Рішення № 39137200, 03.06.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

03.06.2014р. Справа №917/1286/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", вул. Здолбунівська, 7Д, м. Київ, 010132 /для листування: вул. Фрунзе, 225,м. Полтава,36008 Полтавська обласна дирекція НАСК '' Оранта ''/

до Відділу управління комунальним майном, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського району Полтавської області, вул. Леніна, 85, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" код ЄДРПОУ 03351705 (провулок Піонерський, 4, м. Полтава, 36014).

про визнання права власності

колегія судів у складі: головуючого судді Іваницького Олексій Тихонович

судді Киричук Олександра Анатолійовича

судді Сірош Дмитра Миколайовича

при секретарі судового засідання Олефір О.І.

представники сторін:

від позивача: Деміденко В.М. - № 08-03-029/234-13 від 29.08.2013 року

від відповідача: Ємець Р.Ю. дов. від 14.01.2014 року

представник ПП ПБТІ "Інвентаризатор" -н/б /повідомлений належним чином/

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання права власності ВАТ НАСК ''Оранта'' на нежитлові приміщення загальною площею 114,8 кв. м., що розташовані на першому поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54-А, а саме : №1 кабінет, корисною площею 22,5 кв.м.; № 2 кабінет корисною площею 23,00 кв.м.; №3 кабінет, корисною площею 10,5 кв.м.; № 4 кабінет, корисною площею 10,7 кв.м.; №5 кабінет, корисною площею 13,4 кв.м.;№8 кабінет, корисною площею 10,1 кв.м.; №9 кабінет, корисною площею 13,9 кв.м.; №10 кабінет, корисною площею 10,7 кв.м..

03.06.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. В позові відмовлено за недоведеністю та безпідставністю.

13.02.2014 року ухвалою суду було продовжено строк вирішення спору на 15-ть днів -т.2,а.с.67-71.

27.02.2014 року за вхід. №2444 (канцелярії суду) представник позивача В.М. Деміденков подав заяву про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме світлокопії: господарських договорів 2009 року на обслуговування приміщення Карлівського районного відділення НАСК ''Оранта''; платіжних документів з оплати комунальних послуг за 2001-2013 роки; відповіді архівного сектору Карлівської районної державної адміністрації від 14.01.2014 року вих.. № 01-25/2. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи - т.2,а.с. 73-104.

27.02.2014 року представник відповідача Р.Ю. Ємець за вхід. № 2445 (канцелярії суду) подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна стороні відповідача: приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" код ЄДРПОУ 03351705 (провулок Піонерський, 4, м. Полтава, 36014).

Суд клопотання прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив його до матеріалів справи - т.2,а.с. 105.

27.02.2014 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" Тукало В.І. за вхід. № 2446 (канцелярії суду) подав клопотання про залучення до матеріалів справи світлокопії реєстраційної справи № 34580 на домоволодіння № 54-А по вул. Леніна, м. Карлівка. Суд клопотання з додатками прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив його до матеріалів справи - т.2,а.с. 106-143.

06.03.2014 року представник відповідача Р.Ю. Ємець за вхід. № 2858 (канцелярії суду) подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових матеріалів, а саме світлокопії: довідки державного архіву Полтавської області № 06-14/28 від 26.02.2014 року та лист ТОВ ''Полтаваагропроект '' за вих.. № 3 від 03.03.2014 року на запит № 01-16/21 від 28.02.2014 року в тексті якого повідомлено, що вся первинна документація ТОВ ''Проектно-вишукувальний інститут '' Полтаваагропроект '' наприкінці 2012 року здано до міського, обласного архівів та до державного фонду документацій із землеустрою - т.2,а.с. 148-150.

Представник позивача В.М. Деміденков 06.03.2014 року за вхідним № 2976 (канцелярії суду) подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи в зв'язку з її складністю - т.2, а. с. 151.

Розпорядженням голови господарського суду Полтавської області В.А.Ціленко від 06.03.2014 року на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розглядсправи №917/624/13 у складі трьох суддів: головуючий суддя Іваницький О.Т., суддя Киричук О.А., суддя Кульбако М.М. - т.2, а.с. 156

В зв'язку з перебуванням судді Кульбако М.М. у відпустці з 15.04.2014 року Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області І.І. Пушко було змінено склад суду і замість судді Кульбако М.М. до складу колегії було призначено суддю Сірош Д.М.- т.2,а.с. 163.

Таким чином, з 15.04.2014 року змінено склад суду: головуючий суддя Іваницький О.Т., суддя Киричук О.А., суддя Сірош Д.М.- т.2, а.с.163.

06.03.2014 року представник позивача Деміденков В.М. за вхід. № 2977 (канцелярії суду) подав клопотання до доручення до матеріалів справи світлокопію звернення Полтавської обласної дирекції НАСК ''Оранта'' за вих. № 05-01/7431 від 27.02.2014 року до ''Екоагропроект'' про можливість надання копії проектно-кошторисних документів на будівництво учбового корпусу Управління сільського господарства Карлівського району Полтавської області за рішенням № 157 виконавчого комітету Карлівської ради народних депутатів від 17 липня 1979 року.Суд подане клопотання з додатком прийняв до розгляду і після ознайомлення з його змістом, представниками відповідача та третьої особи, долучив його до матеріалів справи - т.2, а.с. 152-153.

16.04.2014 року за вхідним № 4984(канцелярії суду) представник ПП ПБТІ "Інвентаризатор" Тукало В.І. подав відзив на позовну заяву. Суд поданий відзив прийняв до розгляду і після ознайомлення з його змістом, представником позивача долучив його до матеріалів справи - т.2, а.с. 164.

16.04.2014 року за вхідним № 4985(канцелярії суду) директор НАСК "Оранта" С.В. Маслій в якості доказу подав світлокопію запиту за вих. № 05-01/7431 від 27.02.2014 до керівника ''Екоагропрорект'' про можливість надання копій документів проектно - кошторисних документів на будівництво учбового корпусу Управляння сільського господарства Карлівського району Полтавської області за рішенням № 157 виконавчого комітету Карлівської районної ради народних депутатів від 17 липня 1979 року. Суд поданий запит прийняв до розгляду і після ознайомлення з його змістом, представниками позивача та відповідача, долучив його до матеріалів справи - т.2,а.с. 165.

14.05.2014р. за вхід. № 6105 ( канцелярії суду) начальник відділу управління комунальним майном, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського району полтавської області С.С. Бабенко подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, а саме: лист архівного сектору Карлівської РДА № 01-25/17 від 14.04.2014р.; лист ТОВ ''Полтаваагропроект '' № 3 від 03.03.2014 року; лист Державного архіву Полтавської області Полтавської ОДА № 06-16/28 від 26.02.2014р.; лист інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області № 7/16-03/1-14/1245 від 16.04.2014р.; лист відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Карлівської РДА № 41 від 12.05.2014 року. Суд клопотання з додатками прийняв до розгляду, розглянув по суті та залучив його до матеріалів справи - див. т.2,а.с. 176-181.

03.06. 2014 року за вхідним № 7040 (канцелярії суду) представник позивача В.М. Деміденко подав заяву про зміну предмета позову, а саме: визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 051217, виданого 15.09.2008 року виконавчим комітетом Карлівської міської ради та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Визнати право власності ВАТ НАСК ''Оранта'' на нежитлове приміщення: №1 кабінет, корисною площею 22,5 кв.м.; № 2 кабінет корисною площею 23,00 кв.м.; №3 кабінет, корисною площею 10,5 кв.м.; № 4 кабінет, корисною площею 10,7 кв.м.; №5 кабінет, корисною площею 13,4 кв.м.;№8 кабінет, корисною площею 10,1 кв.м.; №9 кабінет, корисною площею 13,9 кв.м.; №10 кабінет, корисною площею 10,7 кв.м. - загальною площею 114,8 кв.м., що розташовані на першому поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54-А- див. т.2,а.с. 190-191.

Суд заяву за вхідним № 7040 (канцелярії суду) від 03.06. 2014 року представника позивача В.М. Деміденко не прийняв до розгляду у зв'язку з тим, що пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ''Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' від 26 грудня 2011 року № 18 /із змінами та доповненнями/ предписано, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 ГПК України.

Судова колегія почала розгляд справи по сутів судовому засіданні 16.04.2014 року участь у якому брали представник позивача Деміденко В.М. довіреність № 08-03-029/234-13 від 29.08.2013 року, представник відповідача Ємець Р.Ю. - дов. від 14.01.2014 року та представник третьої особи Тукало В.І.- дов. № 2554 від 01.04. 2014р.-див.т.2,а.с.166-172.

Ухвалами господарського суду у справі № 917/1286/13 від 06.03.2013 року; 16.04.2014 р.; 14.05.2014р. зобов'язувалось позивача подати: письмові докази виконання вимог попередніх ухвал та вказівок касаційної інстанції викладених у постанові Вищого господарського суду України від 02 грудня 2013 року у справі № 917/1286/13 щодо пайової участі у будівництві спірних нежитлових приміщень; рішення Карлівської районної ради народних депутатів про призначення державної комісії про прийняття в експлуатацію домоволодіння № 54-А по вул., Леніна, м. Карлівка, та затвердження державного акту про ввод в експлуатацію цієї будівлі, акти інвентаризації спірних нежитлових приміщень після утворення ВАТ НАСК '' Оранта '' у 1993 році як правонаступник і реєстрації цього майна за позивачем, представити інші докази в порядку статей 32-34, 36,38 ГПК України, що стосуються предмету спору.

Відповідача - подати : письмові докази виконання вимог попередніх ухвал та вказівок касаційної інстанції викладених у постанові Вищого господарського суду України від 02 грудня 2013 року у справі № 917/1286/13 щодо будівництва та введення в експлуатацію домоволодіння № 54-А по вул., Леніна, м. Карлівка( проєктно- кошторисну документацію і рішення Карлівської районної ради народних депутатів про призначення державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію домоволодіння № 54-А по вул., Леніна, м. Карлівка, та затвердження державного акту про ввод в експлуатацію цієї будівлі та його розподіл між пайовиками приміщень, АКТИ приймання передачі спірної будівлі до комунальної власності після 1979 року або у послідуючі періоди від забудовника МПМЖ-10, МПМШК-7 / міжколгоспних будівельних організації Карлівського району та їх правонаступників/; існування договорів на постачання районними та обласними комунальних організацій комунальних послуг з подачі електро, водо-тепло, енергії, водовідведення,радіо і інших послуг після вводу в експлуатацію будинку), технічний паспорт будівлі 1979 року та послідуючи зміни і доповнення до нього; інвентаризаційні та реєстраційні документи з 1979 по 2006 року по цій будівлі в БТІ/ оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна будівля взагалі до 2006 року не була зареєстрована відповідно до чинного законодавства/; інші докази в порядку статей 32-34,36,38 ГПК України, що стосуються предмету спору - див.т.2,а.с. - 158-159; 171-172; 184-185.

Оскільки вищезазначеніобставини перешкоджали повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи по суті її розгляд відкладався до 10.00 год. - 14.05.2014 року та до 14.00 год. 03.06.2014 року.

Незважаючи на тривалий термін розгляду справи позивач так і не виконав вимог суду і не подав витребуваних ухвалами господарського суду у справі № 917/1286/13 від 06.03.2013 року; 16.04.2014 р.; 14.05.2014р. письмові докази виконання вимог попередніх ухвал та вказівок касаційної інстанції викладених у постанові Вищого господарського суду України від 02 грудня 2013 року у справі № 917/1286/13 щодо пайової участі у будівництві спірних нежитлових приміщень; рішення Карлівської районної ради народних депутатів про призначення державної комісії про прийняття в експлуатацію домоволодіння № 54-А по вул., Леніна, м. Карлівка, та затвердження державного акту про ввод в експлуатацію цієї будівлі, акти інвентаризації спірних нежитлових приміщень після утворення ВАТ НАСК '' Оранта '' у 1993 році як правонаступник і реєстрації цього майна за позивачем.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відповідності до приписів статті 75 ГПК України/.

Позивач заявлений позов підтримує.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та поясненнях і запереченнях в судовому процесі просить відмовити повністю в задоволенні позовної заяви про визнання права власності на приміщення.

Cвою правову позиції обґрунтував тим, що власником спірного майна (нежитлові приміщення №№1,2,3,4, 5,8,9,10 які знаходяться в нежитловій будівлі, що розташована за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54-а.) відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №051217 виданого 15.09.2008 року виконавчим комітетом Карлівської міської ради та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ВН №614721 є територіальна громада міста, сіл Карлівського району. Враховуючи статі 1, 5 та 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження щодо права розпоряджатись та управляти комунальним майном територіальної громади міста, сіл Карлівського району належать Карлівській районній раді Полтавської області. Положення про відділ управління комунальним майном, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського району не передбачає управління та розпоряджання комунальним майном самостійно, а лише за дорученням районної ради, оскільки це суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом а отже відділ управління комунальним майном, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського району є неналежний відповідач.

Позов заявлений ВАТ НАСК «Оранта» є необґрунтований і такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

по - перше, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №051217 (факт, який відповідно до закону вважаються встановленими і не доводяться при розгляді справи) та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ВН №614721 власником спірного майна є територіальна громада міста, сіл Карлівського району. Інститут захисту права власності в Україні регулюється приписами ст.13 Конституції України та ст.321 ЦК України. Зокрема, у відповідності до ч.4 ст.13 Конституції України - держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; по - друге, позов є безпідставним та недоведеним, оскільки письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів які надав позивач засвідчені печаткою позивача, а не установою або правонаступником цієї установи, яка видала документи. Тобто ті письмові докази, які надані суду, не засвідчені належним чином і не можуть братись до уваги як належний доказ. Крім того з рішення Карлівської районної ради народних депутатів від 17 липня 1979 року №157, Інспекції Держстраху дозволено прийняти дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства за умови внесення у виділені приміщення пайовий внесок в розмірі 30 тис. карбованців, згідно кошторису на будівництво, замовнику колгоспу ім. Котляревського.

В матеріалах справи немає жодного доказу пайового будівництва приміщення за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54, а, та підтвердження сплати суми пайового внеску. Подані в якості доказів плани фінансування заходів обласного управління Держстраху та довідка Карлівської міжгосподарської пересувної механізованої колони №10 (в них не зазначаються поштові адреси будівництва) є підтвердженням певних господарських відносин Держстраху з Карлівською міжгосподарською пересувною механізованою колоною №10, але жодним чином не пов'язані з нежитловими приміщеннями за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54, а. А позивач в позові чітко вказує на адресу де знаходяться спірні приміщення. І окрім цього в довідці Карлівської міжгосподарської пересувної механізованої колони №10 вказано про те, що кошти надійшли на їх рахунок, а не на рахунок колгоспу ім. Котляревського, як вказано в рішенні Карлівської районної ради народних депутатів від 17 липня 1979 року №157. Тобто, дана довідка не єпідтвердженням того, що пайовий внесок був сплачений. Щодо планів фінансування заходів обласного управління Держстраху, то там також не вказано на які саме приміщення за якою адресою, виділялись кошти і дані плани не є доказом безпосередньо перерахунку і сплати коштів. Тобто з вищевказаних документів не зрозуміло куди виділялись кошти та на будівництво якого саме об'єкту. Отже, Інспекція Держстраху своїх обов'язків щодо сплати пайового внеску не виконала, інших доказів позивач сплати пайового внеску не надав. А тому своїх обов'язків щодо дольової участі у будівництві інспекція Держстраху не виконала і ніяких майнових прав не отримала. В матеріалах справи є відповідь Карлівського районного управління сільського господарства від 06.09.94 року в якій вказано, що: «претензія підлягає задоволенню та для прийняття відповідного рішення необхідно звернутись до виконкому Карлівської районної Ради народних депутатів, так як управління сільського господарства є одним із його відділів і самостійно вирішити це питання немає можливості». Даний доказ не є належним, оскільки керівник, який надавав дану відповідь, не мав повноважень надавати будь-яку оцінку щодо задоволення, чи не задоволення претензії позивача. Це навіть підтверджує ця ж відповідь: «для прийняття відповідного рішення необхідно звернутись до виконкому Карлівської районної Ради народних депутатів, так як управління сільського господарства є одним із його відділів і самостійно вирішити це питання немає можливості», а тому слова «претензія підлягає задоволенню» написані не уповноваженою особою, прийматися як фактичний доказ не можуть.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази,які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті суд встановив: що ВАТ НАСК '' Оранта '' в позовній заяві яка подана до канцелярії суду за вхід. № 1562/13 від 21.06.2013 року - т.1,а.с. 3 вказує, що 17 липня 1979 року рішенням № 157 виконавчого комітету в Карлівської районної ради народних депутатів дозволено інспекції Держстаху прийняти дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства.

По закінченню будівництва виділити інспекції Держстаху приміщення загальною площею 116 кв.м. .

Внести за виділені приміщення пайовий внесок в розмірі 30,0 тис. карбованців, згідно кошторису на будівництво замовнику колгоспу ім.. Котляревського - див. т.1,а.с. 9.

Самого рішення після вводу в експлуатацію будівлі про виділення приміщення загальною площею 116 кв. м. Карлівська міська рада чи виконком цієї ради не приймав в 1979 році.

В тексті заяви про зміну предмета позову (вхід. № 7040 (канцелярії суду) від 03.06.2014 року позивач вказуєзагальну площею кабінетів 114,8 кв.м., що розташовані на першому поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54-А - див.т.2, а.с.190-193.

Інспекція Держстаху виконала обов'язок щодо сплати 45 000 крб., що є однозначним підтвердженням її дольової участі в будівництві та права на передачу на баланс інспекції Держстаху 116 кв.м. приміщення в будівлі. Але доказів перерахування цих коштів замовнику - колгоспу ім.. Котляревського позивач не надав.

На аркуші справи 12,т.1 - начальник Карлівської пересувної міжгосподарської колони № 10 тресту '' Сільбуд'' П.А Кичатий на адресу Карлівської інспекції Держстаху у вих.. № 167 від 15.04.1982 року повідомляє, що на будівництво учбового корпусу управління сільського господарства в Карлівське будівельне управління № 10 надійшли грошові кошти,із яких 45 тис. рублів від Вашої організації.

В оціночному акті вказано, що будівля по вул. Леніна, 54-А / адмінбудівля площею 955,5 кв.м. ( об'ємом 3061мз та прибудова 27,0 кв.м. (об'ємом 92мз ) побудована в 1975 році - див. т.2,а.с. 112.

Станом на 01.01.2008 року балансова вартість приміщення управління АПК, що знаходиться за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54,а - становить 162456,00 грн.- див.т.2,а.с. 122. Відповідно до записів технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою вул. Леніна 54а, м. Карлівка, Полтавської області виданого КП Полтавського ПБТІ "Інвентаризотор" вказано, що будівля була побудована в 1975 році, а позивач вказує, в позовній заяві що 17 липня 1979 року рішенням № 157 виконавчий комітет Карлівської районної ради народних депутатів дозволив інспекції Держстраху прийняти дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства та по закінченню даного будівництва вирішив виділити інспекції Держстраху приміщення загальною площею 116 кв.м..

Планами фінансування заходів обласного управління Держстраху був встановлений порядок виплат в рамках дольової участі в будівництві, згідно чого, інспекція Держстраху на протязі 1979-1980 років м а л а виплатити 45 000 крб.

Згідно довідки № 167 від 15.04.1982 року наданої Карлівською міжгосподарською пересувною механізованою колоною № 10, вищевказана сума була сплачена інспекцією Держстраху. Отже інспекція Держстраху виконала обов'язок щодо сплати 45 000 крб., що є однозначним підтвердженням її дольової участі в будівництві та права на передачу інспекції Держстраху 116 кв.м. приміщення в будівлі. Таке твердження позивача спростовується наявними у справі матеріалами.

У процесі корпоратизації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України '' Про створення Національної акціонерної страхової компанії '' Оранта '' від 7 вересня 1993 року № 709 перетворено Українську державну комерційну організацію у Відкрите акціонерне товариство НАСК '' Оранте '' з передачею йому майнових прав і обов'язків Укрдержстраху.

Але на підтвердження вищенаведеного позивачем не подано суду жодного первинного бухгалтерського документа про сплату вищевказаної суми ( бухгалтерські проводки по рахунках підприємства, платіжні доручення, акт приймання передачі нежитлових приміщень від замовника чи органу місцевого самоврядування після вводу в експлуатаціюпо закінченню будівництва учбового корпусу управління сільського господарствавиділених інспекції Держстраху - нежитлових приміщень загальною площею 116 кв.м.( 114,8 кв.м.), на першому поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54-А, балансу товариства на 1979,1993 рр., щорічних інвентаризаційних відомостей наявності спірного майна у позивача та доказів амортизаційних відрахувань на утримання нежитлових приміщень, акту приймання передачі Укрдержстрахом Відкритому акціонерному товариству НАСК '' Оранта ''майнових прав і обов'язків і т.інш..

Позивачем також не подано доказів звернення до БТІ, іншого Органу державної реєстрації за місцем знаходження спірного майна починаючи з 1979,1993 рр. і послідуючих роках, щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення загальною площею 116 кв.м. ( 114,8 кв.м.), які знаходяться на першому поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54-А, іншого майна,коштів, паїв, акцій, інших цінних паперів та майнові права, де б вони не знаходились, як загальнодержавну (республіканську) власність і власність відповіднихадміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність) згідно до діючого у той час законодавства: Закону України '' Про власність '', '' Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності '' № 147/98-ВР від 3 березня 1998 року , Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №75, зареєстровано в Мінюсті України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445 ( із змінами та доповненнями),Цивільного Кодексу України, Закону України '' Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень '' № 1952-ІУ від 01 липня 2004 року із змінами та доповненнями. На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що у позивача взагалі відсутні будь-які правовстановлюючі документи на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію ( матеріали технічної інвентаризації підготовлені тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт (нежитлові приміщення №№1,2,3,4,5,8,9,10 які знаходяться в нежитловій будівлі, що розташована за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54-а), оригінали первинних бухгалтерських документів, щодо оплати дольової участі в будівництві інспекцією Держстраху на протязі 1979-1980 років 45 000 крб.,згідно кошторису на будівництво замовнику - колгоспу ім. Котляревського, акту приймання передачі нежитлових приміщення загальною площею 116 кв. м. ( 114,8 кв.м.) після введення в експлуатацію учбового корпусу управління сільського господарства.

13.02.2014 року за вхід.№1828 (канцелярії суду) начальник відділу управління комунальним майном, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського району Полтавської області Бабенко С.С. подав заяву про застосування строків позовної давності обґрунтовуючи її тим, що позивач в червні 2013 року звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання права власності на нежитлові приміщення №№1,2,3,4,5,8,9,10 які знаходяться в нежитловій будівлі, що розташована за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54-а.. Позивач обґрунтовує свій позов рішенням Карлівської районної ради народних депутатів від 17 липня 1979 року №157. Відповідно до якого Інспекції Держстраху дозволено прийняти дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства за умови внесення у виділені приміщення пайовий внесок в розмірі 30,0 тис. карбованців, згідно кошторису на будівництво, замовнику колгоспу ім. Котляревського.

Так у відповідності до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатисяпро порушення свого права або про особу, яка його порушила. А отже з 1993 року, Позивач міг довідатись про порушення свого права, шляхом проведення інвентаризації майна, враховуючи Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність".

Окрім цього, 30 червня 2006 року до Карлівської районної ради надійшов лист від ПОД НАСК "Оранта" в якому зазначається, що: "Ситуація, яка склалася не з вини НАСК "Оранта" навколо зазначеного приміщення, вимагає від нашої Компанії провести невідкладні заходи щодо належного оформлення права власності на зазначене приміщення та у відповідних розмірах. Враховуючи той факт, що Карлівська районна рада тривалий час ігнорувала вирішення цього питання, вважаємо за доцільне і необхідне винести його на розгляд господарського суду". Тобто враховуючи зміст вказаного листа зрозуміло, що на момент його написання Позивач знав, що його право порушене і майно перебуває у комунальній власності, оскільки окрім Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" діяла постанова КМУ № 1253 від 13 серпня 2003 року "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників."

Положеннями статтей 251-257 ЦК України визначено поняття строку та терміну, перебіг та закінчення строку і поняття позовної давності.

· Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману. Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановленими статтями 253-255 ЦК України.

· Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

· ВАТ НАСК "Оранта" у 1993 році, як правонаступник Укрдержстраху, повинно було б провести інвентаризацію майна, яке йому належало. І в порядку чинного законодавства,що діяло у спірний період зареєструвати за ВАТ НАСК "Оранта" права власності на спірне майно, чого ним зроблено не було.

30 червня 2006 року до Карлівської районної ради надійшов лист від ПОД НАСК "Оранта" в якому зазначається, що: ''Ситуація, яка склалася не з вини НАСК "Оранта" навколо зазначеного приміщення, вимагає від нашої Компанії провести невідкладні заходи щодо належного оформлення права власності на зазначене приміщення та у відповідних розмірах. Враховуючи той факт, що Карлівська районна рада тривалий час ігнорувала вирішення цього питання, вважаємо за доцільне і необхідне винести його на розгляд господарського суду''.

Жодних доказів щодо прийняття дольової участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства за умови внесення пайового внеску в розмірі 30,0 тис. карбованців, згідно кошторису на будівництво, замовнику - колгоспу ім. Котляревського, та акту приймання передачі нежитлових приміщення №№1,2,3,4,5,8,9,10 загальною площею 116 кв. м. (114,8 кв. м.) після введення в експлуатацію будівлі, що розташована за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54-а, позивач господарському суду так і не подав.

Положенням ч. 3 ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, Позивач, звернувшись із позовною заявою у червні 2013 року пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.22 ГПК України просить застосувати строк позовної давності до вимог відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про визнання права власності на нежитлові приміщення №№1,2,3,4,5,8,9,10 які знаходяться в нежитловій будівлі, що розташована за адресою м. Карлівка вул. Леніна 54-а та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до архівного витягу ( № 01-10/45 від 02.04.2008р.) з протоколу № 8 засідання виконавчого комітету Карлівської районної ради народних депутатів від 28 квітня 1978 року вбачається, що рішенням № 86 ''Про відведення земельної ділянки площею 0,30 га під будівлю учбового корпусу районного управління сільського господарства'' Карлівська районна рада народних депутатів розглянувши клопотання районного управління сільського господарства та акт вибору земельної ділянки під будівництво учбового корпусу районного управління сільського господарства по вул. Леніна 54 - земельну ділянку площею 0,30 га за рахунок земель Держфонду під будівництво - див.т.2, а.с.132.

Вих. № 01-02/04/227 від 13.02.2008 року голова Карлівської районної ради Полтавської області П.М. Світлик повідомив директора КП '' Інвентаризатор '' Кошера А.Ю., що адмінбудинок управління сільського господарства райдержадміністрації розташований за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна,54,а - т.2,а.с. 126,131.

В реєстраційній книзі №2 під реєстраційним номером 147 (справа № 34580) - т.2,а.с. 107-143 також вказується, що нежитлова будівля, прибудова знаходиться на земельній ділянці по вул. Леніна, буд. № 54-А, м. Карлівка - див. а.с. 107-142.

У витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії САС 051217 від 29.12.2006р. та ССМ № 6195054 від 18.09.2008 за номером витягу 20279472, реєстраційний номер 24697922 / адміністративна будівля,А-2,778,0 кв.м. / нежитлова будівля знаходиться за адресою : м. Карлівка, вул. Леніна, буд. 54,а - т.2,а.с.7, 139.

В тексті господарських договорів на постачання електричної енергії та надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за 2009 рік зазначена адреса ( м. Полтава, вул. Зигіна,1, а не місцезнаходження нерухомого майна - по вул. Леніна, буд. № 54-А, м. Карлівка). В рахунках на оплату № 378 від 16.07.01р. та інших вказана адреса: м. Карлівка, вул. Леніна, 54 - див. т.2,а.с.90-102.

Незважаючи на відкладення розгляду справи та довготривалий розгляд справи по суті ні позивач,ні відповідач та третя особа так і не виконали вимог суду і не подали витребувані господарським судом доказів.

Згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засада змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статями 33 - 34,36,38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення'' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи в судовому процесі в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно до приписів статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У нарадчій кімнаті судова колегія дійшла висновку, що позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку не подано належних доказів і не доведено обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і не підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню .

Відповідач та третя особа відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України, та приписів статті 614 ЦК України довели відсутність вини як підстави відповідальності, спростували доводи позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову за недоведеністю та безпідставністю.

На підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 9273,04 грн. при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями

4 - 47, 22, 24, 27, 28, 32 - 34, 36,38, 43, 44 , 49, 69,75, 811 , 82,821,83- 85 Господарського

Процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Відмовити в задоволені позову за недоведеністю та безпідставністю.

Повний текст рішення підписано 10.06.2014 року

головуючій суддя Іваницького Олексій Тихонович

суддя Киричук Олександр Анатолійович

суддя Сірош Дмитро Миколайович

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.