Ухвала суду № 39143743, 11.06.2014, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2577/14-ц

У Х В А Л А

судового засідання

11 червня 2014 р. Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді Ю.В. Донченко

при секретарі Л.З. Плечій

з участю скаржника ОСОБА_1, представника скаржника ОСОБА_2, представників оскаржуваної особи - державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Дзень В.М., державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Канюга А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ при складанні акту опису та арешту майна від 10.04.2014р. по виконавчому провадженню ВП № 32367682\38335758, винесенні постанови про накладення арешту на майно, -

встановив:

Представник скаржника ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою в інтересах скаржника ОСОБА_1 та просила скасувати арешт майна, звільнити з-під арешту усе описане та арештоване майно державним виконавцем Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В. по виконавчому провадженню ВП № 32367682\38335758; визнати протиправним проведення відеозапису особи та зобов"язати Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ в особі Левія Ю.В. стерти із відео носія. На думку скаржника, акт опису й арешту майна від 10.04.2014 року складений протиправно і незаконно. Вважає, що державним виконавцем Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В. порушені вимоги ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 307 ЦК України, а тому просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні скаржниця та її представник у відповідності до ст. 31 ЦПК України доповнили скаргу, ще однією вимогою про визнання протиправним винесення постанови про накладення арешту на майно, в решті скаргу підтримали, посилаючись на обставини, викладені в скарзі та на порушення прав ОСОБА_1 як боржника при виконанні судового рішення.

Державний виконавець Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В. подав до суду письмові заперечення проти скарги (а. с. 26-29), однак в судове засідання не з"явився, згідно доручення начальника Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ - оскаржувану особу представляв державний виконавець Дзень В.М. та державний виконавець Канюга А.Я., які просили відмовити у задоволенні скарги у зв"язку з її безпідставністю.

Заінтересована особа ОСОБА_7 в судове засідання не з"явився, суд розглядає справу у його відсутності за наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення скаржника, представника скаржника, представників Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ, вивчивши письмові заперечення державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В., оглянувши зведене виконавче провадження, матеріали цивільної справи № 2-481\2010р. та дослідивши матеріали скарги, суд вважає за необхідне у задоволенні скарги відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішенні, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24.07.2012 року первинний та зустрічний позови задоволено частково та рішенням апеляційного суду Львівської області від 29.11.2012р. визнано спільним майном подружжя матеріали по спорудженню торгового павільйону АДРЕСА_1 та виділено такі ОСОБА_1. Виділено ОСОБА_7 матеріали по спорудженню торгового павільйону на міні-ринку АДРЕСА_2. Змінено рішення суду в частині стягнення компенсації за нерівність часток у спільному майні, стягнувши з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 21 660,05 грн., відмінивши стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_1 10 530, 55 грн., в решті рішення залишено без змін. Вказані рішення звернуто до виконання, а саме по заяві стягувача Шевченківським районним судом м. Львова видано 07.02.2013р. виконавчі листи № 2\1328\46\2012 від 31.01.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 24 004,05 грн. компенсації за нерівність часток у спільному майні; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 278,65 грн.;

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, але порядок, строки, процедура їх виконання регламентуються спеціальними законами.

Згідно зі ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускає у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" - Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: - здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку,

встановленому виконавчим документом і цим Законом; - розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку тощо;

Як вбачається з матеріалів справи та зведеного виконавчого провадження, на виконанні Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 38335758, де боржником є ОСОБА_1, а стягувачем є ОСОБА_7 ( а. с. 44 зв., 45 - копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2013р.) і сума боргу, що підлягає стягненню з боржника згідно двох виконавчих документів становить 24 004,05 грн. та 278,65 грн. (а. с. 42, 43 - копії виконавчих листів), яку боржник не сплатив. Згідно реєстру на відправлення рекомендованих листів за 26.03.2013р. сторонам виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження, де зазначено строк добровільного виконання рішення суду до 01.04.2013р. скеровані 26.03.2013р. ( а. с. 30,31)

В межах даного зведеного виконавчого провадження 08.04.2014р. державним виконавцем Ледвій винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у зв"язку з невиконанням боржником ОСОБА_1 вимог виконавчого документа.( а. с. 48)

Згідно матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що 20.03.2014р. стягувач ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ із заявою про виявлене майно у боржника ОСОБА_1 та просив накласти на нього арешт, в підтвердження подав документи, з яких вбачається, що у скаржника перебуває у власності торговий павільйон АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В. від 07.04.2014р. залучено працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області для проведення опису майна божника 10.04.2014р.

10.04.2014р. державним виконавцем Ледвій Ю.В. винесено акт опису й арешту нерухомого майна ОСОБА_1 у присутності стягувача, боржника, представника боржника, двох понятих та працівників міліції (а. с. 8-10, 38-41 - копія акту) при цьому використовувалась відеозйомка.

В даному випадку в судовому засіданні не встановлено порушень державним виконавцем Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ Ледвій Ю.В. вимог діючого законодавства щодо виконання судових рішень, а також частини ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження", ст. 307 ЦК України на які покликається в скарзі скаржник та її представник, в тому числі і при складанні акту опису й арешту нерухомого майна ОСОБА_1, а також при винесенні постанови про накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, дослідивши письмові докази в їх сукупності суд вважає , що державним виконавцем були здійснені дії у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", доводи скаржника та її представника є безпідставними , свідчать про намагання чинити перешкоди в виконанні рішення суду про стягнення з нього боргу, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити по причині як необґрунтованій.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ при складанні акту опису та арешту майна від 10.04.2014р. по виконавчому провадженню ВП № 32367682\38335758, винесенні постанови про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. В. Донченко