Рішення № 39134861, 10.06.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2397/14-ц

2-2023/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2014 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього боргу в сумі 5350 гривень, суми штрафних санкцій у розмірі 258048 гривень та судового збору.

Свої вимоги мотивувала тим, що 27 серпня 2012 року між нею та відповідачем був укладений договір позики на суму 630 доларів США, що еквівалентно 5350 гривень, з терміном повернення до 10 вересня 2012 року. Вона передала відповідачу кошти, а останній написав їй боргову розписку.

Незважаючи на взяті на себе зобов'язання, відповідач борг не повертає, тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Станом на 04 лютого 2014 року заборгованість відповідача становить:

- 5350 гривень - основний борг;

- 258048 гривень - штрафні санкції, передбачені договором.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила суду, що суму основного боргу обраховувала з урахуванням банківського курсу долара США до української гривні станом на 04 лютого 2014 року - день звернення до суду з позовом. Також вона просить стягнути штрафні санкції у розмірі 10 % від суми отриманих коштів за кожен день прострочення, що передбачено в тексті боргової розписки.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 26).

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 серпня 2012 року між сторонами було укладено договір позики на суму 5350 гривень з терміном повернення до 10 вересня 2012 року.

На підтвердження своїх позовних вимог щодо укладення зазначеного договору позики, ОСОБА_1 надала суду копію розписки ОСОБА_2, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні (а.с. 5).

З позовної заяви вбачається та підтвердженого позивачем у судовому засіданні, що ОСОБА_2 отримані в борг кошти не повернув.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Встановлено, що відповідно до розписки від 27 серпня 2012 року ОСОБА_2 має повернути ОСОБА_1 630 доларів США.

Позивач просить стягнути з відповідача кошти в національній валюті за курсом на 04 лютого 2014 року - день звернення до суду з позовом.

Станом на 04 лютого 2014 року за офіційним курсом Національного банку України (7,993 гривень за 1 долар США) 630 доларів становить 5035 гривень 59 копійок. Зазначена сума й підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 258048 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З розписки ОСОБА_2 вбачається, що у випадку неповернення в строк, передбачений цією розпискою, грошових коштів, за кожен день прострочення платежу останній зобов'язується сплатити 10 % від суми отриманих коштів.

З урахуванням таких умов, позивачем нарахована пеня в розмірі 258048 гривень за 512 днів прострочення повернення боргу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Нарахована сума пені значно перевищує розмір основного зобов'язання за договором позики - 5035 гривень 59 копійок.

У такому випадку, суд вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки (пені) до суми основного зобов'язання з 258048 гривень до 5035 гривень 59 копійок.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню частково.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 526, 530, 533, 625, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5035 гривень 59 копійок боргу, пеню в розмірі 5035 гривень 59 копійок та 243 гривні 60 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: