Постанова № 39140770, 03.06.2014, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Справа № 231/2379/13-а

Провадження № 2-а/232/21/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року 11 година 05 хвилин м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Крамар В.М.

за участю представника відповідача Паніної Т.В.

прокурора Калмикової М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та додатковим позовом від 2 вересня 2013 року до Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області про визнання протиправними, протизаконними дій адміністрації і начальника відділу по призначенню пенсій УПФ України, по визначенню заробітної плати (доходу), для обчислення пенсії по пенсійній справі № 119865 ОСОБА_2, визнання протиправним та протизаконним розпорядження УПФ України від 28.03.2013 року по пенсійній справі № 119865, про перерахунок пенсій в зв'язку з уточненням розрахункових показників (за жовтень-грудень 2012 року та 2012 рік в цілому), зобов'язання УПФУ України в м. Жданівка Донецької області, виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд, з 01.02.2002 р. по 01.02.2007 рік, в сумі складових не більше 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, зобов'язання УПФУ України в м. Жданівка Донецької області, провести перерахунок пенсії з визначенням заробітної плати, для обчислення пенсії з двох періодів страхового стажу, що залишилися, з 01.07.2000 р. по 01.02.2002 року, та з 01.07.2007 р. по 31.12.2012 р., в сумі що складається з не менш ніж 60 календарних місяців, що є найбільш вигідним, максимальним варіантом, направлення до Центрального органу виконавчої влади України, який реалізує державну політику в сфері трудових відносин соціального захисту населення - судового рішення, акту реагування та прийняття заходів до адміністрації УПФ України в м. Жданівка Донецької області, що порушили присягу державного службовця, стягнення з відповідача судового збору.

26 листопада 2013 року позивач надав додатковий позов, в якому просив суд зобов'язати УПФУ України м. Жданівка Донецької області:

- провести перерахунок пенсії без визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі за довідкою про заробітну плату від 17.01.2013 року за № 09/23, відповідно ч. 2 ст. 105 Закону України № 1058, ст. 22 Конституції України;

- виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, період, 60 календарних місяців страхового стажу підряд, з 01.02.2002 року по 01.02.2007 року, що складає не більше 10% тривалості страхового стажу, відповідно до п. 10, ч. 3 ст. 24; п. 3 ч. 1 ст. 40; ч. 2 ст. 105 Закону України № 1058-4;

- провести перерахунок пенсії з визначенням заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії з двох періодів страхового стажу, що залишилися, з 01.07.2000 року по 01.02.2002 року, та з 01.07.2007 року по 31.12.2012 року, в сумі що складає не менш 60 календарних місяців, та є найбільш вигідним максимальним періодом і варіантом, відповідно п. 3 ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 105 Закону України № 1058-4;

- сплатити різницю суми недоотриманої пенсії, за минулий час, з 28.01.2013 року, на виплату яких він мав право, але не отримав своєчасно з вину органу, що призначає та виплачує її, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до ч. 2 ст. 46; ч. 2 ст. 105 Закону України № 1058-4; ст. 22 ЦПК України;

- виплатити з місцевого бюджету, на відшкодування моральної шкоди завданої пенсіонеру ОСОБА_2 незаконними діями УПФУ України в м. Жданівка Донецької області на підставі ст. 23 ЦПК України, ст. 56 Конституції України;

стягнути з відповідача УПФУ України в м. Жданівка Донецької області на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що вважає розпорядження про перерахунок пенсії в зв'язку з уточненням розрахункових показників від 28.01.2013 р. по пенсійній справі № 119865 протиправним, що підлягає скасуванню та перерахунку з наступних підстав. Позивач послався на довідку про заробітну плату від 17.01.2013 року за № 09/23, відповідно до якої був врахований його заробіток за період 60 місяців з 1991 по 1996 рік та сума коефіцієнту заробітної плати склала 2,77049. Позивач послався на вимоги Закону України № 1058, відповідно до яких коефіцієнт страхового стажу повинен бути збільшений на 1,35% та кожен повний рік стажу роботи на підземних роботах в страховий стаж додатково зараховується по одному року. Позивач вважає, що має право на виключення з періоду за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії періоду в 60 календарних місяців підряд, невигідних для визначення заробітної плати, що в сумі складають не більше 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, оскільки в розпорядженні від 8.03.2013 року його страховий стаж зазначений в розмірі 659 місяців. Позивач вважає найбільш не вигідним періодом для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, період з 01.02.2002 р. по 01.02.2007 р. та вимагає обчислити йому коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.2000 р. по 01.02.2002 р. та з 01.02.2007 р. по 31.12.2012 р., так як сума коефіцієнтів заробітної плати за цей період складає 3,18653, що більше ніж розрахований йому відповідачем коефіцієнт заробітної плати - 2,77049. З вини адміністрації відповідача позивач недоотримав суму в розмірі 9066,33 грн., і вважає, що на підставі ст. 56 Конституції України та ст. 23 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями УПФ України м. Жданівка, яку оцінює в 5000 грн.

На адміністративний позов ОСОБА_2, та додатковий позов відповідач надав заперечення від 11 листопада 2013 року за № 06-19-5/13, та від 05 грудня 2013 року за № 06-19-5/13 відповідно до яких просить суд відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що до позову позивачем надана копія протоколу призначення пенсії від 06.02.2013 року разом з розрахунками заробітної плати, саме цим розрахунком і визначено порядок обчислення заробітної плати. Ніяких розпоряджень від 28.03.2013 року в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 не має. Він помилково вважає дату засвідчення копії розпорядження про перерахунок пенсії у зв'язку з уточненням розрахункових показників 28.03.2013 року датою проведення такого перерахунку. Даним розпорядженням лише змінено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, так як на момент звернення ОСОБА_2 до УПФУ за призначенням пенсії 28.01.2013 року цей показник був ще відсутнім і в силу ч.2 ст.40 ЗУ № 1058 у разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату, враховується останній відомий показних з подальшим перерахунком пенсії після отримання такого показника. Цей показник є єдиним для обчислення будь-якої пенсії по всій України, тому для його застосування непотрібна заява пенсіонера.

Таким чином, при оскарженні порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії, позивач фактично оскаржує протокол від 06.02.2013 року про призначення йому пенсії з 28.01.2013 року.

28.01.2013 року ОСОБА_2 звернувся за призначенням пільгової пенсії при цьому ним надані документи, перелік яких зазначений у розписці - повідомленні, копія якої додана до позовної заяви. У вказаному переліку за №4 значиться довідка про заробітну плату за 5 років до 01.07.2000 року (липень1991-грудень1996). Згідно абзацу першому ч.1 ст. 40 ЗУ така довідка подається за бажанням пенсіонера. Отже, наявність її у переліку документів, поданих до заяви про призначення свідчить, що пенсіонер виявив бажання врахувати при призначенні пенсії заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року. Заробіток за весь період з 01.07.2000 року по день призначення пенсії враховується у будь-якому випадку без наявності на це згоди пенсіонера.

06.02.2013 року УПФУ здійснило призначення пенсії ОСОБА_2 з 28.01.2013 року. Загальний стаж його роботи склав 29 років 11 місяців та 28 днів, що складає 359 повних місяців. Згідно абзацу третьому ч.1 ст. 40 ЗУ № 1058 за вибором особи, з періоду, за який враховується заробітна плата, може бути виключено до 60 місяців заробітку за умови, що кількість місяців, які не будуть враховані при обчисленні заробітку, не перевищуватиме 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Отже, наявність пільгового стажу не збільшує загальну тривалість страхового стажу, так як це є вже кратністю врахування стажу. 10% від 359 місяців це 35 повних місяців заробітку, тобто із заробітної плати можна виключити лише 35 місяців заробітку підряд, за які індивідуальні коефіцієнти заробітної плати є найменшими. Така процедура називається оптимізацією заробітної плати.

При обчисленні заробітної плати управлінням здійснено 2 розрахунки заробітної платі. Перший з урахуванням довідки про заробіток за 60 місяців до 01.07.2000 року - розмір заробітної плати для обчислення пенсії склав 5419,91 грн., другий - без її урахування - розмір середньої заробітної плати за цим розрахунком був всього 5384,99 грн.

Копія розрахунку найбільш вигідного варіанту позивач додав до позовної заяви. З цього розрахунку видно, що заробіток враховано з 01.07.1991 по 30.06.1996 року та з 01.07.2000 по 31.11.2012 року (заробіток за 12.2012 року не був врахований із-за відсутності відомостей про сплату страхових внесків) всього 209 місяців заробітку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за всі 209 місяців склав 2,46022. Однак після проведення оптимізації, тобто виключення із заробітної плати 35 місяців з найменшими коефіцієнтами заробітної плати, індивідуальний коефіцієнт склав 2,70833. Період, в якому найменші коефіцієнти, - з 01.08.2004 по 30.06.2007 року. У розрахунку напроти цих місяців стоять прочерки.

При аналізі цього розрахунку видно, що до нього увійшов тільки період з 01.07.2000 року по 30.11.2012 року - 149 місяців. До оптимізації індивідуальний коефіцієнт складав 2,34695, після, тобто після виключення 35 місяців з найменшими коефіцієнтами, - 2,69088. Ці індивідуальні коефіцієнти є меншими, ніж при розрахунку заробітку з урахуванням 60-ти місяців до 01.07.2000 року. Тому цей розрахунок не брався до уваги при визначенні середньої заробітної плати для обчислення пенсії.

Позивач помилково вважає, що для обчислення пенсії може братися лише 60 місяців заробітку взагалі, тому йому неодноразово, в тому числі і Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, повідомлялося, що розрахунок заробітної плати тільки за 60 місяців чинним законодавством не передбачено, що існує тільки 2 варіанти розрахунку заробітку відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ № 1058 - період з 01.07.2000 року по день звернення за пенсією береться повністю за ті місяці, за які сплачені страхові внески, а ось заробіток за 60 місяців до 01.07.2000 року береться тільки за бажанням пенсіонера. Так як заробіток з урахуванням довідки про заробіток від 17.01.2013 року № 09/23 є найбільш вигідним, і довідка ця подана позивачем особисто, здійснено найбільш вигідний розрахунок заробітку. Позивач також помилково вважає, що наявність в нього пільгового стажу збільшує загальну тривалість страхового стажу, з якого розраховується 10% кількість місяців, що можуть бути виключені із розрахунку заробітної плати. Пільговий стаж дає право лише на збільшення індивідуального коефіцієнту стажу, але не кількості місяців оптимізації заробітку.

На момент звернення позивача за пенсією, інформація про показники середньої заробітної плати по України за 2012 рік та жовтень-грудень 2012 року ще не були відомі. Відповідно до ч. 2 ст.40 ЗУ № 1058 для обчислення заробітку були взяті останні відомі показники. Так, показник за листопад 2012 року взято на рівні жовтня 2012 року (2791,19), в розрахунках заробітку його відмічене «*». Середній заробіток за минулий рік взято на рівні 2011 року, який складає 2001,20 грн. Станом на 28.02.2013 року до УПФУ надійшла інформація про показники середньої заробітної плати за попередній рік та листопад 2012 року та отримані автоматизовані розрахунки заробітної плати з урахуванням нових показників: за листопад 2012 року показник склав 2818,68, а за весь 2012 рік 2368,70 грн. В самому порядку розрахунку заробітку позивача ніяких змін не проводилося, тобто були враховані ті самі 60 місяців до 01.07.2000 року, а оптимізація проведена за 35 місяців за той самий період з 01.08.2004 по 30.06.2007 року. Оновлені показники середньої заробітної плати по України стали більші, тому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за листопад 2012 року став меншим, що потягло за собою зменшення індивідуального середнього коефіцієнту, замість 2,70833 він став 2,70809. Однак за рахунок збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, індивідуальний заробіток позивача збільшився з 5419,91 грн. до 6414,65 грн.

В особистому втручанні в розрахунок пенсії спеціалістів управління при зміні загальноукраїнських показників потреби не має, тому такий перерахунок проводиться автоматично, як і більшість перерахунків, таких як індексація пенсії, перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму чи мінімального розміру пенсії. Не потребують такі перерахунки і згоди пенсіонера, так як вони передбачені чинним законодавством.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання інформації та роз'яснень з приводу розрахунку пенсії а також до вищих органів ПФУ та до інших органів контролю: прокуратури та Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради. Проведеними цими органами перевірками порушень чинного законодавства не встановлено.

Відповідач наполягає, що діяв в інтересах позивача, та послідовно при отримані даних про сплату страхових внесків за останні місяці 2012 року та січень 2013 року проводив перерахунки пенсії. Відповідно до розпорядження від 27.05.2013 року за № 119865 позивачу в третє було перераховано пенсію, після чого вона склала 5154,63 грн. з дня призначення. Для розрахунку коефіцієнту заробітної плати відповідач брав загальну кількість місяців за період з 01.07.2000 року по 31.12.2012 року - 150 місяців та за період з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року - 60 місяців, всього 210 місяців, в наслідок чого індивідуальний коефіцієнт зарплати після оптимізації склав 2,72018, а заробіток для обчислення пенсії 6443,29 грн.

11 грудня 2013 року ухвалою Жданівського міського суду задоволено клопотання відповідача про залучення до справи в якості співвідповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до початку судового розгляду надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області Паніна Т.В., діюча на підставі довіреності від 04.11.2013р. № 8548/06-19 без обмеження повноважень, позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області - про час та місце судового розгляду оповіщений у встановленому законом порядку, його представник в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначило, що відповідно до п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України 6 квітня 2011 року № 384/2011, обов'язок щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій покладено на УПФУ в м. Жданівка Донецької області. Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області є окремою юридичною особою, має самостійний кошторис, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, самостійно несе відповідальність за власні дії, будь-яких протиправних дій відносно позивача не здійснювало, зобов'язань перед позивачем не має. Позивач не вказав, в чому саме полягає моральна шкода, якими доказами це підтверджується у визначеному розмірі, н надав доказів та підтверджень наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням відповідачів та вини останніх в її заподіянні. Крім того, не вбачається правових підстав для відшкодування майнової шкоди (збитків), понесених ним в майбутньому (неодержана вигода). Отже, позивач не надав доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань, наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням відповідачів та вини останніх в їх заподіянні, а також заявником необґрунтовано пред'явлені вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 500090 грн. На підставі наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю, розгляд справи здійснювати за відсутністю представника відповідача.

Прокурор Кіровської міжрайонної прокуратури Калмикова М.Т. заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримала заперечення відповідача та просила суд відмовити позивачу в задоволені його вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача - УПФУ в м. Жданівка Донецької області, дослідивши письмові докази та заслухавши висновок прокурора, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, відповідно до якого: 1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених

законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

2. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К),

де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз );

1 2 3 n

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс,

де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д

Зд = --- х 100%, де:

Т

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання

даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за

віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Зазначені вимоги враховані в абз.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом в судовому засіданні, позивач ОСОБА_2, 1966 р.н., мешкає за адресою м. Жданівка Донецької області, вулиця Леніна, 11, на території, що обслуговується відповідачем. Позивач почав трудову діяльність 01 вересня 1982 року, вступивши до міського ПТУ № 59 м. Єнакієве, та продовжує трудову діяльність на час розгляду судом справи. З 6 лютого 2013 року позивачу призначена пенсія за віком. Загальний трудовий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії становить 29 років 11 місяців 28 днів. 28 січня 2013 року позивач звернувся до УПФУ в м. Жданівка з заявою про призначення пенсії. Відповідно до довідки керівника - голови ліквідаційної комісії від 17.01.2013 року за № 09/23, заробітна плата позивача, яка враховується при обчислені пенсії за період з липня 1991 року по грудень 1996 року склала 6690,08084 грн. Зазначена довідка, відповідно до розписки-повідомлення відповідача № 60 від 28.01.2013 року була додана позивачем до заяви про призначення пенсії. Відповідно до протоколу № 69 від 06.02.2013 р. позивачу розрахована пенсія в загальному розмірі 4335,93 грн. при загальному стажі 29 років 11 місяців 28 днів, коефіцієнті стажу 0.54917 за 659 місяць, та коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35 в розмірі 0,74138. За проведеним під час призначення пенсії розрахунком заробітної плати позивача за період з 01.07.2000 р. по 30.11.2012 р. індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становив 2,69088, при оптимізації був виключений період 35 місяців з 01.08.2004 р. по 30.06.2007 р., середній заробіток для обчислення пенсії склав 5384,99 грн. Відповідно до протоколу перерахунку заробітку з урахуванням заробітку за період з 01.07.1991 р. по 30.06.1996 р. та з 01.07.2000 р. по 30.11.2012 р. індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії після оптимізації становить 2,70809, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 6414,65 грн. Відповідно до Розпорядження про перерахунок пенсії у зв'язку з уточненням розрахункових показників (за жовтень-грудень 2012 року та на 2012 рік в цілому) позивачу була призначена пенсія в загальному розмірі 5131,72 грн., що становить 80% від розміру заробітку (доходу) для призначення пенсії в сумі 6414,65 грн. При обчислені пенсії була застосована середня заробітна плата у галузях економіки за 2012 рік в сумі 2368,70 грн., коефіцієнт заробітної плати в розмірі - 2,70809 та коефіцієнт стажу - 0,74138. До розміру пенсії за віком в сумі 4755,69 грн. додана грошова сума доплати за понаднормовий стаж 19 років в розмірі 169,86 грн. та сума в розмірі 206,17 грн. доплати шахтарям до 80% середнього заробітку. Листом за № 1713-13-01 від 31.05.2013 року ГУ ПФУ в Донецькій області, позивачу було дано роз'яснення с приводу розрахунку пенсії, відповідно до якого заробітна плата для обчислення пенсії позивачу, як найбільш вигідний варіант була врахована за період роботи з 01.07.1991 р. по 30.06.1996 р. та з 01.07.2000 р. по 31.12.2012 р., яка при коефіцієнті 2.72018, із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три календарні роки 2010, 2011, 2012, що передують зверненням за призначенням пенсій (2368,70 грн.) складає 6443,29 грн. З підрахунку заробітної плати виключено період з 01.02.2004 по 31.01.2007 (36 міс.) як невигідний. Розмір пенсії станом на 01.05.2013 року, обчислений як найбільш вигідний варіант, за нормами ст. 8 Закону № 345, в розмірі 80% середньомісячного заробітку складає 5154,63 (6443,29 х 80%) (а.с.21). Останній перерахунок пенсії позивача проведений згідно з розпорядженням УПФУ в м. Жданівка Донецької області від 27.05.2013 року за № 119865, про допризначення пенсії, відповідно до якого розмір пенсії позивача з 28.01.2013 року складає 5154,63 грн. Розпорядженням визначений розмір доплати до раніш обрахованої пенсії в розмірі 177,19 грн. щомісяця.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач правильно визначив коефіцієнт заробітної плати позивачу за найбільш вигідним для нього варіантом з урахуванням періодів роботи з 01.07.1991 р. по 30.06.1996 р. та з 01.07.2000 р. по 31.12.2012 р., в розмірі 2,72018. Дії відповідача по визначенню заробітної плати для обчислення пенсії по пенсійній справі позивача № 119865 та розпорядження про перерахунок пенсії в зв'язку з уточненням розрахункових показників за жовтень - грудень 2012 року та 2012 рік в цілому - відповідають вимогам абз.3 ч. 1 ст. 28, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Суд погоджується з доводами відповідача про можливість виключення з підрахунку заробітної плати періоду в розмірі тільки 36 місяців з 01.02.2004 р. по 31.01.2007 р., оскільки саме 36 місяців складає 10% тривалості страхового стажу - 359 місяців, врахованого в одинарному розмірі, оскільки це відповідає вимогам абз.3 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цих же міркувань, суд відхиляє вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, до 60 календарних місяців страхового стажу підряд, з 01.02.2002 року по 01.02.2007 року, оскільки відповідач має тільки 359 місяців страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Суд відхиляє обґрунтування позивачем своїх вимог посиланням на вимоги ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про можливість взяття для обчислення пенсії середньомісячного заробітку для обчислення пенсій за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності, оскільки зазначені вимоги діяли до 01.01.2004 року дати набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 40 якого передбачений інший порядок визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії.

За цих же підстав суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з визначенням заробітної плати для обчислення пенсії з двох періодів страхового стажу, з 01.07.2000 р. по 01.02.2002 р., та з 01.07.2007 р. по 31.12.2012 р.

Суд також вважає за неможливе задовольнити вимоги позивача не враховувати період роботи за період з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року, оскільки виключення зазначеного періоду при визначені коефіцієнту заробітної плати призведе до його зменшення та відповідно до зменшення пенсії позивача, розрахованої відповідно до розпорядження УПФУ в м. Жданівка Донецької області від 27.05.2013 року за № 119865, яке позивачем не оскаржується.

Під час розгляду справи судом не виявлено порушень закону з боку відповідача, які б привели до порушень прав чи інтересів позивача, та завдали б позивачу моральної шкоди, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди - також не підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає, що відмова позивача від позову до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не може бути прийнята судом, оскільки конкретних позовних вимог до співвідповідача позивачем не пред'являлось.

Відповідно до ст.94 КАС України у зв'язку із відмовою в задоволенні позову понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України ст. 27, 28, 40, ч. 2 розділу ХV Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці", керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41, 69-71, 94, 99, 155, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю за необґрунтованістю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 червня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 6 червня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженню апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньої в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Г.В. Назаренко