Постанова № 39144493, 26.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 808/1013/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОТОРГ"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0000442211,-

за участі представників сторін:

від позивача - Лазько В.Г. (довіреність б/н від 31.01.2014)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОТОРГ" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0000442211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57 505,00, у т.ч. за основним платежем 46 004,00 грн. та штрафних санкцій - 11 501,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1013/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 20.02.2014. Розгляд справи було відкладено на 11.03.2004. Провадження у справі, за клопотанням позивача, було зупинено до 26.03.2014.

В судовому засіданні 26.03.2014 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив, що просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0000442211, в частині нарахування ПДВ у розмірі 57440,00 грн., у зв'язку зі сплатою частини податкових зобов'язань.

Уточнення прийнято судом до розгляду.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 17.09.2013 засобами електронного зв'язку підприємством задекларована сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету та сплачена у розмірі 45 952,08 грн.

Однак, бухгалтером позивача при складанні податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року, помилково, на відміну від суми зазначеної у податковій накладній, віднесено до складу податкового кредиту 46004,60 грн., тобто різниця складає 52,52 грн.

Враховуючи, що позивачем 17.03.2014 сплачена сума різниці задекларованих зобов'язань з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі 52,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 13,00 грн., просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду, до суду не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.

В ході судового розгляду надав письмові заперечення, згідно яких вказав, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи. А, отже, орган ДПІ мав всі правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України, 26.03.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представника позивача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена камеральна перевірка даних. Задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Укрнафтоторг" за серпень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 18.10.2013 № 61/22-11/3576424.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем, на порушення пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), платником податку встановлено заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 46004 грн.

А саме: в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 р. від 20.09.2013 №1300019625, до складу податкового кредиту включена сума податку на додану вартість в розмірі 46004,60 грн. по податковій накладній №35 від 19.08.2013, виписаній ТОВ "Вік Оіл Плюс" (ІПН 369775108286). Факт реєстрації зазначеної податкової накладної на суму ПДВ 46004,60 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній. Заява про відмову покупця надати податкову накладну (Додаток 8 до декларації з ПДВ ) за серпень 2013 р. підприємством не надавалась.

У разі недотримання платником вимог п.201.10 ст. 201 Кодексу (відсутність реєстрації податкової накладної у ЄРПН та відсутність дод. 8 до декларації з ПДВ за звітний період ) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з податковими накладними, незареєстрованими, або зареєстрованим з порушеннями у ЄРПН, не виникає.

Таким чином, підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2013 р. суму ПДВ 46004 грн.

Зважаючи на виявлені порушення, за результатами розгляду матеріалів перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0000442211, яким позивачу донараховано суму ПДВ у розмірі 46004,60 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 14644,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження спірне повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Законодавцем чітко зазначено, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинне бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару; складається в момент виникнення податкових зобов'язань; підлягає реєстрації в єдиному реєстрі, але така реєстрація відбувається не обов'язково в момент виникнення податкових зобов'язань (тобто податкова накладна є дійсною); надається платнику податку після реєстрації та зареєстрована податкова накладна дає право на включення до податкового кредиту в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послуг) або зроблена попередня оплата, а не по даті реєстрації та отримання податкової накладної. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що Договором поставки нафтопродуктів №0063 від 16.08.2013 передбачено поставку товару від ТОВ "Вік Оіл Плюс" на адресу ТОВ "Укрнафтоторг". Згідно рахунку-фактури №СФ-0000517 від 16.08.2013 на адресу Позивача поставлено паливо дизельне, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000484 від 19.08.2013, ТТН №1908-2 від 19.08.2013 та довіреністю №19 від 16.08.2013. Оплата товару здійснена 19.08.2013 платіжним дорученням №10 і отримана податкова накладна від 19.08.2013 де зазначена сума ПДВ у розмірі 45 952,08 грн.

Відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого ТОВ "Вік Оіл Плюс" та отриманого ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя 17.09.2013 засобами електронного зв'язку (без використання ручного керування трафіком) підприємством задекларовано сума податку на додану вартість (податкові зобов'язання) яка підлягає сплаті до держбюджету та сплачена у розмірі 45 952,08 грн.

В той же час, при поданні Декларації з ПДВ за серпень 2013 р. бухгалтером підприємства випадково та не навмисно вказана сума ПДВ у розмірі 46004,00 грн., тобто податкового зобов'язання задекларованого для відшкодування завищена на 52 грн.

В свою чергу, надані Суду податкова декларація з ПДВ ТОВ "Вік Оіл Плюс" за серпень 2013 року, Розшифровка податкових зобов'язань ТОВ "Вік Оіл Плюс", Реєстр виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "Вік Оіл Плюс" та Банківська виписка ТОВ "Вік Оіл Плюс" свідчать про декларування Продавцем товару суми ПДВ у розмірі 45 952,08 грн., у зв'язку з чим, останнім сплачені відповідні податкові зобов'язання у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, різниця між задекларованим зобов'язанням ПДВ ТОВ "Вік Оіл Плюс" та податковим кредитом Позивача сплачена останнім самостійно з урахуванням штрафної санкції.

За приписами абз.2 п. 198.6 ПК України відповідальність виникає тільки тоді, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, не належним чином оформленими та зареєстрованим податковими накладними.

Натомість, будь-які порушення щодо оформлення та відсутності податкових накладних спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0000442211, в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОТОРГ" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57 440,00, у т.ч. за основним платежем 45 952,00 грн. та штрафних санкцій - 11488,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОТОРГ" (код ЄДРПОУ 35764249) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 10.06.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко