Ухвала суду № 39142795, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14501/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в м. Києві № 376 від 30 липня 2013 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_2;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в м. Києві № 589 о/с від 05 серпня 2013 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 (М-257017), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління згідно п.п. «Є» (за порушення дисципліни) пункт 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління ГУМВС України в м. Києві з 08 серпня 2013 року;

- стягнути з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 серпня 2013 року по день винесення постанови у справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" жовтня 2013 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 30.10.2013 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" жовтня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ у вересні 2000 року на посаду курсанта Київського юридичного інституту МВС України. У липні 2004 року, за направленням Державної комісії по розподілу молодих спеціалістів, ОСОБА_2 прибув до Головного управління МВС України в місті Києві, де був призначений на посаду оперуповноваженого відділення розкриття злочинів проти особистості відділу карного розшуку Святошинського районного управління. З вересня 2008 року по квітень 2013 районному управлінні на посадах старшого оперуповноваженого сектора боротьби з груповою злочинністю відділу карного розшуку, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 1-го територіального відділу міліції та старшого оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів відділу карного розшуку. У квітні 2013 року у зв'язку з організаційно-штатними змінами ОСОБА_2 був призначений на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей цього ж райуправління.

Наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 30 липня 2013 року № 376 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у прибутті на службу 14 липня 2013 року у нетверезому стані та створенні конфліктної ситуації з керівництвом районного управління, що призвело до порушення вимог пункту 1 розділу 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, та статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на старшого оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_2накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 05 серпня 2013 року № 589о/с ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «є» (за порушення дисципліни) пункт 64.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністартвиний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання наказу ГУ МВС України в місті Києві від 17 липня 2013 року № 286 «Про проведення службового розслідування», інспектором відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС України в місті Києві старшим лейтенантом міліції Француз А.В. спільно з начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського районного управління майором міліції ОСОБА_4 було розглянуто матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління майором міліції ОСОБА_2, за результатом якого складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_2від 30 липня 2013 року.

Вищезазначеним висновком встановлено, що на виконання плану-розрахунку комплексного використання сил і засобів Святошинського районного управління, начальником відділу кримінальної міліції у справах дітей капітаном міліції Бурієм Р.В. на липень 2013 року складено графік чергувань підпорядкованого особового складу, який доводиться до кожного працівника на нараді відділу з наданням його копій.

Згідно зазначеного графіку ОСОБА_2 повинен був чергувати 14 липня 2013 року, однак у визначений час, а саме о 08 год. 00 хв. на проведення інструктажу добового наряду не прибув, причини відсутності нікому не повідомив. На службі позивач зявився о 09:00 годині з ознаками алкогольного сп'яніння.

Перебування ОСОБА_2 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується актом від 14 липня 2013 року про відмову від проходження обстеження на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння, в якому зафіксовано стан ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (спостерігається почервоніння очей, похитування під час ходьби, нерозбірлива мова та різкий запах алкоголю з ротової порожнини), а також поясненнями свідків, а саме: начальника ВКМСД капітану міліції ОСОБА_6, заступника начальника управління - начальника кримінальної міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_7, начальника штабу Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_8 та начальника відділу кадрового забезпечення Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_4, які були допитані в суді першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у пункту 25 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння може бути підтверджені як медичний висновок, так й іншими видами доказів, якими суд має дати відповідну оцінку.

Враховуючи висновок службового розслідування, який підтверджується поясненнями свідків, які були допитані в суді першої інстанції, та факт відмови позивача від проходження обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено перебування позивача на службі з ознаками алкогольного сп'яніння.

При цьому, щодо посилання позивача на неповідомлення останнього про чергування 14 липня 2013 року колегія суддів звертає увагу, що за змістом акту службового розслідування та спірного наказу позивача звільнено із займаної посади за порушення трудової дисципліни а саме: прибуття на роботу у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно матеріалів справи, за висновком службового розслідування від 25 лютого 2013 року за результатом розгляду звернення ОСОБА_2 про неправомірні дії окремих працівників Святошинського РУ ГУ МВС в місті Києві порушень вимог чинного законодавства у діях начальника Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві полковника міліції Глидаки Ю.Т. не виявлено.

Крім цього, матеріали справи свідчать, що 05 серпня 2013 року позивач звернувся із скаргою до Міністра внутрішніх справ України із скаргою на неправомірне застосування дисциплінарного стягнення, за результатом розгляду якого листом Міністерства внутрішніх справі України від 24 серпня 2013 року № 6/6-М-1141 призначено проведення перевірки.

Згідно висновку перевірки ГУ МВС України в місті Києві від 06 вересня 2013 року за результатом розгляду звернення ОСОБА_2 щодо неправомірних дій окремих працівників Святошинського РУ ГУ МВС в місті Києві порушень вимог чинного законодавства у діях працівників Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві полковника міліції не виявлено.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565 XII (далі по тексту - Закон № 565 XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України .

Відповідно до статті 25 цього Закону працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.

Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальникомклопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.

Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несевідповідальністьза цим Статутом.

Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.

Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

Такідисциплінарні стягнення, як звільнення з органіввнутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Статтею 14 цього ж статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисципліарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Строки притягнення до дисциплінарної відповідальності встановлені статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС, згідно до якої дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.

Зміст наказу доводиться до відома особі рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави вважати, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. За результатами службового розслідування складають акт службового розслідування, на підставі якого начальник у встановлений строк приймає рішення про застосування дисциплінарного порушення.

Наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 17 липня 2013 року № 286, у зв'язку надходженням 15 липня 2013 року рапорту заступника начальника управління - начальника кримінальної міліції Святошинського районного управління підполковника міліції Шлапака І.В. про відсутність ОСОБА_2 на інструктажі добового наряду 14 липня 2013 року о 08-00 год. та прибуття до районного управління о 09-00 з ознаками алкогольного сп'яніння призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни.

Матеріали службового розслідування містять пояснення позивача, які надані останнім в рамках службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування наказом Головного управління від 30 липня 2013 року № 376 на старшого оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у прибутті на службу 14 липня 2013 року у нетверезому стані та створення конфліктної ситуації з керівництвом районного

управління, що призвело до порушення вимог пункту 1 розділу 4 правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155 та статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

На виконання вищезазначеного наказу Головне управління видало наказ від 05 серпня 2013 року № 589 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України згідно з пп. «є» (за порушення дисципліни) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Матеріали справи свідчать, що 31 липня 2013 року ОСОБА_2 було ознайомлено із висновками службового розслідування.

Згідно довідки за період служби в органах внутрішніх справ вбачається, що позивач 11 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності згідно наказів Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві від 28 січня 2005 року № 41, від 02 квітня 2007 року № 103 о/с, 04 вересня 2007 року № 286 о/с, від 25 січня 2008 року № 11 о/с, від 07 листопада 2008 року № 251 о/с, від 27 лютого 2009 року № 48 о/с, від 30 листопада 2009 року № 298 о/с, від 10 грудня 2009 року № 312 о/с, від 14 травня 2010 року № 112 о/с, від 20 січня 2011 року № 5, від 08 квітня 2011 року № 41.

Як вже зазначалось, відповідно до Дисциплінарного статут правом накладення дисциплінарних стягнень користуються прямі начальник. Відповідно, судом встановлено, що наказ Головного управління МВС України в місті Києві від 30 липня 2013 року № 376 та наказ Головного управління МВС України в місті Києві від 05 серпня 2013 року № 589о/с підписаний начальником генерал - лейтенантом міліції Коряк В.В.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт перебування позивача у нетверезому стані є достатньою підставою для висновку про порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту.

При накладенні дисциплінарного стягнення відповідач діяв в межах наданих повноважень, а стягнення, у виді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідає видам дисциплінарних стягнень, які встановлено ст.12 Дисциплінарного статуту., підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем дотримано порядок та строки проведення службового розслідування, за наслідком якого складено акт службового розслідування та на підставі зазначеного документу винесено спірні накази, колегія суддів вважає порядок звільнення позивача з публічної служби дотриманим відповідачем.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 21.10.2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.