Ухвала суду № 39142826, 03.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 р.Справа № 576/815/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2014р. по справі № 576/815/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції

про визнання протиправною постанови про накладення штрафу та зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

07 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції Бурноса О.В. щодо винесення постанови про накладення на нього штрафу в розмірі 170 грн. та зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Глухівського міськрайонного суду від 28 жовтня 2013 року, яким було зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкод в користуванні господарською спорудою (льохом) та земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2014року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.

ОСОБА_1 не погоджується з вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою , такою, що суперечить чинному процесуальному законодавству, прийнята з порушенням норм процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2014року ,постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того , що відділ державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції не відноситься до органів місцевого самоврядування, а є територіальним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто відноситься до інших державних органів, тому відповідно до ч. 3 ст. 108 КАС України даний адміністративний позов необхідно повернути позивачеві, так як дана справа не підсудна Глухівському міськ районному суду, а підсудна Сумському окружному адміністративному суду.

Проте , колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 та частини другої статті 4 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно приписів п.4 ч.1 ст. 107 КАС України для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При визначенні юрисдикції суд повинен виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

З матеріалів справи вбачається , що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/576/1, виданого 28.10.2013 р. Глухівським міськрайонним судом, за яким зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні господарською спорудою (льохом) та земельною ділянкою по АДРЕСА_1, постановою державного виконавця відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції Бурноса О.В. від 17.03.2014р. накладено на боржника ОСОБА_1 штраф в розмірі 170,0 грн. за невиконання вищевказаного судового рішення.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13 грудня 2010 року судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому, слід враховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2/576/1 не закінчено, постанова про накладення штрафу від17.03.2014р. не виділена в окреме виконавче провадження.

Відповідно до пункт 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.

Враховуючи наведене та вимоги ст.18 КАС України дана справа підсудна Глухівському міськрайонному суду Сумської області, тому висновки суду першої інстанції щодо не підсудності даної справи даному суду є помилковими.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 4 ст. 202 КАС України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2014р. по справі № 576/815/14-а скасувати.

Справу направити до Глухівського міськрайонного суду Сумської області для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.