Рішення № 39136265, 27.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"27" травня 2014 р. Справа № 911/1099/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Контраст», м. Бориспільдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС», Києво-Святошинський район, с. Лісникипро стягнення 116103,73 грн.за участю представників:

позивача:Полинь А.С. - дов. від 05.11.2013р.відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Контраст» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС» (далі - відповідач) про стягнення 116103,73 грн., з яких 96866 грн. основний борг, 312,23 грн. пеня та 18925,50 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів від 23.08.2013р. № 128 щодо здійснення розрахунку за поставлені нафтопродукти у визначені договором строки.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточняв розмір позовних вимог подавивши до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог та про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.2014р., позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог, з мотивів часткового погашення відповідачем під час розгляду справи заборгованості на суму 30000 грн. і перерахунку заявлених до стягнення сум боргу, пені, штрафу та просить суд стягнути з відповідача 45702 грн. основного боргу, 427,55 грн. пені та 18925,50 грн. штрафу.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 45702 грн. основного боргу, 427,55 грн. пені та 18925,50 грн. штрафу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.05.2014р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Проте, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю директора відповідача бути присутнім в судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, директор відповідача, який на час розгляду даної справи перебуває у відпустці, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки нафтопродуктів від 23.08.2013р. № 128 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується передати у власність відповідача - покупця нафтопродукти (в подальшому товар) партіями, в кількості та асортименті, за цінами, вказаними в додаткових погодженнях до даного договору (рахунок-фактура), які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату та прийняти погоджений товар на умовах даного договору (п. 1.1 та п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору, у випадку відпуску товару покупцеві без попередньої оплати покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 3-х днів з моменту отримання товару.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік, якщо за місяць до його припинення сторонами не було виставлено у письмовій формі бажання про його припинення (п. 7.4 та п. 7.5 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 75702 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 23.10.2013р. № РН-1002475 на суму 38502 грн., від 28.10.2013р. № РН-1002526 на суму 37200 грн. Зазначені видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар в повному обсязі та у строки визначені договором не розрахувався, у зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 45702 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 45702 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 45702 грн. заборгованості.

На підставі п. 5.3 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення термінів оплати за отриманий товар пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 27.10.2013р. по 01.05.2014р. складає 427,55 грн.

Також, позивач на підставі п. 5.5 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення строків платежів, передбачених п. 3.5 договору, штраф у розмірі 25% від вартості поставленого та несвоєчасно оплаченого товару, який за розрахунком позивача складає 18925,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 427,55 грн. пені та 18925,50 грн. штрафу підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 45702 грн. основного боргу, 427,55 грн. пені, 18925,50 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС» (08172, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 116, ідентифікаційний код 38275495) на користь Приватного підприємства «Контраст» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1, ідентифікаційний код 13706055) 45702 (сорок п'ять тисяч сімсот дві) грн. основного боргу, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 55 коп. пені, 18925 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 50 коп. штрафу, 1901 (одну тисячу дев'ятсот одну) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 05.06.2014р.