Постанова № 39136182, 05.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2014 року 16:42 № 826/5818/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000043930 від 24.02.2014 року, -

за участю:

представника позивача - Малярчук Ю.Б.,

представника відповідача - Кошелєва А.О.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі - позивач або ПАТ «Укргазвидобування») з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000043930 від 24.02.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000043930 від 24.02.2014 року підлягає скасуванню, оскільки ПАТ «Укргазвидобування» на об'єкті перевірки не порушувало вимог п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, що підтверджується належними доказами, які спростовують висновки відповідача, покладені в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, позивач звертав увагу суду на порушення податковим органом ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків давності застосування адміністративно-господарських санкцій.

У судове засідання 05.06.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказавши під час судового розгляду справи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є законним та обґрунтованим, прийнятим з підстав встановлення під час перевірки позивача порушень діючого законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача - будівля апарату управління, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, за результатами якої складено акт від 05.02.2014 року (06.02.2014 року зареєстрований в органі Міндоходів. Реєстраційний №003/28/10/39/30019775), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм діючого законодавства України, зокрема, п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Так, під час проведення вибіркової перевірки, перевірені КОРО №№ 2665013776/2, 2665004727/4, 2665003470/6, 2665013777/1, 2665003760/6, 2665003759/7, 2665013783/1, 2665000485/1, 2665007563/1 та встановлено порушення порядку оприбуткування готівкових коштів, як визначено п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме:

1. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності за 30.11.2011 року відповідно до розрахункової книжки № 2665007563/3, з номеру квитанції 923202 по 923239 на загальну суму 5 080,00 грн. не оприбутковані в день їх надходження шляхом обліку в КОРО № 2665007563/1;

2. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності за 20.12.2011 року відповідно до розрахункової книжки № 2665007563/3, з номеру квитанції 923250 по 923278 на загальну суму 4 458,00 грн. несвоєчасно оприбутковані в КОРО № 2665007563/1 26.12.2011 року;

3. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності за 24.09.2012 року відповідно до розрахункової книжки № 2665000485/1, з номеру квитанції 902451 по 902461 на загальну суму 648,00 грн. несвоєчасно оприбутковані 25.09.2012 року шляхом їх обліку в КОРО № 2665000485/1;

4. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності з використанням РРО, фіскальний номер 2665013777, а саме: відповідно до Z-звіту № 211 від 23.07.2012 року на загальну суму 1689,44 грн., відповідно до Z-звіту № 216 від 30.07.2012 року на загальну суму 18,60 грн., відповідно до Z-звіту № 217 від 31.07.2012 року на загальну суму 30,77 грн., відповідно до Z-звіту № 218 від 31.07.2012 року на загальну суму 21,19 грн., не оприбутковані шляхом обліку в КОРО № 2665013777/1;

5. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності з використанням РРО, фіскальний номер 2665003470 відповідно до Z-звіту № 953 від 18.09.2011 на загальну суму 11849,11 грн. не оприбутковані в день їх надходження шляхом їх обліку в КОРО №2665003470/6;

6. готівкові кошти, які надійшли від господарської діяльності із використанням РРО № 2665013783, а саме: відповідно до Z-звіту № 0232 від 06.11.2012 року на загальну суму 120,99 грн., відповідно до Z-звіту № 0233 від 07.11.2012 року на загальну суму 261,01 грн., не оприбутковані в день їх надходження шляхом їх обліку в КОРО №2665013783/1;

7. готівкові кошти, які надійшли від господарської діяльності із використанням РРО №2665013783 відповідно до Z-звіту № 15 від 10.10.2011 року на загальну суму 201,03 грн. несвоєчасно оприбутковані в КОРО №2665013783/1;

8. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності із використанням РРО №2665013783 у період з 11.10.2011 року по 17.10.2011 року відповідно по Z-звітам №№16-20 на загальну суму 1151,84 грн. оприбутковані шляхом обліку в КОРО №2665013783/1 після 18.10.2011 року;

9. готівкові кошти, які надійшли від провадження господарської діяльності із використанням РК №2665003759/1 на загальну суму 1684,87 грн. під час виходу з ладу РРО №2665003759 не оприбутковані шляхом проведення через РРО, після відновлення його роботи, та обліку на підставі фіскального звітного чеку в КОРО №2665003759/7;

10. готівкові кошти, які надійшли від господарської діяльності із використанням РРО №2665013776 відповідно до Z-звіту № 420 від 14.05.2013 року не оприбутковані в ден день їх надходження шляхом обліку в КОРО №2665013776/2 на загальну суму 1048,31 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 05.02.2014 року (06.02.2014 року зареєстрований в органі Міндоходів. Реєстраційний №003/28/10/39/30019775), відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 24.02.2014 р. № 0000043930, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141 315,80 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення за правилами ст.56 Податкового кодексу України оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 24.02.2014 р. № 0000043930 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи пояснення представників сторін по справі, надані у судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону закріплені терміни, які вживаються у ньому, зокрема:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до п.1.5 ст.3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Відповідно до п.1.2 Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п.2.6. Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно наказу від 27.01.2014 р. № 82 «Про проведення фактичної перевірки» об'єктом перевірки визначена господарська одиниця позивача, розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28.

При цьому, розрахункові книжки №№ 2665007563/3, № 2665000485/1 та книги обліку розрахункових операцій № 2665007563/1, № 2665000485/1, № 2665013777/1, № 2665003470/6, № 2665013783/1, № 2665013776/2, №2665003759/7, щодо яких відповідачем виявлені факти порушень п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, видавалися для використання на інших господарських одиницях позивача, отже, не можуть свідчити про відповідні порушення господарською одиницею позивача (будівля апарату управління), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, яка була об'єктом фактичної перевірки у даних спірних правовідносинах.

По касовим апаратам з фіскальними № 2665004646 та № 2665004647, КОРО за 2013 - 2014 рр. по касових апаратах з фіскальними № 2810018418 та № 281001847 (що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська 26/28), які були безпосереднім об'єктом фактичної перевірки будь-які порушення відсутні.

Незважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до даних розрахункової книжки № 2665007563/3 за 30.11.2011 року, від провадження господарської діяльності господарською одиницею позивача - крамниця № 3 ВГХтаТ ГПУ «Шебеликкагазвидобування» (виїзна торгівля), розташована за адресою: смт. Червоний Донець, вул. Леніна, ДК «Укргазвидобувакня» ГПУ «Шебеликкагазвидобування», надійшли готівкові кошти в сумі 500,00 грн. (з номеру квитанції 923202 по 923209), готівкові ж кошти з номеру квитанції 923210 по 923239 надходили в інші дати господарської діяльності, зокрема, 07.12.2011 року та 20.12.2011 року, що ставить під сумнів належне дослідження відповідачем первинних документів під час здійснення фактичної перевірки.

Згідно даних КОРО № 2665000485/1, виданої для використання господарською одиницею позивача - їдальня № 14 ВГХтаТ ГПУ «Шебеликкагазвидобування», розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка ГПУ «Шебеликкагазвидобування ДК «Укргазвидобувакня», в ній своєчасно, тобто 24.09.2012 року, здійснено запис на підставі даних РК № 2665000485/1 за 24.09.2012 року (квитанції 902451 по 902461), що спростовує відповідні висновки відповідача в цій частині.

Згідно даних КОРО № 2665013777/1, виданої для використання господарською одиницею позивача (ГПУ «Шебеликкагазвидобування ДК «Укргазвидобувакня»), яка розташована за адресою: Харківська область, Первомайський р-н, с. Єфремівка, до неї підклеєні Z-звіти № 211 від 23.07.2012 року на загальну суму 1689,44 грн. № 216 від 30.07.2012 року на загальну суму 18,60 грн., № 217 від 31.07.2012 року на загальну суму 30,77 грн., до Z-звіту № 218 від 31.07.2012 року на загальну суму 21,19 грн. та частково внесено записи по Z-звітам № 211 та № 216.

Згідно даних КОРО № 2665003470/6, виданої для використання господарською одиницею позивача, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Красноград, мікрорайон 3, прибуд. територія 19б, до неї підклеєний Z-звіт № 1953 від 18.09.2011 року на загальну суму 11849,11 грн. та наявний запис про нього 18.09.2011 року.

Згідно даних КОРО № 2665013783/1, виданої для використання господарською одиницею позивача, яка розташована за адресою: Полтавська область, Карлівський р-н, вул. П. Хрестишенська, 2, до неї підклеєні Z-звіти № 0232 від 06.11.2012 року на загальну суму 120,99 грн., № 0233 від 07.11.2012 року на загальну суму 261,01 грн., Z-звіту № 15 від 10.10.2011 року на загальну суму 201,03 грн. та №№16-20 на загальну суму 1151,84 грн., а також наявні записи про них.

Згідно даних КОРО № 2665013776/2, виданої для використання господарською одиницею позивача, яка розташована за адресою: Харківська область, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9а, до неї підклеєний Z-звіт № 420 від 14.05.2013 року на загальну суму 1048,31 грн. та наявний запис про нього 14.05.2013 року.

Окрім того, Книга обліку розрахункових операцій № 2665003759/7, виданої для використання господарською одиницею позивача (пересувний пункт харчування), яка розташована за адресою: Харківська область, містить записи РК №2665003759/1 за 18.11-21.11.2012 року, тобто облік готівкових коштів, які надійшли від провадження господарської діяльності відповідної господарської одиниці позивача під час виходу з ладу РРО №2665003759.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про не оприбуткування готівкових коштів господарськими одиницями позивача з підстав відсутності записів у КОРО, оскільки в своїй більшості, що підтверджується вищевикладеним, вони не відповідають дійсності. Окрім цього, проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані в розумінні п. 2.6 Положення, і їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстраторів розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а відсутність самого лише запису в КОРО не є доказом того, що готівкові кошти не оприбутковувались.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції в розмірі 141 315,80 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «С» від 24.02.2014 р. № 0000043930.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «С» від 24.02.2014 р. № 0000043930 з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №0000043930 від 24.02.2014 року.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок