Рішення № 39142535, 29.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7540/14 29.05.14За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 17 934,74 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Шпура Ю.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи: не з?явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 17 934,74 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 порушено провадження у справі №910/7540/14, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 29.05.2014.

В судовому засіданні 29.05.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовна вимога мотивована тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 911579 від 04.04.2012 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 17 934,74 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача за полісом № АВ/5162940, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач в судове засідання 29.05.2014 представників не направив, проте через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень на позов вказував на те, що протокол (акт) огляду транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок ДТП, складений без представника відповідача, що ставить під сумнів викладені у протоколі відомості щодо пошкодження транспортного засобу.

Також, відповідач у відзиві зазначав про неможливість прибуття представника в судове засідання і можливість розгляду справи без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Третя особа в судове засідання 29.05.2014 представників не направила, причин неявки не повідомила.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 між Відкритим акціонерним товариством Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта», як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №911579, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1, строк дії - з 09.04.2012 до 08.06.2013, безумовна франшиза - 0,5% від страхової суми.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9192622, 29.04.2012 в м. Києві на Дніпровській набережній відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Chevrolet Еланда, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням власника - ОСОБА_1.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03.06.2013 у справі № 753/7405/13-п, гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Відповідно до звіту № НОМЕР_1-29.05/2 про оцінку вартості збитків завданого власнику транспортного засобу Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виконано суб?єктом оціночної діяльності ТОВ «Гарант-ассістанс» (сертифікат ФДМУ № 12231/11 від 22.07.2011) вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1 становить 21 125,32 грн.

Також, до матеріалів звіту № НОМЕР_1-29.05/2 про оцінку вартості збитків завданого власнику транспортного засобу Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1 додано протокол огляду транспортного засобу аварійним комісаром ТОВ «Гарант-ассістанс» ОСОБА_4

Відповідно до страхового акту № СТО-13-5806/1 від 04.06.2013 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), пошкодження транспортного засобу марки Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі звіту № НОМЕР_1-29.05/2, призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 17 934,74 грн., які виплачені гр. ОСОБА_3 згідно платіжного доручення № 38300 від 04.07.2013 на суму 17 934,74 грн. шляхом безпосереднього перерахування коштів ремонтній організації.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем у відзиві, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5162940, відповідач прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Chevrolet Еланда, д.р.н. НОМЕР_2, страхувальник - ОСОБА_1.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеними обставинами, 11.10.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою № 09-06-02/13-574/22404 про відшкодування в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 17 934,74 грн.

Однак, як зазначає позивач, вказана заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення. у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 17 934,74 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із п.2 статті1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як страховиком, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № №911579 від 04.04.2012 та на підставі звіту № НОМЕР_1-29.05/2 про оцінку вартості збитків завданого власнику транспортного засобу Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1, було виплачено на користь ОСОБА_3 в якості страхового відшкодування 17 934,74 грн. шляхом безпосереднього перерахування коштів ремонтній організації (п/д № 38300 від 04.07.2013).

Підставою здійснення страхової виплати стало те, що 29.04.2012 в м. Києві на Дніпровській набережній відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Suzuki Sx4, д.р.н. - НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Chevrolet Еланда, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням власника - ОСОБА_1, внаслідок чого згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03.06.2013 у справі № 753/7405/13-п, гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв'язку із наведеним, враховуючи те, що відповідач, як страховик, за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5162940, прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Chevrolet Еланда, д.р.н. НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_1, позивач звернувся до відповідача із заявою № 09-06-02/13-574/22404 від 11.10.2013 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 934,74 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Посилання відповідача у відзиві як на підставу відмови у позові на те, що протокол (акт) огляду транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок ДТП, складений без представника відповідача, що ставить під сумнів викладені у протоколі відомості щодо пошкодження транспортного засобу - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а неприсутність сторони при огляді транспортного засобу жодним чином не спростовує розміру визначеної шкоди згідно звіту № НОМЕР_1-29.05/2. Доказів подання відповідачем зауважень або заперечень щодо звіту № НОМЕР_1-29.05/2 - суду станом на момент вирішення спору - не надано.

Таким чином, позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 17 934,74 грн., а тому позовна вимога Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу - є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 17 934,74 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (код ЄДРПОУ 33637321, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 02081 м.Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) 17 934 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 74 коп. суми страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Вішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписано - 03.06.2014

Суддя Ю.М.Смирнова