Рішення № 39142429, 04.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/558/14-ц 04.06.2014 04.06.2014 04.06.2014

Провадження №22-ц/784/1653/14

Головуюча першої інстанції: Сябренко І.П.

Категорія - 27 Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 червня 2014 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Самчишиної Н..В.

Локтіонової О.В.

із секретарем: Рудніком Є.М.

без участі учасників процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційними скаргами

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», або Банк) та ОСОБА_3 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 10.04. 2014 р., у справі за

позовом

ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановила:

25. 03. 2014 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 27.05.2006 р. з ОСОБА_3 укладено договір кредиту, за умовами якого він отримав 5.000 грн. 00 коп. кредиту, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії кредитної картки.

Згідно з договором він мав щомісячними платежами погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, процентів за його користування у розмірі 36 % річних, комісії та інших винагород відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів банку ( далі - Умови, Тарифи та Правила ) та заяви позичальника, які є невід'ємною частиною кредитного договору.

Внаслідок невиконання позичальником цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 28.02. 2014 р., складає 20978 грн. 28 коп.

Посилаючись на те, що позичальник допустив порушення кредитної угоди, позивач просив про стягнення зазначеної заборгованості за відрахуванням частини заборгованості, яка стягнута на підставі судового наказу Казанківського районного суду від 28.02.2008 р. у розмірі 6942 грн. 26 коп., що остаточно складає 15237 грн.82 коп.

У тому числі, підлягає стягненню штраф у розмірі 500 грн. фіксована частина та 701 грн.80 коп., що нараховані відповідно до вимог п. 8.6 договору.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 10.04. 2014 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема, цим рішенням ухвалено про стягнення з відповідача на користь Банку 7548 грн. 84 коп. у якості відшкодування збитків за кредитним договором та 243 грн. 60 коп. у відшкодування судового збору.

В апеляційній скарзі Банк ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на необгрунтованність висновків суду щодо відсутності підстав для нарахування відсотків за подвійною відсотковою ставкою та процентної складової штрафу.

В апеляційній скарзі відповідача також ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову з посиланням на відсутність доказів наявності непогашеної заборгованості.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, судова колегія вважає, що апеляційні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд, виходив з того, що позичальник не погоджував умови договору, щодо нарахування заборгованості за підвищеною (72% річних) відсотковою ставкою у разі прострочення зобов'язання.

Крім того, суд вважав, що відсутні передбачені законом підстави для нарахування штрафу у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам норм матеріального права та дійсним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Порушення зобов'язань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки передбачені ст. 611 ЦК, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (штрафу); відшкодування збитків.

Положення ст. ст. 1054, 1056-1 та ч.2 ст. 1050, які регулюють правовідносини, що виникли з договору кредиту та позики, також передбачають відшкодування збитків в разі невиконання кредитного договору, шляхом дострокового його повернення та сплати процентів передбачених договором.

Пунктами 6.5, 6.6. Умов та п. 5.10 Правил, встановлено право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за його користування та інших нарахувань, які носять штрафний характер.

Пунктом 8.6 Умов встановлено, що в разі порушення позичальником строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим цим договором більше ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. та додатково 5% від суми позову.

Позичальник ознайомлений та погодився з Умовами Правилами та Тарифами, про що свідчить його власноручний підпис у Заяві, (а.с.-9)

У тарифах обслуговування передбачено, що розмір базової відсоткової ставки становить 3% на місяць, тобто 36% річних, а у випадку прострочення строків сплати місячних платежів 6% на місяць, або відповідно 72% річних.

Тобто нарахування заборгованості за підвищеною відсотковою ставкою 72% річних у зв'язку з простроченням зобов'язання здійснено кредитором з підстав встановлених умовами договору та є обґрунтованим.

За встановлених обставин, висновки суду щодо необґрунтованого застосування кредитором підвищеної відсоткової ставки слід вважати безпідставними.

Також безпідставним є висновок суду, щодо необґрунтованого нарахування процентної складової штрафу, адже сторонами погоджені умови договору, якими передбачено саме такий механізм нарахування такого різновиду неустойки, як штраф.

Підставою для цього є доведений достовірними доказами факт порушення строку платежів більше ніж на 120 днів.

Розрахунком та витягом з особового рахунку підтверджується факт порушення строків платежів по кредитному зобов'язанню із значним перевищенням терміну, встановленого п. 8.6 Умов.

Встановлене свідчить про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам норм матеріального права, що є підставою скасування рішення у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині вирішення позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині.

Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з таких встановлених обставин та вимог закону

27.05.2006 р. позичальником укладено договір кредиту, за умовами якого він отримав 5.000 грн. 00 коп., шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії кредитної картки.

Згідно з договором він мав щомісячними платежами погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, процентів за його користування у розмірі 36 % річних, комісії та інших винагород відповідно до Умов, Правил, Тарифів банку та заяви позичальника, які є невід'ємною частиною кредитного договору.

Внаслідок невиконання позичальником цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 28.02. 2014 р., складає 20978 грн. 28 коп.

Судовим наказом Казанківського районного суду від 28.02.2008 р. стягнута заборгованість, яка нарахована Банком починаючи з часу дії договору та обмежуючись 13.02 2008 р., у розмірі 6942 грн. 26 коп.

Залишок непогашеної заборгованості, яка підлягає стягненню, остаточно складає 15237 грн.82 коп.

У тому числі, підлягає стягненню штраф у розмірі 500 грн. фіксована частина та 701 грн. 80 коп., що нараховані відповідно до вимог п. 8.6 договору.

Доводи апеляційної скарги позичальника про погашення кредитного зобов'язання у зв'язку з закінченням примусового виконання судового наказу, не заслуговують на увагу, оскільки до складу заборгованості входять лише відсотки, які згідно з умовами договору нараховуються за період дії кредитного договору та до повного виконання кредитного зобов'язання, а також штраф, нарахований, як санкція за порушення термінів сплати кредитних платежів.

Рішення місцевого суду в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат залишити без зміни, оскільки в цій частині його висновки відповідають положенням ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати Банку на подачу апеляційної скарги у розмірі 121 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 10.04. 2014 р. в частині вирішення позовних вимог - скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 15237 грн. 82 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором та 121 грн.80 коп. в рахунок відшкодування судового збору на подачу апеляційної скарги.

Рішення місцевого суду в частині відшкодування судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. - залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В.Самчишина

О.В. Локтіонова