Постанова № 39137092, 30.05.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1100/14

30 травня 2014 року 15год. 36хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакмар - Україна" щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакмар - Україна" (далі - відповідач) щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках.

Ухвала про відкриття скороченого провадження від 14.04. 2014 року направлена відповідачу, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання"(а.с.22)

Згідно із частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що повідомлених позивачем обставин та долучених ним до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін.

Розглянувши в порядку скороченого провадження у встановлений ст. 183-2 КАС України строк матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакмар - Україна" (далі - ТзОВ "Пакмар - Україна") зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Рівненської міської ради 29.07. 2011 року, згідно із копії довідки статистики (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад, жовтень 2013 року. Дані камеральних перевірок свідчать про неподання податкової звітності з податку на додану вартість, про що зазначено у відповідних актах перевірки від 11.11. 2013 року № 248/17-16-15-01/37796974, від 01.08. 2013 року № 172/15-200/37796974, від 23.12. 2013 року № 289/17-16-15-01/37796974, від 19.12. 2013 року № 280/17-16-15-01/37796974 (а.с.10, 13-14, 16-17, 19-20).

Судом встановлено, що ТзОВ "Пакмар - Україна" має заборгованість по податку на додану вартість, на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 079,36 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0006241501 від 19.09. 2013 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн. (а.с.9);

- податкового повідомлення-рішення № 0008511501 від 19.12. 2013 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.(а.с.12);

- податкового повідомлення-рішення № 0000571501 від 05.02. 2014 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.(а.с.15);

- податкового повідомлення-рішення № 0000561501 від 05.02. 2014 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.(а.с.18).

Заборгованість ТзОВ "Пакмар - Україна" розрахунком податкового боргу станом на 26.03. 2014 року (а.с.6), обліковою карткою платника податків (а.с.8)

На момент розгляду справи судом, заборгованість перед бюджетом на загальну суму 4 079,36 грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі підпункту 54.3.1. пункту 54.3. ст.54 цього Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що вище зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача притягнуто до відповідальності на підставі пункту 121.1. ст.121 Податкового кодексу України, а саме не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

На підставі пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0006241501 від 19.09. 2013 року, № 0008511501 від 19.12. 2013 року, № 0000571501 від 05.02. 2014 року, № 0000561501 від 05.02. 2014 року - до суду не надходило, а тому податкові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість, на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 079,36 грн., є узгодженими та підлягають до сплати.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що 03.07. 2014 року позивачем відповідачу було виставлено податкову вимогу № 639-19 на суму 3157,45 грн. Однак, конверт повернувся з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" за № 3302704625461(а.с.9). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

У відповідності до п.95.1. ст.95 цього Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Крім того, згідно із п.95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Також, згідно із п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка про відкриті банківські рахунки, які обліковуються за ПП - фірма "Пакмар-Україна" (а.с.5).

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 4079,36 грн..

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакмар-Україна" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд.39, код 37769674), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 4079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. Кошти в сумі 4079,36 грн. перерахувати в Управління ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 38012714, одержувач - УК у м. Рівному (м. Рівне), податок на додану вартість, на рахунок № 31115029700002, код платежу 14010100.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Зозуля Д. П.