Постанова № 39147471, 24.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 р.Справа № 804/2181/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання -Тоноян А.К., за участю: представника позивача - представника відповідача -Мирошниченко М.О., Кисельова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2014 року № 0000191503, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 25 січня 2014 року № 0000191503, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 12.02.2014р. було відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали суду від 06.02.2014р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти нарахування позивачем орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 30.11.2013 року відповідачем складено акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувне податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не було достатніх правових підстав для нарахування грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, оскільки у відповідності до норм чинного законодавства України були задекларовані та сплачені суми орендної плати за земельну ділянку державної власності, у розмірах визначених відповідно до умов нотаріально посвідчених чинних договорів оренди земельної ділянки, укладеного із Дніпропетровською міською радою (Орендодавець). Зокрема, орендна плата була визначена Сторонами цього Договору в розмірі, передбаченому нормативними актами, що діяли на час його укладення, а саме у розмірі 1,3% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому як зазначає позивач, жодних змін до вказаного Договору оренди земельної ділянки, зокрема, в частині розміру орендної плати з моменту його укладення та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення сторонами не вносилося.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України , внаслідок чого позивачем занижено розмір орендної плати за земельну ділянку. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення було прийняте правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, також зазначає, що податкова інспекція при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки, які є невід'ємними частинами договорів оренди земельних ділянок, втратили чинність 01.01.2011 р. у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, на думку представника відповідача, позивач повинен був застосовувати під час розрахунку розміру орендної плати коефіцієнт, який визначений пунктом 276.3 ст. 276 ПК України. Представник відповідача наголошував на тому, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є податком, розмір якого встановлюється виключного податковим законодавством, а не договором оренди.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи показує, що у період з 16.12.2013 року по 20.12.2013 року на підставі повідомлення від 11.12.2013р. №245 головним державним ревізором інспектором відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю операцій ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська згідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 30.11.2013 року.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті №1345/154/30608895 від 27 грудня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.16.1.4., 16.1 ст.16 та п.276.3 ст.276 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, на 2011 рік - 394772 ,99 грн., 2012 рік - 391957,45 грн., за січень - жовтень 2013 року - 313031,50 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки №1345/154/30608895 від 27 грудня 2013 року, позивачем до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подано заперечення до акту перевірки, що отримані податковим органом 05.01.2014р.

Рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.01.2014 р. № 1144/10-04-62-15-427 залишено без змін акт перевірки від №1345/154/30608895 від 27 грудня 2013 року.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі вказаного Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2014 року №0000191503, яким збільшено ТОВ НВК «Практика» суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 1325356,82 грн., в тому числі 1099761,94 грн. - за основним платежем, 225594, 88 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст. 2 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю», який був чинний на час укладення договору оренди (далі - Закон № 2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 161-XIV орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 Закону № 2535-ХІІ є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ НВК «Практика» (далі - Орендар) та Дніпропетровською міською радою (далі - Орендодавець) було укладено ряд нижченаведених договорів оренди земельних ділянок за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Героїв Сталінграду, б. 151-Р, 151-П.

Відповідно до Договору оренди землі від 28.11.06р. зареєстрованого 14.12.2006р. за №040610401145 Орендарю на підставі рішення міської ради від 12.10.2006р. №118/5 була передана н оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 1,9183 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0136) за цільовим використанням - підприємства іншої промисловості. Відповідно до п.4.1. вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі , у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1.3.

Відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2007р. Орендарю на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 була передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 0,09329 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0161) за цільовим використанням - підприємства іншої промисловості. Відповідно до п.4.1. вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі , у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1.3. До даного Договору 9 укладено додатковий договір від 11.12.2009, згідно якого річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі».

Також був укладений Договір оренди земельної ділянки від 20.07.2007р. терміном на п'ятнадцять років загальною площею 0,3175 га., що зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0177. Згідно п.5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду: для улаштування проїзду до виробничих будівель та споруд. Відповідно п. 4.1 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,3 відсотка її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2007 Орендарю на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 була передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 0,0119 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0124) за цільовим використанням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до п.4.1. вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі , з урахуванням п.2.1 даного Договору - площа частки за яку справляється орендна плата становить 50% або 0,0059 га, збільшеного на коефіцієнт 1.3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.12р. у справі №14/5005/1153/2012 було внесено зміни до п.4.1 Договору та викладено в новій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1176,09 грн., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати за землю, що встановлюється цим кодексом».

Також був укладений Договір оренди земельної ділянки від 20.07.2007р. на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 терміном на п'ятнадцять років загальною площею 0,0528 га., що зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0174. Згідно п.5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд. Відповідно п. 4.1 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,3 відсотка її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2007 Орендарю на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 була передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 0,0124 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0160) за цільовим використанням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до п.4.1. вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 1,3 % її нормативної грошової оцінки. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.12р. у справі № 18/5005/1068/2012 було внесено зміни до п.4.1 Договору та викладено в новій редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою вносить орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення т функціонального використання.».

20.07.2007р. на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 був укладений Договір оренди земельної ділянки терміном на п'ятнадцять років загальною площею 0,4326 га, що зареєстрована в Державному реєстрі земель на кадастровим номером 1210100000:02:112:0175. Згідно п.5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,3% її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2007 Орендарю на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 була передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 0,01267 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0194). Згідно п.5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду: для улаштування проїзду до виробничих будівель та споруд. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням п.2.1 цього договору - площа частки за яку справляється орендна плата становить 50% або 0,06335 га, у розмірі 1,3% її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2007 Орендарю на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 була передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 0,5840 га (кадастровий номер 1210100000:02:112:0176). Згідно п.5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1,3% її нормативної грошової оцінки.

20.07.2007р. на підставі рішення міської ради від 23.05.2007р. №136/15 також був укладений Договір оренди земельної ділянки терміном на п'ятнадцять років, відповідно якого позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1511 га, за кадастровим номером 1210100000:02:112:0178. Згідно п.5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі1,3% її нормативної грошової оцінки. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.12р. у справі №14/5005/1158/2012 було внесено зміни до п.4.1 Договору та викладено в новій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 30119,85 грн., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати за землю, що встановлюється цим кодексом».

Суду також були надані та досліджені податкові декларації ТОВ НВК «Практика» з плати за землю за 200102013 роки та встановлено, що у зв'язку із внесенням змін до вищевказаних договорів (від 20.07.07р. (площа ділянки - 0,9329 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0161) - згідно з додатковим договором від 11.12.09р.; від 20.07.07р. (площа ділянки - 0,1511 га, кадастровий №1210100000:02:112:0178) - згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.12р. у справі №14/5005/1158/2012 (рішення суду набрало законної сили 20.11.12р.); від 20.07.07р. (площа ділянки - 0,0124 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0160) - згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.12р. у справі № 18/5005/1068/2012; від 20.07.07р., (площа ділянки - 0,0119 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0124) - згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.12р. у справі №14/5005/1153/2012) в частині розміру орендної плати ТОВ НВК «Практика» було подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю разом із поясненнями від 25.03.2011р. №31 та від 14.09.2012р. №137 та самостійно перераховано відповідно змінених умов договорів в частині розміру орендної плати за зазначеними земельними ділянками.

Суд зазначає, що відповідно до рішень господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.12р. у справі №19/5005/1057/2012 (залишене без змін постановою Вищого господарського суду У країни від 31.10.12р.), від 27.04.12р. у справі №23/5005/1357/2012 (залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.08.12р.), від 27.03.12р. у справі №21/5005.1082/2012 (залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.08.12р.) було відмовлено у позові прокурору Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ НВК «Практика» про внесення змін до договорів оренди землі від 28.11.06р. та від 20.07.07р. (кадастрові номери ділянок 1210100000:02:112:0177 та 1210100000:02:112:0175) в частині зміни розміру орендної плати за землю.

Судом також встановлено, що позивачем та Дніпропетровською міською радою були складені розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, які є невід'ємною частиною договорів оренди земельної ділянки, що безпосередньо вбачається зі змісту вищенаведених договорів.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.21 наведеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

До набрання чинності Податковим кодексом України, при розрахунку орендної плати на земельну ділянку застосовувались положення Закону України «Про плату за землю».

Статтею 7 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій статті та частини другій статті 6 цього Закону.

Згідно положень п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів місцевого значення - 1,5.

Тобто, із набранням чинності Податкового кодексу України, не змінились ставки орендної плати, коефіцієнти за використання земельних ділянок територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів порівняно із Законом України «Про плату за землю», а також те, що саме договір оренди земельної ділянки є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку. Таким чином, зміст правових норм залишився той самий.

Таким чином суд доходить висновку, що розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, які є невід'ємною частиною договорів оренди земельних ділянок є чинними і на час розгляду справи, не зважаючи на зміни законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» та ст..8 «Про плату за землю» передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом із тим, ст. 30 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Суд зазначає, що державна податкова служба відповідно до статті 2 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» була наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 30 Закону України «Про плату за землю» наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № З09-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 р. по справі № 21-443а12.

Отже, суд виходить із того, що ні Закон України «Про плату за землю», ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати оренду плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Враховуючи те, що сторони у розрахунках розміру орендної плати, які є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки не застосували коефіцієнт 1,5 до ставки земельного податку - за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення місцевого значення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, а також те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки, то суд доходить до висновку, що позивач повинен сплачувати оренду плату за землю у відповідності до умов договору оренди землі з моменту приведення його положень у відповідність до норм чинного законодавства України.

Суд зазначає, що відповідач не вправі втручатися у відносини сторін договору оренди та нараховувати суми грошового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями на підставі норм Податкового кодексу України, ігноруючи при цьому умови договорів оренди землі.

Проте відповідач має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, у зв'язку з чим ініціювати питання стосовно приведення умов договору оренди землі у відповідність віз чинним законодавством України та звертатися до суду із позовом про визнання недійсними окремих положень договору оренди землі як таких, що порушують публічний порядок, у разі їх не відповідності чинному законодавству України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні податкового повідомлення рішення від 25 січня 2014 року №0000191503 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2014 року № 0000191503 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2014 року № 0000191503, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» (код ЄДРПОУ - 30608895) сплачений судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.04.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко