Постанова № 39139366, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3692/11

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Чернушки Й.І.

представника відповідача: Фуштея М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України" до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Позивач) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - Відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної планової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум ПДВ по уточненій декларації за вересень 2004 року дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" складено акт №1211/130/23-4/31963989 від 18.03.2005р.

Згідно висновків зазначеного акту встановлено, що за перевіряємий період податкове зобов'язання складає 715139 грн., а саме: обсяг операцій, що оподатковуються за ставкою 20% становить 3575700 грн., сума ПДВ - 715139 грн., сума дозволеного податкового кредиту складає 515019,33 грн., а саме: придбані з ПДВ на митній території України товари (роботи, послуги), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основні фонди, які підлягають амортизації для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню на суму 2575099,67 грн., ПДВ - 515019,33 грн.

Так, відповідно до встановлених обставин справи, Позивач звернувся до начальника Південної залізниці з клопотанням надати фінансову допомогу в розмірі 7 млн. грн. для виконання аерофотознімальних робіт та картографічного дослідження території Чернівецької області зі складним рельєфом з метою прогнозування стихійної руйнації інженерних споруд автодоріг загального користування. На розрахунковий рахунок Позивача надійшли вказані кошти (поворотна фінансова допомога).

Разом з тим, між ДП "Чернівецький облавтодор" (Замовник) та АТЗТ Авіакомпанія "Вітаїр" (Виконавець) укладено договір №131/08 від 13.08.2004 року по забезпеченню при виконанні аерофоознімальних робіт, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець здійснює та контролює весь комплекс заходів по виконанню аерофотознімальних робіт території Чернівецької області з складним рельєфом.

Вартість робіт складає 7 млн. грн., у тому числі ПДВ - 1 166 666,67грн., оплата здійснюється шляхом 100% передоплати на р/р Виконавця. Договір підписано від імені повноважних представників та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору №131/08 від 13.08.2004 року Позивач перерахував кошти в сумі 7 млн. грн. на рахунок АТ ЗТ «Авіакомпанія «Вітаїр» за проведення аерофотознімальних робіт.

АТ ЗТ «Авіакомпанія «Вітаїр» надало податкову накладну №51 від 18.08.2004 року на суму 7 млн. грн., в графі «Найменування товарів, робіт, послуг» вказано «Попередня оплата за забезпечення і виконання аерофотознімальних робіт».

30 вересня 2004 року між Позивачем та АТ ЗТ «Авіакомпанія «Вітаїр» було підписано акт виконаних робіт. Згідно протоколу погодження договірної ціни на виконання аерофотознімальних робіт в Чернівецькій області загальна вартість виконаних робіт складає 7 млн. грн.

В подальшому ДП "Чернівецький облавтодор" звернулося до Південної залізниці з проханням надану поворотну фінансову допомогу, згідно договору від 13.08.04р. в сумі 7 млн. грн., визначити як безповоротну.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість на момент виникнення спору, регулював Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Податковий кредит, у відповідності до п. 1.7 Закону №168/97-ВР - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит, як передбачає пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Поставка товарів (робіт, послуг), як встановлено п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що був чинний на момент виникнення спірних відносин, валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До їх складу, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), згідно пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення господарських операцій Позивачем із контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкової накладної та актом виконаних робіт, дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи встановлено, що надані Позивачем в підтвердження виконання умов договору №131/08 від 13.08.2004 року документи (накладна, акт виконаних робіт та ін.) підписані уповноваженою особою ОСОБА_4

27 березня 2008 року директора ДП "Чернівецький облавтодор" ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України, тобто за умисне складання, підписання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та видачу таких документів, що спричинило тяжкі наслідки, а також за ч. 2 ст. 364 КК України, тобто зловживання ОСОБА_4 службовим становищем, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки тому, що в матеріалах справи наявна постанова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.01.2013 року, якою було винесено рішення по кримінальній справі, порушеної стосовно ОСОБА_4 за ознаками в його діяннях складів злочинів. Так, в постанові йдеться про те, що судом встановлено злочинність дій ОСОБА_4, що діяв з особистих інтересів та в інтересах третіх осіб, як службова особа в період з 19.08.2004 року по 30.08.2004 року підписав від імені підприємства та скріпив печаткою завідомо неправдивий офіційний документ - датований 13.08.2004 року примірник протоколу погодження договірної ціни на виконання аерофотознімальних робіт згідно договору №131/08, в якому містились невідповідаючі дійсності дані про те, що вартість робіт була погоджена сторонами, а також невідповідаючі дійсності дані щодо дати та місця їх складання. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, діючи в своїх особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, як службова особа, в один із днів у першій половині жовтня 2004 року підписав від імені підприємства та скріпив печаткою завідомо неправдивий офіційний документ - примірник акту без номера від 30.09.2004 року "виконаних робіт згідно договору 131/08 по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт від 13.08.2004 року" в якому містились неправдиві дані про виконання АТЗТ "Авіакомпанія "Вітаїр" умов вказаного договору у повному обсязі, тобто вартість цих робіт - 7 млн. грн., хоча роботи на час підписання актів не були виконані та будь-які результати на підприємство не поступили.

По одному примірнику вище зазначених завідомо неправдивих документів ОСОБА_4 передав АТ ЗТ «Авіакомпанія «Вітаїр», а інші долучив до фінансової документації ДП «Чернівецький облавтодор».

Вказані обставини щодо здійснення попередньої оплати згідно вищевказаного договору та в частині підписання вищевказаних завідомо неправдивих офіційних документів та їх видачі визнав директор ДП "Чернівецький облавтодор" ОСОБА_4.

Із постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.01.2013 року вбачається, що у ході розгляду вказаної справи, судом було доведено обставини складання, підписання вищевказаних офіційних завідомо неправдивих документів. Першотравневим районним судом доведено, що внаслідок складання завідомо неправдивих офіційних документів вчинених ОСОБА_4 державі в особі ДП "Чернівецький облавтодор" завдано матеріальних збитків на суму 8 млн. грн.

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України - закрито у зв'язку з закінченням строку давності. Постанова суду набрала законної сили.

Із постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.02.2013 року вбачається, що у ході розгляду вказаної справи, 21 лютого 2013 року прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України, тобто про те, що ОСОБА_4 вчинив службову недбалість - неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України. Першотравневим районним судом доведено, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 при вищевказаних обставинах протиправних дій, державі в особі ДП "Чернівецький облавтодор" завдано матеріальних збитків на суму 8 млн. грн. Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрито у зв'язку з закінченням строку давності. Постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З наведених судових рішень, які набрали законної сили слідує, що надані Позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не мають юридичної сили та доказовості бухгалтерського обліку, оскільки складені без фактичного виконання умов домовленостей та виконання господарських зобов'язань.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що сплачена Позивачем сума в якості передоплати за виконані роботи не може бути підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому - отримання бюджетного відшкодування, так як обставинами справи встановлено фіктивний характер взаємовідносин ДП "Чернівецький облавтодор" та АТЗТ Авіакомпанія "Вітаїр".

Відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. у справі було призначено судово-економічну експертизу.

Експертизою встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки №1211/130/23-4/31963989 від 18.03.2005р. "Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за період з 01.09.2004р. по 30.09.2004р.", складеному фахівцями ДПІ у м. Чернівці щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 966547,00 грн. й заниження податку на додану вартість в сумі 200120,00 грн. позивачем за вересень 2004 року, документально та нормативно не підтверджується; у відповідності до вимог пп. 7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.1.7.ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту шляхом включення до його складу сум податку, сплачених (нарахованих) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, виникає на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з дослідженого висновку експертів встановлено, що причиною не підтвердження висновків акту перевірки є наявність необхідних документів первинного бухгалтерського обліку у Позивача, оформлених відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. У зв'язку з цим експерти дійшли висновку про правомірність віднесення Позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком експертів, оскільки вважає, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення рішення №0000372600/0 від 08.04.2005р. та №0000362600/0 від 08.04.2005р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України" до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" червня 2014 р. .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.