Рішення № 39135569, 19.05.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.2014 Справа № 905/2488/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк (ідентифікаційний код 19383142)

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка (ідентифікаційний код 32442295)

про стягнення заборгованості в сумі 195360,00грн., інфляції в сумі 2148,96грн., 3% річних у розмірі 15538,79грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №5-юр від 24.03.2014р.,

від відповідача: Бережна О.М. за довіреністю №08-81/40д від 08.01.2014р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 195360,00грн., інфляції в сумі 2148,96грн., 3% річних у розмірі 15538,79грн.

Ухвалою від 14.04.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2488/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт з ремонту обладнання №1165/1 від 01.07.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 195360,00грн. та підстави для нарахування інфляційних втрат в сумі 2148,96грн., 3% річних у розмірі 15538,79грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання робіт з ремонту обладнання №1165/1 від 01.07.2011р., специфікації №1 від 01.07.2011р., актів приймання-здачі виконаних робіт №0531 від 21.07.2011р., №0541 від 26.07.2011р., видаткової накладної №688/11 від 26.07.2011р., №699/11 від 21.07.2011р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №354 від 21.07.2011р., №368 від 06.07.2011р., актів звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2014р., станом на 31.12.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 22, 44, 49, 54, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

28.04.2014р. відповідачем надано письмові пояснення до позову, за яким останній зазначає, що за даних бухгалтерського обліку ОП «Шахта імені В.М. Бажанова» дійсно є заборгованість перед ТОВ «Кант» у сумі 195360,00грн. Також відповідач просить суд врахувати скрутне фінансове становище ДП «Макіїввугілля» та відмовити у стягненні штрафних санкцій.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант» (підрядник) та ВП «Шахта ім.В.М.Бажанова» ДП «Макіїввугілля» (замовник) укладено договір на виконання робіт з ремонту обладнання №1165/1 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконувати роботи з ремонту гідродомкратів ЗКД-90, гідростійок ЗКД та гідростійок-ЗКД-90Т за завданням замовника, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконані роботи протягом строку дії цього договору. Найменування робіт та найменування обладнання зазначається сторонами в специфікаціях, які є невід ємними частинами цього договору (п.1.1. Договору).

За п.5.1. Договору вартість робіт, що виконуються, за цим договором визначається на дату здачі-приймання виконаних робіт. Дата здачі-прийомки робіт є дата підписання акту виконаних робіт.

Так, 21.07.2011р. складено акт прийомки-здачі виконаних робіт №0531 на суму 106560,00грн., 26.07.2011р. складено акт прийомки здачі-виконаних робіт №0541 на суму 88800,00грн., підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

За п.5.4. Договору замовник оплачує повну вартість робіт протягом п'яти календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений термін замовником на користь підрядника не була сплачена вартість виконаних робіт, внаслідок чого з 27.07.2011р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 106560,00грн. за актом №0531, з 01.08.2011р. - виникла заборгованість у розмірі 88800,00грн. за актом №0541.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 195360,00грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 15538,79грн., нараховані за період з 29.07.2011р. по 24.03.2014р. на суму 106560,00грн., з 03.08.2011р. по 24.03.2014р. на суму 88800,00грн., інфляційних втрат у розмірі 2148,96грн., нараховані за період з 29.07.201р. по 24.03.2014р. на суму 106560,00грн., з 03.08.2011р. по 24.03.2014р. на суму 88800,00грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що при визначені суми вказаного нарахування позивачем допущено помилку.

Здійснивши розрахунок % річних самостійно, судом встановлено, що сума 3% річних становить 15515,43грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 15515,43грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що визначена позивачем сума інфляційного нарахування за визначений позивачем період є вірною.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2148,96грн. підлягають задоволенню.

Також позивач проси суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1800,00грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1.

03.03.2014р. між Адвокатським бюро «ОСОБА_1» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант» (замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг №03-03/2014/1448/2, за умовами якого замовник доручає, а виконавець надає замовнику адвокатські послуги щодо стягнення заборгованості з ВП «Шахта ім.В.М.Бажанова» в зобов'язаннях, що виникли на підставі договору №1074/1 від 01.09.2010р. на суму основного боргу 278370,00грн., інфляційних витрат 20504,41грн., 3% річних 28655,86грн., договору №10106/1 від 01.11.2010р. на суму основного боргу 268944,00грн., інфляційних втрат 11663,92грн., 3% річних 25689,16грн., договору №1109/1 від 10.01.2011р. на суму основного боргу 227925,00грн., інфляційних втрат 6030,23грн., 3% річних 11452,44грн., договору №1165/1 від 01.07.2011р. на суму основного боргу 195360,00грн., інфляційних витрат 2148,96грн., 3% річних 15538,79грн. (подання позову та представництво в суді по справах).

За п.6.1. Договору про надання адвокатських послуг №03-03/2014/1448/2 оплата за адвокатські послуги здійснюється згідно виставлених рахунків у повній сумі 7200,00грн. без ПДВ (з розрахунку 1800,00грн. без ПДВ за адвокатські послуги за подання позову та представництво у господарському суді Донецької області по кожній окремій справі щодо стягнення заборгованості, передбаченої п.1.1. цього договору).

Пунктом 6.2. Договору про надання адвокатських послуг №03-03/2014/1448/2 оплата здійснюється замовником в безготівковій формі у вигляді передплати 100%, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до виписки по рахунку 15.05.2014р. позивачем на користь Адвокатського бюро «ОСОБА_1» перераховано грошові кошти у розмірі 3600,00грн. за адвокатські послуги, що виникли на підставі договорів №1074/1 від 01.09.2010р., №1165/1 від 01.07.2011р.

Таким чином, враховуючи, вищенаведені факти, суд згідно з приписами статті 44 ГПК України вважає витрати на оплату послуг адвокату на підставі договору про надання правової допомоги в сумі 1800,00грн. судовими.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, які складаються з витрат на послуги адвокату, які понесені відповідачем, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності:

- відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення;

- тривалість розгляду справи - кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь - 2 судових засідань;

- кількість підготовлених адвокатом документів, обсяг доказів, які надані на підтвердження доводів по справі та вплив даних доказів на результати вирішення питань, порушених в них.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем визначено розумно необхідний розмір суми вказаних витрат, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягають судові витрати на послуги адвоката в сумі 1800,00грн.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на послуги адвоката підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 195360,00грн., інфляції в сумі 2148,96грн., 3% річних у розмірі 15538,79грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» (83050, м.Донецьк, пр.Б.Хмельницького, б.69, к.66, ідентифікаційний код 19383142) суму основної заборгованості у розмірі 195360,00грн., інфляції в сумі 2148,96грн., 3% річних у розмірі 15515,43грн., судовий збір у розмірі 4260,49грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 1799,80грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2014р.

Суддя Ю.В. Сич