Постанова № 39142669, 10.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа№ 910/21744/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Гуськовій К.В.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 02.04.2014 року

у справі №910/21744/13 (суддя - Дупляк О.М.)

за заявою публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,

про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року у справі №910/21744/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Безсмертний А.В. - представник (довіреність №б/н від 20.09.2013 року);

від відповідача: Печерний С.Л. - представник (довіреність №2-13 від 13.01.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року у справі №910/21744/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2014 року, позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі - ПАТ «Укртрансгаз», відповідач) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (надалі - ТОВ «Конструкт Груп», позивач) 252 422,44 грн. основного боргу, 4 377,62 грн. 3 % річних, 5 136,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 1 767,21 грн.

Господарським судом міста Києва 28.03.2014 року на виконання рішення у справі видано наказ.

26.03.2014 року відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою №2109/6 від 24.03.2014 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року у справі №910/21744/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року в заяві про відстрочення виконання рішення від 28.01.2014 року у справі №910/21744/13 відповідачу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ «Укртрансгаз» в повному обсязі та відстрочити на два роки виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року у справі №910/21744/13 в частині стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ТОВ «Конструкт Груп» 252 422,44 грн. основного боргу, 4 377,62 грн. 3 % річних, 5 136,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2014 року апеляційну скаргу позивача прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 10.06.2014 року.

В судовому засіданні 10.06.2014 року представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав повністю, просив таку задовольнити, а ухвалу скасувати.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу законною і мотивованою, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

10.06.2014 року в судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення відповідач зазначив, що відстрочка необхідна підприємству у зв'язку з тим, що сума, яка підлягає стягненню за судовим рішенням є досить значною, а тому негайне її стягнення поставить під загрозу фінансову стабільність підприємства, його нормальне функціонування, ускладнить виконання покладених на нього стратегічних завдань забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, задоволення потреб промислових та побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З положень наведеної норми слідує, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, а розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до пункту 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2. вказаної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала таку заяву. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

В підтвердження скрутного фінансового становища підприємства заявником надано до суду Звіт про фінансовий стан на 31.12.2013 року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 31.12.2013 року, звіт про рух грошових коштів за 2013 рік, консолідований звіт про власний капітал 2013 рік та примітки до річної фінансової звітності.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що надані документи можуть свідчити про факт наявності у відповідача збитків за результатами господарської діяльності, а не про існування виняткових обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення.

При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, оцінивши надані відповідачем докази, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що станом на 31.12.2013 року фінансове становище підприємства не було скрутним, враховуючи результати діяльності, рух грошових коштів підприємства, його оборотні та необоротні активи, а відтак, зазначив в оскаржуваній ухвалі про відсутність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі №910/21744/13.

Крім того, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, складне фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на те, що процесуальний закон не містить переліку обставин, за наявності яких може бути надано відстрочку виконання судового рішення, і покладає вирішення даного питання безпосередньо на суд, що розглядає відповідну заяву з урахуванням всіх обставин, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, колегія суддів находить правильним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

За даних обставин, оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року у справі №910/21744/13 про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Укртрансгаз» про відстрочення виконання рішення від 28.01.2014 року у справі №910/21744/13 є обґрунтованою, та такою, що прийнята в результаті повного та всебічного дослідження обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судовий збір за її розгляд покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року у справі №910/21744/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року у справі №910/21744/13 залишити без змін.

3. Справу №910/21744/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова