Постанова № 39146732, 05.06.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3833/14-а 2-а/639/85/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Жовтневий районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді - Єрмоленко В.Б.

при секретарі - Полікарповій Г.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до 36-об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту ( військова частина ТО130) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів по грошовій компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до 36-об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту ( військова частина ТО130) про визнання дій неправомірними стосовно відмови виплати заборгованості грошової компенсації замість належного до видачі речового майна та про стягнення заборгованості по грошовій компенсації за не отримане речове майно у сумі 4530 грн. 38 коп. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона проходила військову службу у Державній спеціальній службі транспорту (військова частина ТО130) з 11.02.2006 р. на посаді начальника експедиції вузла зв'язку , у військовому званні «старший солдат».Наказом № 31.03.2014 за № 79 командира військової частини ТО130 ( по стройовій частині) була звільнена у запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів та з 31.03.2014 р. виключена із списку особового складу військової частини. На речовому забезпеченні під час проходження служби перебувала у 36-об'єднаному загоні, про що свідчить довідка-розрахунок на видачу грошової компенсації замість належного речового майна станом на 01.04.2014 р. Листом № 149 від 03.04.2014 відповідач відмовив позивачці у виплаті через відсутність кошторисних призначень, передбачених на виплату компенсації за речове майно.

Представник відповідача, 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорт (військова частина Т 0130) у судове засідання надав письмову заяву про визнання адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та стягнення компенсації замість належного за нормами забезпечення речового майна в розмірі 4560 грн. 38 коп., відповідно до довідки - розрахунку № 14 на видач грошової компенсації замість належного речового майна.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини Т0130 від 31.03.2014 №79 (по стройовій частині) молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1-начальника експедиції вузла зв'язку управління військової частини ТО130 звільненого з військової служби у запас відповідно до статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу" частини 6 пункту «г» (у зв'язку з проведенням організаційних заходів) - з 31.03.2014 року виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено до зарахування на військовий облік до Жовтневого ОРВК м. Харків.

У зв'язку зі звільненням позивача у запас ОСОБА_1 25.03.2014 р. звернулася до командира військової частини ТО 130 з рапортом щодо виплати їй грошової компенсації замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна в розмірі їх вартості , але листом за підписом начальника речової служби 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту позивачу була надана відповідь № 149 від 03.04.2014 року, в якій позивачу повідомлено, що відповідач не має можливості виплатити їй грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, оскільки кошти для проведення таких розрахунків відсутні .

Згідно довідки-розрахунку № 14 на видачу грошової компенсації замість належного речового майна молодшому сержанту ОСОБА_1 станом на 01.04.2014 року була нарахована грошова компенсація у розмірі 4530 грн. 38 коп.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011-XII (далі - Закон N 2011-XII) (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 9 Закону України № 2011-XII викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 за № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яким визначається порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час (далі - Положення).

Згідно з п.27 Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах дійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у іоведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що представником відповідача до суду подано письмові заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати дміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З наданої до суду заяви відповідача про визнання позову вбачається, що визнання позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, сума боргу стверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова істина Т 0130) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 11, 17, 18, 71, 86, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 36 об'єднаного загону фжавної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130) про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати неправомірними дії 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість належного забезпечення речового майна в розмірі їх вартості.

Стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130) на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації замість належного за нормами забезпечення речового майна в розмірі 4530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) грн. 38 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ -