Ухвала суду № 39135181, 03.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/9120/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Малиніна В.В.

та секретаря Бруя О.Д.

за участю позивача ОСОБА_2 та представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України Лех Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, третя особа: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити дії,

встановила:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, третя особа: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України укласти з ОСОБА_2 трудовий договір в порядку переведення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року залишено без змін.

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та обіймала посаду начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення. Згідно наказу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №509-к на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків директора департаменту юридичного забезпечення з 13.11.2012.

Указом Президента України від 23.11.2011 №1069/11 «Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) ліквідовано.

Указом Президента України від 23.12.2011 №1070 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг та затверджено відповідне положення.

Правонаступника за правами та обов'язками Держфінпослуг нормативно не визначено.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, зазначений Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

Відповідно до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженою Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не включена до переліку центральних органів виконавчої влади.

18 березня 2013 року Голова комісії з ліквідації Держфінпослуг листом № 56/31-5 звернувся до Голови Нацкомфінпослуг з проханням розглянути список працівників Держфінпослуг для визначення переліку посад, які можуть бути запропоновані зазначеним працівникам у структурі Нацкомфінпослуг.

У відповідь на зазначений вище лист, Нацкомфінпослуг листом від 26.04.2013 №3175/09-6 було запропоновано звільнити начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення Держфінпослуг ОСОБА_2, в порядку переведення для подальшої роботи у Нацкомфінпослуг. Водночас, в листі Нацкомфінпослуг від 26.04.2013 №3175/09-6 не була зазначена посада, на яку мала бути переведена ОСОБА_2

Наказом Держфінпослуг від 26.04.2013 № 52-к позивач була звільнена з займаної посади на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України в порядку переведення без зазначення посади, на яку переводиться.

Того ж дня, ОСОБА_2 було подано до Нацкомфінпослуг заяву про призначення на посаду заступника директора департаменту юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг в порядку переведення з Держфінпослуг з 07.05.2013.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості та правомірності відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є: переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Статтею 27 Закону України «Про державну службу» визначено, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Для просування по службі у державних органах створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, який формується з державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №423 від 17.06.1994, прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, передбачених статтею 25, та на інші прирівняні до них посади проводиться за конкурсним відбором у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. №169, крім випадків, коли інше не передбачено законами України.

Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.

Також без конкурсного відбору або стажування можуть прийматися державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах Рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державну службу» державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах, що ліквідуються, можуть призначатися до новостворених органів державної виконавчої влади без конкурсного відбору лише на рівнозначні посади.

Таким чином, позивач для переведення його до Нацкомфінпослуг без конкурсного відбору повинен був подати клопотання про призначення його на рівнозначну або нижчу посаду, ніж він обіймав в Держфінпослуг.

26 квітня 2013 року ОСОБА_2 подано заяву на зайняття (призначення) більш високої посади, ніж вона обіймала в Держфінпослуг.

Враховуючи викладене, Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг діяла в межах чинного законодавства, оскільки не мала правових підстав для призначення ОСОБА_2 без конкурсного відбору на більш високу посаду шляхом переведення з Держфінпослуг до Нацкомфінпослуг.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 16.05.2013 №72-к ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення з 07.05.2013 та наказом Голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 29.05.2013 №83-к, позивача звільнено з посади, у зв'язку із повною ліквідацією Держфінпослуг, за наявності попередження про наступне звільнення (вивільнення) від 10.07.2012.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, третя особа: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

В.В. Малинін