Справа № 511/2273/13-ц
Номер провадження : 2/511/50/14
Роздільнянський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Теренчук Ж. В.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та господарчі споруди, поділ спільної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та господарчих споруд,
в с т а н о в и в:
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя будинок по АДРЕСА_1 м.Роздільна Одеської області, який був особистою власністю відповідача, однак в період шлюбу значно збільшився у вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат та визнати за нею право власності на ? частину будинку та господарчих споруд - літньої кухні, двох сараїв, а також визнати за нею право власності на ? частину конструктивних елементів, матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва приміщень добудованої до будинку веранди під літ. "а" , яка складається з приміщень веранди, кухні, санвузла, душу, вбиральні.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав.
Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1995 року по листопад 2010 року. В період проживання у шлюбі з відповідачем в 1997 році мати чоловіка подарувала йому будинок по АДРЕСА_1 м.Роздільна Одеської області. В період проживання у шлюбі вони газифікували будинок, замінили вікна та двері, змінили електропроводку, перекрили дах та підлогу в кімнатах, встановили огорожу та ворота, зробили капітальний ремонт стін будинку. Крім цього до будинку добудували приміщення веранди, в якій знаходиться: кухня, веранда, санвузол, душ та вбиральня. Однак реконструйований житловий будинок після проведених робіт відповідачем належним чином не оформлений, відповідач навмисно з метою позбавлення її власності не оформляє документи на будинок. Тому просила суд визнати будинок з господарчими спорудами їх спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на ? частину будинку, а також визнати право власності на ? частину будівельних матеріалів, з яких збудовано прибудову до будинку у виді веранди під літ. "а", кухні, санвузла, душу, вбиральні.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що будинок по АДРЕСА_1 м.Роздільна є його особистою власністю, так як подарований йому матір"ю. В період проживання у шлюбі з позивачкою вони зробили в будинку косметичний ремонт, необхідний для проживання. Добудована до будинку веранда та реконструкція будинку є самочинним будівництвом, він не мав матеріальної можливості оформити всі необхідні документи для забудови, а тому провів будівельні роботи самочинно.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.11.1995 року по листопад 2010 року.
В період перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про народження.
На підставі нотаріально посвідченого договору дарування будинку серії НВ 0120827 від 17.12.1997 року ОСОБА_5 (мати чоловіка) подарувала ОСОБА_2 житловий будинок та господарчі споруди по АДРЕСА_1 м. Роздільна Одеської області. (а.с.4)
На час укладення договору дарування на користь ОСОБА_2 за вказаною адресою згідно договору та технічного паспорту (а.с.21) був розташований глинобитний житловий будинок житловою площею 33,3 кв.м., та на земельній ділянці біля будинку були розташовані господарчі споруди літня кухня під літ. "Б", сарай піл літ. "В", сарай під літ. "Г" , цистерна та огородження.
Власність у сім"ї існує в двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність подружжя.
Ст. 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є зокрема майно, набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування.
Таким чином вказаний будинок є особистою власністю ОСОБА_2, так як отриманий ним в період шлюбу в дар від матері.
Позивачка ОСОБА_1 була зареєстрована по місцю проживання у вищевказаному будинку з 28.11.1997 року разом із сином. (а.с.18)
В період проживання у шлюбі ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Роздільнянської міської ради №166 від 24.10.2008 року отримав дозвіл на будівництво та розробку проектної документації на реконструкцію житлового будинку з добудовою кухні розміром 4,00х5,00 м, ванної кімнати розміром 3,00х4,00м, виконання проектних робіт на будівництво гаражу на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 м.Роздільна Одеської області. (а.с.22)
Однак після цього рішення виконкому Роздільнянської міської ради ОСОБА_2 не виконав, проект на реконструкцію будинку не виготовив, дозвіл на початок будівельних робіт в органах будівель-архітектурного контролю не отримав і здійснив самочинну реконструкцію будинку з прибудовою у виді веранди під літ. "а", кухні, санвузла, збільшивши таким чином загальну площу будинку. Крім цього біля будинку зведено душ та вбиральню.
Дані обставини підтверджуються технічним паспортом на будинок після інвентаризації будівель 2009 року, в якому відображено реконструкцію будинку шляхом добудови ряду приміщень, господарчих споруд, огорожі в 2000 -2007 роках .(а.с. 5)
У розумінні ч.1 ст.376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкту, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої документації, дозволу на виконання будівельних робіт від органів архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником раніше отримано право власності. Об'єкти нерухомого майна, до яких входять самочинно збудовані, реконструйовані, переплановані ) об'єкти , не є об'єктами права власності (ч.2 ст.376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу(виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 4 грудня 2013 року у справі №6-130цс13).
На вимогу суду жодна із сторін не надала суду належно оформлені документи на будівництво, тому позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи.
Оскільки об'єкт нерухомого майна по даній справі є самочинним будівництвом, підстав для визнання права власності за позивачкою ОСОБА_1 на самочинно реконструйований будинок не має і їй в задоволенні позову про визнання права власності на частину цього будинку та господарчих споруд належить відмовити, як в заявленому безпідставно.
Також у суду не має законних підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на конструктивні елементи та матеріали самовільно збудованої частини будівлі по АДРЕСА_1 м.Роздільна, а саме - веранди, яка визначена в технічному паспорті під літ. "а", та приміщень - кухні, веранди, санвузла, душу, вбиральні, так як ці приміщення є частиною самовільно реконструйованого будинку.
Вимоги такі можливо задовольнити лише у випадку наявності об'єкта незавершеного будівництва, будівництво якого у законний спосіб з отриманням необхідних документів та після виготовлення проекту розпочато подружжям і не завершено в період перебування сторін у шлюбі.
Керуючись ст..ст.57, 60, 62, 69 СК України , ст..ст.372, ч.3 ст.331, 376 ЦК України, ст.ст..10,11, 88,209,212,214-215,218 ЦПК України,
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та господарчі споруди, поділ спільної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та господарчих споруд, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ж. В. Теренчук
Судове рішення № 39144759, Роздільнянський районний суд Одеської області було прийнято 30.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 511/2273/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: