Постанова № 39139337, 05.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Справа № 820/6889/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Нестерової К.М., першого відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. по справі № 820/6889/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , Головного Управління державної казначейської служби України у Харківській області

про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту - ПАТ «Новоселівський ГЗК», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Нововодолазька ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, перший відповідач), Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДКСУ в Харківській тобласті, другий відповідач), в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 35216,00 грн. за податковою декларацією за квітень 2010 року, а також 6424,00 грн. за податковою декларацією за травень 2010 року, всього 41640,00 грн. шляхом безспірного списання коштів Державного бюджету та зарахування їх на будь-який поточний рахунок товариства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року по справі № 820/6889/14 позов задоволено частково.

Зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року суми в розмірі 41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) грн. на користь приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат".

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ: 307739320201) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року по справі № 820/6889/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що проведення бюджетного відшкодування передбачає певну процедуру, унормовану Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. № 39. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено порушення податковим органом даної процедури бюджетного відшкодування. У зв'язку з чим, з посиланням на ст.6 КАС України, стверджує, що оскільки відповідач не приймав рішення про відмову у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, підстави для задоволення позовних вимог ПрАТ «Новоселівський ГЗК» до Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відсутні.

Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, у ній викладених, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року по справі № 820/6889/14 скасувати повністю, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем не було заявлено вимог про зобов'язання Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надати до ГУ ДКСУ в Харківській області висновок щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року в розмірі 41640 грн., однак, суд першої інстанції в порушення вимог ч.2 ст.11 КАС України, прийняв рішення по вимогам, які не були заявлені позивачем, при цьому, в мотивувальній частині постанови не навів жодного обґрунтування щодо виходу за межі позовних вимог. Вказує, що в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, або в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні, способом захисту прав платника є прийняття рішення про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету, а не про зобов'язання надати висновок. Пояснив, що Нововодолазька ОДПІ, незважаючи на отримання 17.12.2013р. судового рішення, яке набрало законної сили, всупереч вимогам пп.200.13 та 200.15 ст.200 Податкового кодексу України, не звернулась до органу, яке здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з висновком із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що є підставою для стягнення на користь ПрАТ «Новоселівський ГЗК» суми бюджетного відшкодування за квітень - травень 2010 року в розмірі 41640,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року по справі № 820/6889/14 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник другого відповідача - ГУДКС України в Харківській області - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, першого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. в адміністративній справі № 820/4997/13-а, було скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.09.2010р. за № 0000121600/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45152,00 грн., та визначене податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 3512,00 грн. та штрафні санкції у сумі 1756,00 грн. (а.с.7-17).

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Новоселівський ГЗК" 19.05.2010 р. подало до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 р. (вх. № 9001830014 від 19.05.10 р.), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (вх. № 9001830687 від 19.05.10 р.), копію податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р. подано до органу казначейства у Новодолазькому районі (а.с.28-30).

Також, позивач 26.06.2010 р. подав до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 р. ( вх. № 9002255679 від 26.06.10), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (вх. № 9002248415 від 26.06.10), копію податкової декларації з ПДВ за травень 2010 р. подано до органу казначейства у Новодолазькому районі (а.с.31-33).

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що за наслідками розгляду адміністративної справи № 820/4997/13-а, податковим органом було отримано судове рішення у даній справі 17.12.2013 року, але процедуру з вирішення питання про повернення ПАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" суми бюджетного відшкодування за квітень - травень 2010 року в розмірі 41640,00 грн. ним розпочато не було.

У зв'язку з чим, ПрАТ «Новоселівський ГЗК» звернулось до суду з даним позовом до Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, УДКСУ в Харківській області про стягнення бюджетного відшкодування за квітень-травень 2010 року в загальному розмірі 41640 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є зобов'язання Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надати до ГУ ДКСУ в Харківській області висновок щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року суми в розмірі 41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) грн. на користь ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат".

При цьому, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, розглянувши вимоги, які не були заявлені позивачем по справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування у безспірному порядку на розрахунковий рахунок позивача, суд першої інстанції виходив з того, що такі позовні вимоги не доведені стосовно порушення прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, що потребує судового захисту в розумінні ст. 2 КАСУ, а тому задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, а постанову суду першої інстанції - такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, за наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини склались з приводу правомірності декларування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні та травні 2010 року, то в даному випадку слід керуватись нормами Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних відносин.

Так, підпунктом 7.7.1 цього пункту встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно із пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Наведеним нормам Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондують положення Податкового кодексу України. Так, за визначенням пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 якого бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Положеннями п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п.200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, обов'язок подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Новоселівський ГЗК» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень (вх. № 9001830014 від 19.05.2010 р.) та травень 2010 року (вх.. № 9002255679 від 20.06.2010 р.) разом із заявами про повернення бюджетного відшкодування, в яких зазначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, у розмірі 390748 грн. та 425815 грн. відповідно (а.с.28-33). Копії податкових декларацій з додатками подано позивачем до Управління Державного казначейства у Нововодолазькому районі Харківської області.

27.08.2010 року Нововодолазькою МДПІ Харківської області проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ "Новоселівський ГЗК" (код ЄДРПОУ - 30773938) з питання достовірності декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №1978/07-0-12/30773938 від 27.08.2010р.

Зазначеним актом було зафіксовано порушення п.п.7.4.1 пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за жовтень 2009 року в сумі 8153,20 грн., за листопад 2009 року в сумі 14138 грн., за грудень 2009 року в сумі 6727 грн., за січень 2010 року в сумі 6423,83 грн., за лютий 2010 року в сумі 5049 грн., за березень 2010 року в сумі 30166,99 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в сумі 3512 грн., за травень 2010 року в сумі 6424 грн., за квітень 2010 року в сумі 35215,9 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2009 року в сумі 14138 грн., за грудень 2009 року в сумі 6727 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000121600/0 від 14.09.2010 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45152,00 грн., та визначене податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 3512,00 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 1756,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення №0000121600/0 від 14.09.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року по справі № 820/4997/13-а адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.09.2010р. за №0000121600/0.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с.7-13).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року вищезазначену постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с.14-17).

За приписами ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року по справі № 820/4997/13-а була направлена на адресу сторін по справі 21.11.2013 року та отримана Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Харківській області 17.12.2013 року, про що свідчить відповідний відбиток вхідного штампу на копії супровідного листа, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.42).

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. набула законної сили і є такою, що підлягає виконанню.

За змістом Постанови Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року "Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що першим відповідачем не вжито заходів щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, хоча таке зобов'язання виникло з моменту набрання законної сили постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року, що в будь-якому випадку не пізніше ніж 17.12.2013 року (дата отримання Нововодолазькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області копії ухвали суду апеляційної інстанції).

Таким чином, у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями, прийнятими за результатами оскарження податкового повідомлень-рішення, яким було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ, орган податкової служби зобов'язаний був подати до органу Державної казначейської служби України висновок про здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому належним та достатнім способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування бюджетної заборгованості).

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.02.2009 року у справі за позовом ЗАТ «Авангард» до ДПІ, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, врахування якої є обов'язковим в силу ч.2 ст.244-2 КАС України.

Так, Верховним Судом України у вищевказаній постанові зазначено, що рішення судів в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту права платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості.

Зазначене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, що призвело до необґрунтованого виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надати до ГУ ДКСУ в Харківській області висновок щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року суми в розмірі 41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) грн. на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат".

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ «Новоселівський ГЗК» про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Новоселівський ГЗК» бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 35216 (тридцять п'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 00 коп. за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року, а також 6424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп. за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року, всього 41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) грн.

Між тим, щодо способу стягнення зазначеної суми бюджетного відшкодування у безспірному порядку на будь-який розрахунковий рахунок ПрАТ «Новоселівський ГЗК», колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, урегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі по тексту - Порядок № 845).

Відповідно до п.16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Пунктом 17 Порядку № 845 передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з п.6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Таким чином, Порядком № 845 передбачено певну процедуру безспірного списання коштів з державного бюджету, зокрема, бюджетного відшкодування з ПДВ, яку позивачем по справі реалізовано не було.

Крім того, позивачем не зазначено розрахунковий рахунок, на який другим відповідачем повинно здійснюватись нарахування коштів.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «Новоселівський ГЗК» про стягнення бюджетного відшкодування шляхом безспірного списання коштів Державного бюджету та зарахування їх на будь-який поточний рахунок підприємства є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року по справі № 820/6889/14 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ПрАТ «Новоселівський ГЗК».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. по справі № 820/6889/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного Управління державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, ІПН 307739320201) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість з податку на додану вартість у розмірі 35216 (тридцять п'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 00 коп. за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року, а також 6424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп. за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року, всього 41640 (сорок одна тисяча шістсот сорок) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, ІПН 307739320201) витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 10.06.2014 р.