Ухвала суду № 39141761, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5344/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еркер» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Еркер» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень від 24.04.2008 року №1205/000877232/0, від 03.07.2008 року №1785/000877232/1, від 12.09.2008 року №2038/000877232/2, від 24.04.2008 року №1206/000878232/0, від 03.07.2008 року №1784000878232/1, від 12.09.2008 року №2039000878232/1.

Постановою Господарського суду Київської області від 27 листопада 2008 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року постанову Господарського суду Київської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2008 року №1205/000877232/0, від 03.07.2008 року №1785/000877232/1, від 12.09.2008 року №2038/000877232/2 в частині нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 249 334,50 грн (в тому числі 2 624 667,25 грн за основним платежем та 2 264 667,25 грн за штрафними санкціями) скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Господарського суду Київської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року дану адміністративну прийнято до провадження вказаного суду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року Відповідача Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області замінено на Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) у зв'язку із реорганізацією.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 року №1205/000877232/0, від 03.07.2008 року №1785/000877232/1, від 12.09.2008 року №2038/000877232/2 в частині нарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 5 249 334,50 грн, із яких 2 624 667, 25 грн за основним платежем та 2 264 667,25 грн за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за період з 29.02.2008 року по 04.04.2008 року контролюючим органом проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої 14.04.2008 року складено акт №953/23-2-032/24881850/115.

В ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем вимог ч.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 2 629 610,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2006 року на 1 135,00 грн, за 4 квартал 2006 року на 2 626 069,00 грн, за 1 квартал 2007 року на 802,00 грн, за 2 квартал 2007 року на 802,00 грн, за 3 квартал 2007 року на 802,00 грн.

В подальшому відносно Позивача Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення щодо донарахування суми податку на прибуток і штрафних санкцій.

За наслідками оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку чинними залишилися податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 року №1205/000877232/0, від 03.07.2008 року №1785/000877232/1, від 12.09.2008 року №2038/000877232/2 в частині нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 249 334,50 грн (в тому числі 2 624 667,25 грн за основним платежем та 2 264 667,25 грн за штрафними санкціями.

Так, 27.05.2005 року між Позивачем та ТОВ «БК «Астрабуд» укладено договір №27, за умовами якого Позивач (Замовник) передає, а ТОВ «БК «Астрабуд» (Підрядник) приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт із будівництва 117-квартирного житлового будинку по провулку Академічний, 3, в м. Біла Церква.

Договірна ціна визначена згідно наданої документації і складає 9 300 тис. грн.

05.09.2005 року між вказаними сторонами укладено договір №33 на виконання будівельно-монтажних робіт із будівництва 104-квартирного житлового будинку по вул. Піщаній у м.Біла Церква на аналогічних умовах. Договірна ціна складає 2 100 тис. грн.

Умовами вказаних договорів передбачено право розраховуватися за відповідні роботи у вексельній формі, що полягає у видачі Позивачем контрагенту простих безвідсоткових векселів на суму, яка дорівнює сумі загальної заборгованості за договором зі строком платежу до 29.09.2011 року.

Судом першої інстанції у контролюючого органу витребовувалися документи у підтвердження реальності здійснення договорів підряду, укладених між Позивачем та ТОВ БФ «Астрабуд», документи на підтвердження відображення/невідображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ БФ «Астрабуд» отриманих від Позивача векселів, документи на підтвердження або ж непідтвердження фактів подальшої передачі векселів, виданих Позивачем ТОВ БФ «Астрабуд», у тому числі із інформацією щодо передачі векселів їх пред'явникам, проте, такі документи податковим органом не надано у зв»язку з їх відсутністю.

Претензії стосовно реальності операцій Позивача із його контрагентом як на момент проведення перевірки, так і на час судового розгляду, у податкового органу відсутні.

З метою повного розрахунку із ТОВ «БФ «Астрабуд» за виконані будівельні роботи, Позивачем видано йому прості векселі.

Всього оформлено 35 простих векселів на суму заборгованості, що відображено в реєстрі виданих (переданих) та отриманих векселів Позивача за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року.

20.03.2008 року податковим органу направлено до АКБ «Східно-Європейський банк» запит №8157/7/2302-2 з приводу придбання Позивачем бланків простих векселів, у відповіді на який повідомлено, що 29.09.2006 року останнім дійсно придбано бланки простих векселів.

29.09.2006 року відповідно банківської виписки №3411 Позивачем перераховано на адресу АКБ «Східно-Європейський банк» за придбання бланків простих векселів 600,00 грн та сплачено державне мито в сумі 85,00 грн, що підтверджується банківською випискою №3400 від 29.09.2006 року.

Відповідно видаткового позабалансового ордеру АКБ «Східно-Європейський банк» від 29.09.2006 року №139164 бланки простих векселів серії АА №0379001-0379050 в кількості 50 штук видані головному бухгалтеру Позивача Горопай І.В згідно довіреності на отримання бланків векселів в кількості 50 штук від 29.09.2006 року серії ЯМП №369132.

Отримані бланки простих векселів обліковуються на позабалансовому рахунку Позивача №08 «Бланки суворої звітності: Векселя», які списані у кількості 35 штук на суму 350,00 грн у вересні 2006 року.

Станом на 01.10.2006 року на позабалансовому рахунку обліковувалися бланки простих векселів в кількості 15 штук на суму 150,00 грн.

На підтвердження здійснення Позивачем розрахунків в матеріалів справи містяться копії наступних документів:

- простого векселя серії АА0379012 на суму 366 822,00 грн від 29.09.2006 року, акту пред'явлення векселя до оплати ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ» від 25.07.2008 року, акту прийому-передачі бланку векселя від 05.08.2008 року, платіжного доручення №1254 від 23.07.2008 року на суму 110 000,00 грн, платіжного доручення №1288 від 25.07.2008 року на суму 135 000,00 грн, платіжного доручення №1291 від 28.07.2008 року на суму 121 822,00 грн;

- простого векселя серії АА 0379005 на суму 202 140,00 грн від 29.09.2006 року, акту прийому передачі векселя від 29.09.2006 року, підписаного Позивачем та ТОВ «БК «Астрабуд», акту пред'явлення векселя до оплати від 15.09.2008 року, підписаного Позивачем та ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ», акту прийому-передачі векселя від 18.09.2008 року, підписаного Позивачем та ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ», платіжного доручення №1808 від 15.09.2008 року на суму 101 070,00 грн, платіжного доручення №1845 від 17.09.2008 року на суму 101 070,00 грн.;

- простого векселя серії АА 0379020 на суму 300 000,00 грн від 29.09.2006 року, акту пред'явлення векселя до оплати ТОВ «АЛЬФА БОНУС» від 02.10.2008 року, підписаного з Позивачем, акту прийому-передачі бланку векселя від 07.10.2008 року, платіжного доручення №2060 від 06.10.2008 року на суму 150 000,00 грн, платіжного доручення №2020 від 02.10.2008 року на суму 150 000,00 грн;

- простого векселя серії АА 0379036 на суму 120 000,00 грн від 29.09.2006 року, простого векселя серії АА 0379010 на суму 300 000,20 грн від 29.09.2006 року, простого векселя серії АА 0379034 на суму 250 000,00 грн від 29.09.2006 року, акту пред'явлення векселя до платежу товариством «ЛОТТА М» (векселі серії АА 0379036, АА 0379010, АА 0379034) від 29.09.2013 року, акту виконаних обов'язків до акта від 29.09.2013 року, підписаного Позивачем та ТОВ «ЛОТТА М» 04.10.2013 року, платіжного доручення №670 від 04.10.2013 року на суму 108 000,00 грн, платіжного доручення №668 від 02.10.2013 року на суму 270 000,00 грн, платіжного доручення №629 від 30.09.2013 року на суму 225 000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжне доручення №709 від 03.03.2010 року на суму 266 000,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379024, платіжне доручення №624 від 11.02.2010 року на суму 266 000,00 грн по оплаті простого векселя з іменним індосаментом, платіжне доручення №581 від 01.02.2010 року на суму 256 500,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379025, платіжне доручення №830 від 13.04.2010 року на суму 125 000,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379023, платіжне доручення №819 від 08.04.2010 року на суму 150 000,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379023, платіжне доручення №1723 від 01.09.2010 року на суму 128 000,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379028, платіжне доручення №1696 від 27.08.2010 року на суму 160 000,00 грн по оплаті векселя серії АА №0379028.

Як вказує суд першої інстанції, відповідно пояснень Позивача самі векселі та акти прийому-передачі векселів Позивача до ТОВ БФ «Астрабуд» та інші векселі та акти їх прийому-передачі від наступних векселедержателів до Позивача відсутні у зв'язку із закінченням трирічного строку зберігання.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2006 року ТОВ «БФ «Астрабуд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора такого товариства (т.1 а.с.129).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2006 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута - ТОВ «БФ «Астрабуд» як юридичну особу у зв'язку із банкрутством.

Відповідно ліквідаційного балансу на 07.11.200 року (т.1 а.с.138) та звіту ліквідатора (т.1 а.с.137) активи для включення до ліквідаційної маси ТОВ «БФ «Астрабуд» відсутні.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ №326732 державну реєстрацію юридичної особи - Товариствак з обмеженою відповідальністю «БФ «Астрабуд» - припинено 11.12.2006 року за судовим рішенням.

В матеріалах справи міститься копія постанови Старшого слідчого СВ Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС майора податкової міліції Клоак М.В. від 18 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами вказаного підприємства умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) валовий дохід включає, зокрема, і доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону безповоротна фінансова допомога - це, зокрема,

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Приписами п.1.25 ст.1 Закону визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно визначення ч.1 ст.14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

За приписами ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною 3 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Приписами статті 75 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» (запровадженого Конвенцією, що набула чинності для України 06.01.2000 року, Уніфікований закон) встановлено, що простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ст.77 вказаного Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та щодо позовної давності (статті 70 і 71).

Відповідно ст.33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (ст.70 Уніфікованого закону).

Положеннями ч.2 ст.198 Цивільного кодексу України передбачено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається. Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.

Відповідно правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в постанові «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» №5 від 08 червня 2006 року, згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

За наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 Цивільного кодексу, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Згідно ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням (ч.3 ст.205 Господарського кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Відповідно п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, лише за умови наявності в активах векселедержателя на дату його ліквідації виданих Позивачем простих векселів можливо стверджувати про невідображення у складі оподаткованого доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості за векселями.

Водночас, як вбачається із вказаних вище ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, станом на час ліквідації ТОВ «БФ «Астрабуд» на його балансі прості векселі були відсутні.

Також відсутні відомості щодо наявності непогашеної Позивачем перед ТОВ «БФ «Астрабуд» заборгованості.

Строк позовної давності щодо виконання зобов'язань за векселями не минув.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кредиторська заборгованість Позивача перед ТОВ «БФ «Астрабуд» не є безнадійною.

Згідно ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2008 року №1205/000877232/0, від 03.07.2008 року №1785/000877232/1, від 12.09.2008 року №2038/000877232/2 в частині нарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 5 249 334,50 грн, із яких 2 624 667, 25 грн за основним платежем та 2 264 667,25 грн за штрафними санкціями.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 10 червня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.