Ухвала суду № 39137722, 27.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 12596/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авком» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року ТзОВ «Авком» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» за № 0005171520 від 14.05.2013 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що виснови контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки про нікчемність фінансово-господарських операцій є безпідставні, ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання продукції, надання послуг Товариству за період 2010-2011 р.р. в його контр агентів ПП «Домус Плюс» та ПП «Альфа Ресурс», ПП «Сьомий день», ПП «Симетрія».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року позовну заяву задоволено.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 14.05.2013 року № 0005171520.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ «Авком» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТзОВ «Авком» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.07.1996р. Станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Залізничному районі. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м, Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Авком» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Домус Плюс», ПП « Альфа ресурс», ПП «Сьомий день», ПП «Симетрія», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013 року № 1380/15-20/22366807.

Актом перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4,, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, п. 198.3, 198,6, ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 29444,00 грн.

Згідно акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0005171520 від 14.05.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 29444 грн., а також штрафну санкцію у розмірі 3287,5 грн.

Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки зазначено, що згідно деталізованою інформацією по ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності, а саме що договори між Товариством та ПП «Домус Плюс», а також ПП «Альфа ресурс» є нікчемними та суперечать ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Як видно з акта перевірки, а також документів, долучених до матеріалів справи позивачем подано первинні бухгалтерські документи проведених господарських операцій: з ПП «Домус плюс»: Договір на надання інформаційних послуг від 01.03.2010 року, акт виконання робіт від 30.03.2010 року, податкова накладна від 30.03.2010 року № 3300000002, з ПП «Альфа ресурс»: Договір купівлі продажу від 01.03.2010 року, податкова накладна від 26.03.2010 року № 3260000005, накладна від 26.03.2010 № 3260005, копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2010 року.

Вищенаведені бухгалтерські документи ДПІ не спростувало.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем та ПП «Симетрія» на протязі 01.11.2011 року - 30.11.2011 року було проведено господарські операції на підставі Договору про надання послуг від 30.11.2011 року. Договору поставки від 01.11.2011 року, виконання яких підтверджено наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011 року, копіями авансових звітів.

На підтвердження виконання робіт, послуг було видано видаткові накладні, підписано акти виконаних робіт, виписано податкові накладні, надано письмові пояснення щодо суті отриманого товару та наданих послуг.

Водночас, відповідачем не вказано в Акті, а також не доведено суду, в чому саме полягає безтоварність господарських операцій, та яким чином було встановлено вказане порушення, адже договори між контрагентами недійсними не визнавались, а припущення причетності ПП «Симетрія» до кримінального провадження за ч.2 ст.205 КК України документальними доказами не підтверджено, вироку, який набрав законної сили суду не надано, при чому, поясненнями представника позивача, що кримінальне провадження перебуває на стадії слідства не заперечено. В акті перевірки залишено без уваги первинні документи, а висновок здійснено на основі припущень, та пояснень осіб, які не можуть вважатись доказом в розумінні КАС України та є похідними, так як безпосередніх пояснень фізичних осіб відповідачем при проведенні перевірки та в подальшому не отримано. За таких обставин відсутні об'єктивні факти, які можуть підтверджувати недобросовісність виконання господарських операцій та їх безтоварність.

Позивачем та ПП « Сьомий день» протягом 01.10.2010 року - 01.06.2011 року було проведено господарські операції на підставі Договору про надання послуг від 04.10.2010р.; Договору поставки від 21.10.2010р., Договору на надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.11.2010 р., Договору про надання послуг №30/06/2011 від 30.06.2011р., виконання яких підтверджено наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011р; копіями авансових звітів та товарно-транспортними накладними.

Щодо договорів про надання послуг від 04.10.2010р, Акту виконаних робіт від 28.03.2011р., Акту виконаних робіт від 29.04.2011р, з врахуванням того, що не підтверджено заявлених у актах виконаних робіт реального надання послуг, а саме: не було проведено презентацій, у ПП « Сьомий день» не укладено рекламних договорів з телебаченням та радіохвилею, суд приходить наступних висновків.

Договором №04.10.2010 р. передбачено надання інформаційно-консультаційних послуг ПП «Сьомий день»

Згідно з Актом виконаних робіт з 27 листопада по 29 листопада 2010 року та з 15 січня по 25 січня 2011 року тренінг по методу ОСОБА_2 «+15% ефективності Ваших співробітників» по питання обслуговуванню, залученню та подальшої співпраці з покупцями. Тренінг проводив тренер ОСОБА_3, були залучені працівники підприємства, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Також завдяки рекламним акціям, які були проведені в грудень 2010 року, березень-квітень 2011 року роздавались листівки, реклама по радіо Львівська хвиля, проводились короткометражні зустрічі на програмах Львівського телебачення, яке провело ПП «Сьомий день», були залучені нові клієнти. А в травні 2011 року було складено по підприємству Аналіз справ у галузі.

Твердження відповідача про те, що між ПП «Сьомий день» та радіо «Львівська хвиля» договори по наданню рекламних послуг (на виконання договорів між позивачем та ПП «Сьомий день») не укладались, а також заперечення присутності осіб, не спростовує факту надання консультативних та інформаційних послуг, а може слугувати доказом неповного виконання договору, що не тягне за собою фіктивність господарської операції.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ).

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №996) податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку; ч.ч.2,3 ст.9 Закону №996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема і можливістю та необхідністю придбання товарів, робіт, послуг. А саме, актами виконаних робіт, договорами оренди приміщення, штатними розписами працівників, тощо.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авком», як господарюючий субєкт веде діяльність з 1996 року, роботи (послуги), які визначені у досліджених судом договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства.

Позивач не несе та не може нести відповідальність за порушення податкового чи бухгалтерського обліку його контрагентами в розрізі інших господарюючих суб'єктів.

Правочини між позивачем та його контрагентами містять на думку податкового органу «безтоварний вигляд», і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Проте, процедура встановлення недійсності договорів, або наведення обставин які не потребують доведення відповідачем дотримано не було.

Роботи (послуги), які були предметом договорів, не обмежені та не вилучені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивач не несе відповідальності за своїх контрагентів, які не виконали свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що операції з придбання Товариством у ПП «Домус Плюс», ПП « Альфа Ресурс», ПП «Сьомий день», ПП « Симетрія» вищевказаних товарів та послуг мали реальний характер.

Відповідно до ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, тому оскаржена постанова суду скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на викладене не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ч. 3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року в справі № 813/4047/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко