Ухвала суду № 39137684, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3839/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Городнянського психоневрологічного інтернату (далі позивач) до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі відповідач) про визнання незаконною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Городнянський психоневрологічний інтернат звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування вимоги Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції про усунення порушення № 7-18/780 від 04.06.2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, позивач, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до ухвал Городнянського районного суду від 10.04.2013 року, від 08.05.2013 та на підставі направлень на проведення ревізії № 37 та № 38 від 25.04.2013 року завідувачем сектору в Городнянському районі Чернігівської міжрайонної Державної фінансової інспекції, начальником Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Городнянського психоневрологічного інтернату за період з 01.01.2006 року по 31.12.2012 року.

За результатами ревізії складено акт № 7-24/36 від 23.05.2013 року (а. с. 196-201), на підставі якого, позивачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень № 7-18/780 від 04.06.2013 року (а. с. 8-9), якою було зобов'язано вжити заходи щодо виявлених порушень, що виконано не було.

В той же час, Городнянський психоневрологічний інтернат звернувся до суду з метою скасування вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень № 7-18/780 від 04.06.2013 року.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

П. п. 1 п. 2.4.5 Умов оплати праці працівників установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 р. за № 1209/11489 (далі Умови), встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 (із числа керівників - головний бухгалтер, завідуючий господарством, завідуючий коморою; із числа професіоналів, технічних службовців - бухгалтер, економіст, інженер, секретар-друкарка) підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, а підпунктом 12 пункту 2.4.5 передбачений конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, що затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці. При цьому, пп.1.13 додатку 3 не вимагає для зазначених категорій обов`язкової роботи у відділеннях та обслуговування хворих, не залежить від терміну їх контакту з підопічними, а враховує лише особливість діяльності закладу та конкретні умови праці, що підтверджується роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України № 657/12/84-14 від 12.05.2014 року.

Як свідчать матеріали справи, згідно з Колективними договором на 2007-2008 роки, 2011-2013 роки, укладеними профспілковим комітетом та адміністрацією інтернату, схваленими спільними зборами трудового колективу № 1 від 22.05.2007 року та № 3 від 06.04.2011 року відповідно та зареєстрованими Управлінням праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, за списками посад зі шкідливими та важкими умовами праці, яким проводиться підвищення посадових окладів в розмірі 25%, які є додатками до договору і затверджені директором Городнянського психоневрологічного інтернату та профспілковим комітетом, підвищення нараховувалось 40 працівникам (том 1, а. с. 113-127, 128-149).

Працівники виконували свої обов'язки, згідно посадових інструкцій, затверджених директором Городнянського психоневрологічного інтернату (том 1, а. с. 163-195), а оплата проводилась, згідно штатних розписів працівників Городнянського психоневрологічного інтернату, які затверджувались Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (том 1, а. с. 22-99).

Відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Однак, оскільки порушення працівниками трудових обов'язків, як одного з чотирьох юридичних фактів необхідних для притягнення працівника до матеріальної відповідальності, судами обох інстанцій не встановлено, то підстави для покладення на них матеріальної відповідальності, що було вимогою оскаржуваного рішення, відсутні.

Також слід зазначити, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260110000017 від 10.01.2013 року, в рамках якого проведена позапланової ревізія позивача, за наслідком якої винесена спірна вимога, закрито внаслідок відсутності в діяннях посадових осіб позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності підвищення посадових окладів (тарифних ставок) на 25% працівникам зі шкідливими і важкими умовами праці, яке здійснювалось на підставі чинного законодавства, колективного договору у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів установи, що фінансуються з бюджету, та вважає вимогу № 7-18/780 від 04.06.2013 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 20.11.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.