Рішення № 39146890, 10.06.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2014 р. Справа № 918/617/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки Фермерських господарств Міністерства аграрної політики України в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки Фермерських господарств Міністерства аграрної політики України

до відповідача Фермерського господарства "Бескіди"

про стягнення заборгованості в сумі 27 068 грн. 15 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Никитюк М.А. за довіреністю № 3 від 10 квітня 2014 року;

Від відповідача: не з'явився;

Від прокуратури: Ковальчук Л.В. посвідчення № 010606 від 13 червня 2013 року.

В судовому засіданні 10 червня 2014 року, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки Фермерських господарств Міністерства аграрної політики України в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки Фермерських господарств Міністерства аграрної політики України звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фермерського господарства "Бескіди" суму в розмірі 25 000 грн. 00 коп. неповернутої, наданої згідно договору № 4С від 23 вересня 2009 року фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 1 193 грн. 15 коп. пені а також 875 грн. 00 коп. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16 травня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 27 травня 2014 року.

27 травня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник Фонду підтримки Фермерських господарств подав лист, в додатках до якого надав частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 16 травня 2014 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2014 року розгляд справи відкладено на 10 червня 2014 року.

Представники позивача та прокуратури у судовому засіданні 10 червня 2014 року підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач явку свого повноважного представника у судові засідання 27 травня 2014 року та 10 червня 2014 року не забезпечив, хоча про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах даної справи.

Нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерське господарство "Бескіди" уклали договір № 4С про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі в тексті Договір) (а.с.12-13).

Відповідно до умов пункту 1 та пункту 2 Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу 100 000 грн. фінансової підтримки (допомоги) для придбання паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, ветеринарні препарати, корми, а останній зобов'язувався використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її позивачу згідно з встановленим графіком:

- до 01 грудня 2010 року - 25 000 грн. 00 коп. ( двадцять п'ять тисяч);

- до 01 грудня 2011 року - 25 000 грн. 00 коп. ( двадцять п'ять тисяч);

- до 01 грудня 2012 року - 25 000 грн. 00 коп. ( двадцять п'ять тисяч);

- до 01 грудня 2013 року - 25 000 грн. 00 коп. ( двадцять п'ять тисяч); (пункт 3.4.2 Договору).

Вищезазначений Договір підписаний генеральним директором Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Рівненського відділення та директором фермерського господарства "Бескіди" і скріплені відтисками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору № 4С від 23 вересня 2009 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.

Згідно з п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Платіжним дорученням № 4 від 23 вересня 2009 року позивач перерахував відповідачу 100 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки (допомоги) (а.с.14).

Станом на день розгляду справи за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 25 000 грн. 00 коп.

Посилаючись на пункт 5.2 Договору, - позивач за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) нарахував за період з 01 грудня 2013 року по 13 квітня 2014 року в сумі 1 193 грн. 15 коп. пені, а також на підставі пункту 5.1 Договору інфляційні втрати за період з 01 грудня 2013 року по 13 квітня 2014 року в сумі 875 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 5).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи що, сума бору підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не оспорена, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 4С від 23 вересня 2009 року в сумі 25 000 грн. 00 коп., 1 193 грн. 15 коп. пені та 875 грн. 00 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з селянського фермерського господарства "Бескіди" (село Сатиїв, Дубенський район, Рівненська область, 35610, ідентифікаційний код 31494117) на користь Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств, (рахунки одержувачів, - основний платіж: Держбюджет місто Рівне, 00266000, код 38012714, банк Головне управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, з/рахунок 31139425700002, призначення платежу - 101, повернення бюджетних коштів, наданих із Стабфонду на поворотній основі; рахунок для зарахування пені: Держбюджет місто Рівне 24060300, код 38012714, банк Головне управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, р/рахунок 31115115700002) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. фінансової підтримки, 1 193 одна тисяча сто дев'яносто три) грн. 15 коп. пені та 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00коп. інфляційних витрат.

3. Стягнути з селянського фермерського господарства "Бескіди" (с. Сатиїв, Дубенський район, Рівненська область, 35610, код 31494117) в доход державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення оформлено та підписано "10" червня 2014 року.

Суддя Торчинюк В.Г.