нарахована санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення- рішення відповідача від 27 вересня 2013 року № 0000285100 та № 0000295100.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов державну реєстрацію, та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по екпортному контракту №4 від 08.02.2012 року з нерезидентом АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року та перевірки порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна що належить резиденту України і знаходяться за її межами за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року по експортному контракту №4 від 08.02.2012 року з нерезидентом АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан згідно з отриманою податковою інформацією, про що складений акт від 05.09.2013 року №88/51-00-13/01973459.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок", постанови Національного банку України за наявності Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду про припинення провадження у справі, в результаті чого валютні цінності в сумі 167793,00 долларів США (1341169, 45 грн) по екпортному контракту №4 від 08.02.2012 року з нерезидентом АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан у червні 2013 року зараховані на валютний рахунок ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-Біолік" з порушенням передбачених строків розрахунків.

Крім цього, вказано порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 "Про невідкладні заходи щодо поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в результаті чого позивачем в декларації про валютні цінності доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 1 квітня 2013 року у розділі Ш "Товари та майно за кордоном" не декларовано суму валютних коштів у сумі 167793,00 долларів США (1341169,45 грн.) по екпортному контракту №4 від 08.02.2012 року з АК "Дорі-Дармон"(Республіка Узбекистан) по якому на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а також станом на 1 квітня 2013 року у зазначені законодавством строки не здійснено обов"язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року № 00000285100, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 345 995,82 грн.; та № 000295100 від 27 вересня 2013 року, яким нарахована санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із приписів Закону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що екпортується, а в разі екпорту робіт (послуг), прав інтелектуальної вланості - з моменту підписання акта або іншого документа,що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до постанови правління НБУ від 16.11.2012 року "Про зміну строків, розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запроваджені обов"язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з екпорту та імпорту товарів, передбачені в статтях1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищає 90 календарних днів.

На підставі ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заюборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частина 2 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених екпортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, припиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частина 3 згаданої вище статті каже, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припиненння (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статтей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на яки ці строки було зупинено.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан, з якими був укладений договір купівлі-продажу медичних товарів.

Позивачем відправлений до контрагента наведений вище товар, тоді як оплата у сумі 167793 долларів США отримана у визначений строк не була.

Датою виписки вивізної вантажної митної декларації по контракту №4 від 08.02.2012 року є 24.12.2012 року митна декларація № 807100000/2012/4578862, дата спливі 90-денного строку виписки митної декларації з 24.03.2013 року.

Податковим органом нарахована пеня у сумі за вказаний вище період оскаржуваним рішенням №00000285100, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 345 995,82 грн.

Позивач 22 .03.2013 року звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою до АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан про стягнення 167793,00 долларів США та постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.07.2013 року арбітражне провадження по справі №97у/2013 за вказаним позовом припинено в зв"язку з повною сплатою заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення нарахування пені позивачу з часу звернення його до арбітражного суду та постановленням судового рішення по справі.

Посилання апеляційної скарги на дату відкриття провадження у справі - 27.03.2013 року та дати закінчення 90-денного строку - 24.03.2013 року, як на підставу для нарахування пені, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки датою відправлення позовної заяви є 22.03.2013 року.

Частиною 2 статті 17 Регламенту МКАС при ТПП України зазначено, що днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що припинення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України провадження у справі у зв"язку з добровільним виконанням нерезидентом позовних вимог, не є судовим рішенням про задоволення позову, то колегія суддів зазначає що вказане вирішення справи має позитивний характер, та вирішений на користь позивача.

З приводу частини позовних вимог про порушення Указа Президента України від 18.06.1994 року "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", то колегія суддів зазначає наступне.

На підставі ст.1 Указа Президента України "Про невідкладні заходи щодо поврененню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" об"єктами підприємницької діяльності України, незалежно від форм вланості повинні здійснювати декларування належних їм валютних цінностей, які знаходиться за межами України щоквартально.

Податковим органом ставиться до вини позивачу незадекларування валютних цінностей, доходів та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 1 квітня 2013 року у розділі "Товари та майно за кордоном" суму валютних коштів у сумі 167 793, 00 долларів США по експортному контракту №4 від 08.02.2012 року з АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан, в якому на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а також станом на 1 квітня 2013 року у визначені законодавством строки не здійснено обов"язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до умовами наведеного вище контракту №4 від 08.02.2012 року про поставку медичних товарів на умовах купівлі-продажу з нерезидентом АК "Дорі-Дармон" платежі оплати зазначеної медичної продукції здійснюються шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача за кожну партію продукції протягом 70 календарних днів з моменту авіа доставки продукції в аєропорт м.Ташкент з наданням копії авіанакладній з відміткою про прибуття продукції на адресу покупця.

Позивачем здійснено поставка медичної продукції на загальну суму 167 793,00 долларів США, про відмітка в авіанакладній про прибуття в м.Ташкент 25.12.2012 року, 70-денний день з моменту авіадоставки продукції є 05.03.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право власності на товар за контрактом №4 від 08.02.2012 року виникло у нерезидента АК "Дорі-Дармон", Республіка Узбекистан до1 квітня 2013 року, тому на дату подачі декларації - 01.04.2013 року позивач не повинен зазначати суму валютних цінностей 167 793,00 долларів США.

Викладена позиція випливає із правил застосування ст.139 ГК України та ст.334 ЦК України.

Так, на підставі ст.139 ГК України, майном визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в їхній діяльності та відображаються в їх балансів або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна.

Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. по справі № 820/2939/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2014 р.