Постанова № 39146937, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 року Справа № 904/769/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Чохи Л.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 23.05.2014р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Когун П.А., довіреність №б/н від 28.01.14, представник;

від позивача: Чорний В.А., довіреність №б/н від 28.01.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. у справі №904/769/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 7 853,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" 7 853,20 грн. за договором підряду №560131239 від 11.07.2013р., з яких 7 600 грн. основний борг, 79,96 грн. 3% річних та 173,24 грн. пеня.

На виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014р. позивач 18.03.2014р. подав до суду уточнений розрахунок 3% річних у сумі 79,33 грн. та пені у сумі 171,88 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. по справі №904/769/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмонтажтеплострой" 7 600 грн. основного боргу, 171,88 грн. пені, 79,33 грн. річних, 1 827 судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт на суму 7 600 грн. та з урахуванням приписів статей 526,610,611,625 Цивільного кодексу України вимоги про стягнення основного боргу у сумі 7 600 грн., 3% річних у сумі 79,33 грн. та пені у сумі 171,88 грн. за період з 29.09.2013р. по 03.02.2014р. підлягають до примусового стягнення.

Не погодившись із рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення господарським судом норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення строком на два місяці. Така заява була подана скаржником в якості додатку до апеляційної скарги.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що був позбавлений права приймати участь при розгляді справи по суті та давати пояснення:

- ухвала господарського суду про призначення справи до розгляду на 18.03.2014р. надійшла на адресу відповідача тільки 20.03.2014р.;

- відповідач був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на два місяці у зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідача

- приймаючи рішення по справі господарський суд не врахував фінансовий стан відповідача.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу та заяву про відстрочку виконання рішення строком на два місяці - без задоволення (а.с.73-79).

Відповідач правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2014р. та від 27.05.2014р., які містять на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28.

З огляду на те, що розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України), та оскільки суд апеляційної інстанції обмежений строками розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду (ст.102 ГПК України), враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

11.07.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмонтажтеплострой" (позивач) та публічним акціонерним товариством „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (відповідач) укладений договір підряду № 560131239, відповідно до п.1.1. якого підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту виробничої будівлі КПЦ, ремонту горизонтального коробчатого зв'язку верхнього поясу будівлі, інв.№10310002, в об'ємі згідно кошторисної документації, що додається, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених договірних цін, які є невід'ємною частиною договору.

В п.2.1. договору сторони узгодили, що сума договору складає 6 333,33 грн., окрім того ПДВ 1 266,67 грн. всього сума договору складає 7 600 грн. (з них вартість матеріалів - 2 540 грн.)

Згідно п.3.1 договору термін виконання робіт: 1 місяць з дати підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до п.3.2. договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в уповноваженими представниками сторін, з вказівкою матеріалів, з яких ці роботи були виконані.

Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника вартості виконаних робіт на протязі 60-ти календарних днів після надходження підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, за наявності рахунку і податкової накладної (п..1 договору).

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору позивач виконав роботу, про що свідчить підписаний сторонами без зауважень акт здачі-приймання виконаних робіт №72 від 30.07.2013 року на загальну суму 7 600 грн. (а.с.11-12). 30.07.2013р. позивач виставив рахунок на суму 7600 грн. за виконані роботи з капітального ремонту згідно з актом №72 за липень 2013р.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №121/12 від 23.12.2013р., в якій просив погасити заборгованість за договором підряду №560131239 від 11.07.2013р. у сумі 7 600 грн. та сплатити пеню у сумі 116,39 грн. і 3% річних у сумі 53,72 грн. згідно розрахунку станом на 23.12.2013р. Зазначена претензія отримана представником відповідача 27.12.2013р. (а.с.14-18).

Листом №24-1/133 від 13.03.2014р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем за договором підряду №560131239 від 11.07.2013р. у сумі 7 600 грн. (а.с.77).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт на суму 7 600 грн. за договором підряду №560131239 від 11.07.2013р. матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором підряду №560131239 від 11.07.2013р. у сумі 7 600 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення термінів оплати виконаних робіт замовник оплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми (п.5.2. договору).

З огляду на викладене та встановлений сторонами в п.4.1 договору строк оплати, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 171,88 грн. та 3% річних у сумі 79,33 грн. за період з 29.09.2013 року по 03.02.2014 року.

Доводи скаржника про те, що ухвала господарського суду про призначення справи до розгляду на 18.03.2014р. надійшла на адресу відповідача тільки 20.03.2014р. та останній був позбавлений права приймати участь при розгляді справи по суті і давати пояснення, не приймаються до уваги судовою колегією виходячи з наведеного.

Відповідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у даній справі (ст.64 ГПК України) була отримана відповідачем 20.02.2014р. (а.с.24).

03.03.2014р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.26).

Ухвалою господарського суду від 04.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2014р. На виконання вимог статті 87 ГПК України зазначена ухвала 06.03.2014р. була направлена адресу відповідача, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28, на звороті вказаної ухвали.

Отже, на час прийняття рішення, господарським судом виконано вимоги статей 64,87 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючим те, що відповідачем не надано судам обох інстанцій будь-яких доказів на підтвердження обставин, що мають значення для об'єктивного розгляду справи (письмові пояснення, докази оплати за договором тощо), а також те, що відповідачу було відомо про існування провадження по даній справі в господарському суді, докази перешкоджання господарським судом в реалізації останнім його прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, права знайомитися з матеріалами справи (з'ясувати час та місце наступного судового засідання) матеріали справи не містять, судова колегія вважає, що наведені скаржником обставини не є підставою для скасування рішення.

Щодо поданої разом з апеляційною скаргою заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення строком на два місяці з посиланням на важкий фінансовий стан підприємства, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінюючи надані до матеріалів справи як позивачем так і відповідачем докази на підтвердження тяжкого фінансового стану (баланси підприємств), враховуючи, що обидва підприємства працюють на території України та інфляційні процеси в економіці держави розповсюджуються однаково як на позивача так і на відповідача, а також приймаючи до уваги суму заборгованості, яка підлягає до стягнення, вину відповідача у виникненні даного спору, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення строком на два місяці.

Таким чином, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 99, 101-103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. у справі №904/769/14 залишити без змін.

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ про відстрочку виконання судового рішення строком на два місяці відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 11.06.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя Л.В.Чоха