Ухвала суду № 39142657, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.06.2014 Справа № 904/8503/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 10.06.2014р.)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року по справі № 904/8503/13

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ИНСАЙД Т», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ИНСАЙД Т», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року у справі № 904/8503/13 (суддя Полєв Д.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ИНСАЙД Т», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «ИНСАЙД Т»; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «ИНСАЙД Т» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 35679871); провадження у справі припинено (а.с.59-60, т.2).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.41, 45, 46, п.1 ч.6 ст.83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом порушено вимоги ст..ст.41, 78 Податкового кодексу України;

- господарським судом не було звернено уваги на те, що відповідно до приписів п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів № 1588 від 09.12.2011р. при припиненні юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця органом ДПС обов`язково повинна бути призначена та проведена перевірка, що також не було здійснено відносно боржника;

- крім того, відповідно до Бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів скаржником встановлено, що у боржника наявні розбіжності по формуванню податкових зобов`язань з ПДВ, що виражається в їх заниженні та несплаті коштів до бюджету, що в свою чергу вказує на наявність ознак фіктивної господарської діяльності;

- також господарський суд не звернув уваги на те, що боржником не був наданий органам ДПІ проміжний ліквідаційний баланс для перевірки.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України не скористався, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується штампом канцелярії, вчиненим у лівому нижньому куті на зворотній стороні ухвали, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013р.; при цьому вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2014р. скаржником не виконано, витребувані докази не надано без поважних причин.

Ліквідатор, боржник правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався, як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання сповіщався належним чином.

Також не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.96 ГПК України, кредитор у справі - ТОВ «СІОН-ТАВРІЯ»; представник зазначеного підприємства в судове засідання 10.06.2014р. не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що сторони, учасники провадження у справі в судове засідання 10.06.2014р. з`явились, неявка цих учасників судового процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та останні не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2014р. (а.с.66, т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2014р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.66, т.2), розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.2014р., від скаржника, зокрема, було витребувано свідоцтво боржника, як платника податків, докази наявності кредиторських вимог до боржника (розрахунки, акти перевірки, податкові декларації, податкові повідомлення-рішення, тощо), докази подання заяви з грошовими вимогами до боржника, докази її направлення господарському суду або ліквідатору, докази на обґрунтування доводів апеляційної скарги, наказ про проведення перевірки.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська вимоги суду апеляційної інстанції виконано не було, податкові декларації, докази наявності кредиторських вимог до боржника, їх заявлення в процедурі банкрутства не надано скаржником, відсутні в матеріалах справи. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні. Також на обґрунтування факту порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ст.91 ГПК України скаржником не надано жодного доказу відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо незаконної ліквідації підприємства-банкрута, припинення провадження у справі.

Крім цього, і в апеляційній скарзі ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не зазначає про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» направила відповідну заяву з такими вимогами ліквідатору, таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження, повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною ухвалою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів зазначає, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, провадження у даній справі порушене на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону).

Обов`язковою умовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників та ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного судового рішення). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 цього Закону.

Оскільки матеріалами справи не підтверджена наявність грошових вимог ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до боржника, то правові підстави подальшого апеляційного провадження відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012 по аналогічній категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ на судові акти господарського суду про визнання боржника банкрутом, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовими колегіями Вищого господарського суду України були скасовані судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р., 16.01.2013р., 29.05.2013р. №№ 12, 3, 10, 3, 9 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 р. по справі № 904/8503/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко