Рішення № 39137033, 27.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/37/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 Справа № 908/1030/14

за позовом Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (69005, м.Запоріжжя, вул.. Новицького Якова, 11)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» (69032, м.Запоріжжя, вул. Доківська, 3)

про стягнення 354131 грн. 15 коп. основного боргу за договором № ЗП-Н-6 від 11.01.2013 р., 97338 грн. 43 коп. індексації ціни товару, 106239 грн. 34 коп. штрафу, 23333 грн. 84 коп. пені.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Тищенко Н.А., дов. № 02/14 від 08.01.2014 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 354131 грн. 15 коп. основного боргу за договором № ЗП-Н-6 від 11.01.2013 р., 97338 грн. 43 коп. індексації ціни товару, 106239 грн. 34 коп. штрафу, 23333 грн. 84 коп. пені.

Розгляд справи, призначений на 24.04.2014 р. відкладався до 15.05.2014 р., 27.05.2014 р. в зв'язку неявкою відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 27.05.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629, 692, 694 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 199, 230 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору поставки насіння № ЗП-Н-6, укладеного з відповідачем 11.01.2013 р., за видатковими накладними останньому передано товар на суму 630371 грн. 21 коп. Згідно п. 5.1 та п.п. 7.1.1 відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки та в розмірах, що визначені специфікацією. Строки розрахунку за товар вказані в п. 5 Специфікацій, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 15.09.2013 р. Порушуючи умови договору, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 276240 грн. 06 коп. в такі строки : 04.02.2013 р. - 265053 грн. 06 коп., 28.02.2013 р. - 11187 грн., внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 354131 грн. 15 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Агроплюс-Сервіс». Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 8.1.3 договору позивач просить стягнути з відповідача 23333 грн. 84 коп. пені, нарахованої за період з 16.09.2013 р. по 19.09.2014 р., та 106239 грн. 34 коп. штрафу. Також до стягнення заявлено у відповідності до п. 5.6.6 договору індексацію ціни неоплаченого товару в розмірі 97338 грн. 43 коп.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

До судового засідання 15.05.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначено, що позов та додані до нього документи отримані відповідачем лише 14.05.2014 р. у зв'язку з чим не мав достатньо часу для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву та надання витребуваних судом документів. Крім того, відповідач зазначає, що ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/1030/14 не отримував. Клопотання судом задоволено, судове засідання відкладено. В судове засідання 27.05.2014 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, адресою, зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Агроплюс-Сервіс» зареєстроване за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3. Ухвала суду від 28.03.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, та ухвала від 24.04.2014 р. про відкладення розгляду справи повернуті органом зв'язку з посиланням «організація не значиться». При цьому, в клопотання про відкладення розгляду справи від 15.05.2014 р. відповідачем зазначено саме цю адресу для листування. З урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 27.05.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Приватним підприємством «Бізон-Тех 2012» (позивач у справі, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» (відповідач у справі, покупець) 11.01.2013 р. укладено договір поставки насіння № ЗП-Н-6, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його у порядку, строки та на умовах, визначених договором та специфікаціями до нього. Згідно з п. 2.1. договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.3. договору дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару. В пункті 4.6. договору, зокрема, визначено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться у момент одержання його від постачальника. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується. Датою поставки товару є дата, яка вказана в накладній. Згідно п. 5.1., п. 5.2. договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Оплата товару здійснюється покупцем у українській гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Специфікацією № 1 від 18.02.2013р. сторони погодили перелік та вартість товару, умови та місце поставки, а також строки оплати. Так, загальна вартість товару (насіння соняшнику), який погоджено поставити відповідачу, складає 593845 грн. Товар оплачується покупцем в порядку вказаному у договорі та в строк - не пізніше 20.10.2013 р.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки від 11.01.2013 р. сторонами підписано Специфікації № 1 в редакції від 29.03.2013 р., № 2 в редакції від 04.03.2013, № 3 від 25.06.2013 р., якими узгоджено найменування, кількість, вартість та строк поставки товару. Відповідно до п. 3 Специфікацій № 1, № 2, № 3 товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі, та в такі строки:

- Специфікація № 1 - авансовий платіж у сумі 265053 грн. 06 коп. - у строк не пізніше 31.01.2013 р.; другий платіж у сумі 265053 грн. 06 коп. - у строк не пізніше 15.09.2013 р.

- - Специфікація № 2 - авансовий платіж у сумі 11187 грн. - у строк не пізніше 01.03.2013 р.; другий платіж у сумі 11187 грн. - у строк не пізніше 15.09.2013 р.

- - Специфікація № 3 - авансовий платіж у сумі 38753 грн. 34 коп. - у строк не пізніше 30.06.2013 р.; другий платіж у сумі 37853 грн. 33 коп. - у строк не пізніше 15.09.2013 р.

Судом встановлено, що за видатковими накладними № 269 від 04.03.2013 р., № 319 від 04.03.2013 р., № 832 від 29.03.2013 р., № 885 від 29.03.2013 р., № 921 від 01.04.2013 р., № 1672 від 15.04.2013 р., № 270 від 04.03.2013 р., № 922 від 01.04.2013 р., № 2941 від 25.06.2013 р. позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 630371 грн. 21 коп., який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних, завірені печаткою товариства, та довіреності № 7 від 04.03.2013 р., № 12 від 28.03.2013 р., № 19 від 15.04.2013 р.. № 8 від 04.03.2013 р., № 14 від 28.03.2013 р., № 52 від 25.06.2013 р.

Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 276240 грн. 06 коп., а саме: 265053 грн. 06 коп. перераховано 04.02.2013 р. та 11187 грн. перераховано 28.02.2013 р., про що свідчать банківські виписки. За розрахунком за відповідачем склалася заборгованість, яка складається з основного боргу в розмірі 354131 грн. 15 коп. та індексації ціни товару в розмірі 97338 грн. 43 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.6 договору поставки № ЗП-Н-6 від 11.01.2013 р. передбачено, що ціна товару, вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається за відповідною формулою, визначеною у договорі. Згідно п. 5.6.6 договору поставки зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 354131 грн. та індексації ціни товару в сумі 97338 грн. 43 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 23333 грн. 84 коп., нарахованої за період з 16.09.2013 р. по 19.03.2014 р., та штрафу в розмірі 106239 грн. 34 коп., позивач обґрунтовує п. 8.3.1 договору № ЗП-Н-6 від 11.01.2013 р., згідно до якого за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст.. 259 ЦК України збільшується до трьох років.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару більше ніж на 30 днів, суд знаходить представлений розрахунок пені в розмірі 23333 грн. 84 коп. та штрафу в розмірі 106239 грн. 34 коп. обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 632, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» (69032, м.Запоріжжя, вул. Доківська, 3, ЄДРПОУ 33471898) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (69005, м.Запоріжжя, вул.. Новицького Якова, 11, ЄДРПОУ 38325315) 354131 (триста п'ятдесят чотири тисячі сто тридцять одна) грн. 15 коп. основного боргу, 97338 (дев'яносто сім тисяч триста тридцять вісім) грн. 43 коп. індексації ціни товару, 106239 (сто шість тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 34 коп. штрафу, 23333 (двадцять три тисячі триста тридцять три) грн. 84 коп. пені, 11620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 86 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 30 травня 2014 року.

Суддя І.А. Попова