Рішення № 39142623, 03.06.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 925/662/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М. за участю представників:

від позивача: Сіндряков О.В. - за довіреністю,

від відповідача: Кучеренко С.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про стягнення 267 973,15 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом позивач) заявлено позов до публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі за текстом відповідач) про стягнення 267 973,15 грн., з яких 22 614,93 грн. - 3% річних, 113074,63 грн. - пені, 132 283,59 грн. - 7% штрафу.

Ухвалою суду від 22.04.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.05.2014.

Ухвалою суду від 13.05.2014 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 03.06.2014.

В судовому засіданні 03.06.2014 представник позивача уточнив позовні вимоги, стосовно суми 22 614,93 грн. - річних , позов підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 12.05.2014, відповідно до якого через відсутність збитків внаслідок прострочення грошового зобов'язання, нетривалий період прострочення, повне виконання грошового зобов'язання, просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1000,00 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити в їх задоволенні, оскільки при повному задоволенні позовних вимог матиме місце потрійна фінансова відповідальність відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

25.04.2012 сторонами укладено договір № 57-ТКЕ(Б) на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір), у відповідності до умов якого позивач (далі-Продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (далі-Покупцю) у 2012 році природний газ (далі-газ), а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору газ продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій та інших споживачів).

Відповідно п. 2.1. Договору Продавець передає Покупцеві у період з 1 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 8283,402 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів згідно графіку.

Згідно п. 5.2. Договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу на дату його укладення становить 3 509, 00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, за регульованим тарифом.

До сплати ціна за 1 000 куб. м. природного газу - 3 509 грн. 00 коп., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 3509 грн. 00 коп.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та згідно підписаних сторонами актів прийому - передачі поставив відповідачу за квітень-липень 2012 року природній газ на загальну суму 12451550,92 грн. в обсязі 696,322 тис. куб. м.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.2. Договору).

Оскільки відповідач здійснював оплату поставленого газу з порушенням строку, визначеного п. 6.2. Договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, пені, а також штрафу.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 22 614,93 грн. - 3 % річних.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов п. п. 6.1., 6.2. цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Нарахована на підставі Договору сума процентів за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання за своєю правою природою також є пенею, то таке подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписом ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не муже бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №8/5025/1402/12 від 24.12.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє у стягненні 3 % річних у сумі 22 614,93 грн.

За змістом п. 1 ст. 199 ГК України та п. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пункт 7.2. Договору узгоджується з приписами вищевказаних статей.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в сумі 113074,63 грн. за період з 21.05.2012 по 16.11.2012 та 132283,59 грн. штрафу за травень 2012 - листопад 2012 Розрахунок пені та штрафу позивачем проведено вірно, тому, суд задовольняє позов повністю в цій частині.

Судова практика, на яку посилається відповідач, стосується одночасного стягнення пені та плати за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, що відсутнє у правовідносинах сторін.

За змістом ст. 549 ЦК України пеня і штраф дійсно є різновидами неустойки, як санкції за невиконання зобов'язання, однак вони є різними видами відповідальності, оскільки мають різний порядок розрахунку.

Сторонами у п. 7.2. Договору було спеціально погоджено про те, що за прострочення сплати коштів за газ відповідач повинен сплатити пеню, а за прострочення оплати понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7%.

За своїм змістом ці порушення є різними.

Оскільки розрахунок пені і штрафу за своєю природою є різним, то відсутні підстави стверджувати, що це є відповідальність одного виду.

Сторони встановили окремі види відповідальності за порушення строків оплати отриманого відповідачем газу. Ці порушення відповідачем допущені, що є підставою для стягнення пені та штрафу.

Відповідач, посилаючись на ч.1 ст. 233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, ч.3 ст. 551 ЦК України просить суд зменшити розмір пені до 1000 грн., а в іншій частині позовних вимог просить відмовити в їх задоволенні з підстав відсутності у позивача внаслідок прострочення грошового зобов'язання збитків, нетривалого періоду прострочення та повного виконання зобов'язання по оплаті за газ за основним боргом.

Суд не вбачає підстав для зменшення пені до 100 грн. з тих підстав, що розмір даної штрафної санкції не перевищує розмір вартості поставленого відповідачу газу та не є надмірно великим відносно вартості поставленого газу. Відповідач не навів суду обставин, що мають істотне значення та можуть слугувати підставою для зменшення даної штрафної санкції.

Визначений позивачем розмір санкцій забезпечує мету дисциплінування відповідача у дотриманні договірної дисципліни та не може вважатись надмірно великим для відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України. -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" ( 18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 113 074, 63 грн. пені, 132 283,59 грн. 7 % штрафу та 4 907,16 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.06.2014.

Суддя В.А. Швидкий