Ухвала суду № 39137720, 28.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 р. Справа № 876/9461/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.,

представника позивача Волинець А.О.,

представника відповідача Мельника А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі №813/1982/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо» звернулося в суд з позовом, яким після уточнення позовних вимог просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010031530 від 16.12.2011 року, №0000931530 від 02.04.2012 року, № 0000911530 від 30.03.2012 року, - №0001831530 від 15.04.2011 року, №0002391530 від 20.04.2012 року, №0000101530/0 від 28.02.2011 року, - №0000781530 від 14.03.2011 року, № 0000771530 від 14.03.2011 року, №0004541530 від 19.07.2011 року, № 0005911530 від 07.12.2012 року, №0008311530 від 01.11.2011 року, №0008251530 від 31.10.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0010031530 від 16.12.2011 року, №0000931530 від 02.04.2012 року, №0000911530 від 30.03.2012 року, №0001831530 від 15.04.2011 року, №0002391530 від 20.04.2012 року, №0000101530/0 від 28.02.2011 року, №0000781530 від 14.03.2011 року, №0000771530 від 14.03.2011 року, №0004541530 від 19.07.2011 року, №0005911530 від 07.12.2012 року, №0008311530 від 01.11.2011 року, №0008251530 від 31.10.2011 року.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 Подактового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надасліні за адресою (місцемзнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Окрім цього, слід звернути увагу, що розмір (площа) земельної ділянки, за яку позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату залишається незмінним, так само як незмінною залишається сума орендної плати. Звернення позивача із таким позовом до суду на їхню думку є затягуванням сплати узгоджених сум податкового зобов'язання та намагання уникнути сплати штрафних санкцій. Таким чином, правомірність застосування штрафних санкцій повністю підтверджується нормами податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області проведені перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, за результатами яких встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України.

У зв'язку з цим, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0010031530 від 16.12.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 16.12.2011року № 629, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 1617,89 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0000931530 від 2.04.2012 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 29.03.2012 року № 21/153/34307230, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 129 452,61 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- № 0000911530 від 30.03.2012 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 29.03.2012 року № 48/153/34307230, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 1020,00 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0001831530 від 15.04.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 15.04.2011р. №133, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 315,6 грн. за платежем: ринковий збір;

- №0002391530 від 20.04.2012 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 20.04.2012р. №118, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 8 671,57 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0000101530/0 від 28.02.2011 року, яке було винесене на підставі Акту про порушення податкового законодавства від 23.02.2011р. № 9/109, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 170,00 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0000781530 від 14.03.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 14.03.2011р. №50, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 586,44 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- № 0000771530 від 14.03.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 14.03.2011р. №50, відповідно до якого було нараховано податкове зобов'язання у розмірі 4461,31 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0004541530 від 19.07.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 18.07.2011р. №293, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 800,00 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- № 0005911530 від 07.12.2012 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 7.12.2012р., відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 10 280,67 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0008311530 від 01.11.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 24.10.2011р. № 12/153034307230, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 86 302,74 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- №0008251530 від 31.10.2011 року, яке було винесене на підставі Акту перевірки від 31.10.2011р. №520, відповідно до якого нараховано податкове зобов'язання у розмірі 2 700,00 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Загальна сума нарахованого податкового зобов'язання становить 246 378,83 грн.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 ПК України, відповідно до пункту 56.1 якої такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

У відповідності до підпункту 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз положень статті 126 Податкового кодексу свідчить, що обов'язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу є несплата саме узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було повідомлено позивача про проведення перевірок своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання.

Акти зазначених перевірок не були вручені або надіслані у встановленому податковим законом порядку позивачу. Аналогічні порушення стосуються і направлення позивачу податкових повідомлень-рішень. При цьому, відповідачем не надано будь-яких пояснень чи заперечень з цього приводу.

Копії матеріалів проведених перевірок отримані позивачем лише у березні 2013 року.

Окрім того, суд бере до уваги твердження позивача про те, що сума податкового зобов'язання визначена у вищевказаних актах перевірки не є узгодженою, оскільки керівник підприємства не підписував Декларації по орендній платі з юридичних осіб за 2010 рік.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем упродовж 2011-2013 року були сплачені податки із орендної плати за землю. Це підтверджується відповідними копіями платіжних доручень за 2011-2012 роки, а також копіями виписок з банківського разунку за 2010 рік (ст. 76-94, 107-108).

Згідно із п. 6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Оскільки відповідачем було порушено порядок проведення перевірок, то і відповідних пояснень від позивача по суті виявлених ним порушень відібрано не було, що призвело до застосування необґрунтованих штрафних (фінансових) санкцій.

А також всупереч зазначеному, під час перевірки податковим органом не вчинено дій стосовно застосування положень п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України, яка саме передбачає отримання необхідних документів на підтвердження показників, відображених у звітності платника податків, та стосовно об'єктивного і повного аналізу його господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі №813/1982/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич