Постанова № 39134172, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16345/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Білоцького В.В.

представника відповідача Декань М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 року № 0006592220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю, при цьому суд виходив з того, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та контрагентом ТОВ «ТЕЛСІ» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами, тому позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Власну позицію мотивував тим, що Акт перевірки не має достатніх нормативних та документальних підтверджень на обґрунтування вищезазначених висновків, а лише містить узагальнюючі посилання на невідповідність первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ПКУ та Цивільному кодексу України, а також безпідставні висновки щодо безтоварності господарської операції за договором підряду № 7 від 21.02.2013 року укладеному між TOB «ТЕЛСІ» та TOB «Ізодром». При цьому, в порушення вказаних вимог, в акті документальної перевірки не зазначено жодного доказу, що підтверджують порушення TOB «Ізодром» п. 198.1, п.198.6 ст.198 , п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України.

Також апелянт акцентував увагу на тому, що перевірка TOB "Ізодром" проведена лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Телсі» та висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на основі цього акту з чим не можна погодитись.

На думку позивача, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено наявні в матеріалах справи належні докази позивача, не надано їм належної правової оцінки, що в свою чергу призвело до ухвалення постанови, яка не ґрунтується на нормах діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ізодром» (код за ЄДРПОУ 21591608) з питань дотримання вимог подайтеся законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Телсі» (ЄДРПОУ 31200891) за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт від 31.05.2013р. № 348/1-22-20/21591608.

Згідно висновків акту в результаті проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ Ізодром» п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 199 964,00 грн., за лютий 2013 року.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Телсі», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 року № 0006592220, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ізодром» з податку на додану вартість на загальну суму 199 964,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 99 982,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного ППР, рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України його залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування, проте суд у задоволенні позову відмовив, у зв'язку з чим позивачем подано апеляційну скаргу.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Так, судовою колегією встановлено, що ТОВ «Ізодром» зареєстровано як юридичну особу 13.04.1994 року, товариство перебуває на обліку в ДПІ Голосіївського району як платник податків, основним видом економічної діяльності за КВЕД є установлення та монтаж машин і устаткування (код КВЕД 33.20). Також видами визначено: виробництво електронних компонентів (26.11); електромонтажні роботи (43.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22); інші будівельно-монтажні роботи (43.29); комп'ютерне програмування (62.01); дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (72.19); інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (74.90); ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування (33.13); установлення та монтаж машин і устаткування (основний - 33.20); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); будівництво трубопроводів (42.21).

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Ізодром» (замовник) та ТОВ «Телсі» (виконавець) у період щодо якого здійснювалася перевірка, було укладено договори підряду (на виконання робіт):

№ 59 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту плат обчислювачів ОЕ22ЛА, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 50694,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8449,00 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт;

№ 64 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту перетворювачів тиску, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 53664,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8944,00 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 65 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту плат комбінованих систем обліку з переключенням діапазонів, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 49936,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8322,67 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 67 від 15.02.2013 р., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту плат комбінованих систем з лічильником, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 50596,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8432,67 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 28 від 28.01.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту мікропроцесорних плат обчислювачів, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 53262,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8877,00 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 58 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту плат обчислювачів ОЕ22ДА, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 49820,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8303,33 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 57 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту плат обчислювачів ОЕ22ДМ, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 541508,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 90251,33 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 45 від 05.02.2013 р., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по калібровці плат мікропроцесора інтелектуального перетворювача, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 51964,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8660,67 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 41 від 11.02.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по встановленню кранів відсічних, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 678780,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 113130,00 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№ 38 від 30.01.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту сенсорних блоків, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 54984,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 9149,00 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок;

№37 від 30.01.2013 p., згідно якого ТОВ «Телсі» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту вхідного каскаду перетворювачів інтелектуальних, загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 Договору становить 53788,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 8964,67 грн.), роботи виконуються в обумовлений термін та передаються замовнику за актами здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2 Договору), також пунктами 2.3, 2.2 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем було надано копії зазначених вище договорів, протоколи погодження договірної ціни, згідно з яким сторони додатково узгоджували вартість робіт по кожному з договорів, акти здачі-приймання робіт, згідно з якими контрагентом позивача було виконано роботи, визначені договорами та належним чином засвідчені копії банківських виписок на підтвердження здійснення позивачем відповідної оплати по договорах за отримані роботи.

На виконання умов вищевказаних договорів контрагентом позивача були виписані на адресу ТОВ «Ізодром» податкові накладні № 61,62, 63, 64, 65 від 08.02.2013 p., № 83 від 11.02.2013 p., № 122,123,124,125,126,127 від 15.02.2013 р. Вказане підтверджується також реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зауваження до складання таких документів ДПІ, в тому числі в Акті висловлено не було.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Телсі», яке має ознаки фіктивного підприємства. Наведене стало підставою для відмови у задоволенні позову, при цьому в основу обґрунтування даної позиції суд першої інстанції послався на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 20.05.2013 року №1720/22.9/31200891 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕЛСІ», код за ЄДРПОУ 31200891 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень - жовтень 2012 року, грудень 2012 року, лютий 2013 року, згідно з яким в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд вважає таку позицію необгрунтованою, оскільки фактично судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам позивача, не було досліджено надані ним докази на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Ізодром» та ТОВ «Телсі», судом проігноровано принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в даному випадку підлягали встановленню обставини, зокрема, щодо наявності ділової мети, використання отриманих робіт у власній господарській діяльності, відображення зазначених операцій у власному бухгалтерському обліку і з'ясування у зв'язку з цим, відповідності об'єктивного змісту операції задекларованому, а також, враховуючи доводи відповідача із посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Телсі», добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу.

Досліджуючи обставини щодо наявності ділової мети та подальшого використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, судова колегія виходить з наступного.

Так, на вимогу апеляційного суду про надання додаткових доказів для підтвердження цих обставин, позивачем було надано листи за підписами, відповідно, начальника служби з технічного обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» С.В. Володіна за № 37/765/07-в від 18.01.2013 року та за підписом головного інженера Структурного відокремленого підрозділу «Контроль та діагностика» ПАТ «Київенерго» Бойка С.Р. від 20.01.2013 року, адресовані ТОВ «Ізодром», зі змісту яких керівника ТОВ «Ізодром» було поінформовано про необхідність проведення перепрограмування та ремонту обчислювачів у зв'язку із приведенням їх у відповідність з ДСТУ 8.586 та проведення ремонту мікропроцесорних плат обчислювачів.

Таким чином, позивачем підтверджено наявність ділової мети та використання отриманих робіт у господарській діяльності.

Доводи відповідача щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Телсі», яке має ознаки фіктивного підприємства, ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 20.05.2013 року №1720/22.9/31200891 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕЛСІ».

Отже, в даному випадку дослідженню підлягають обставини щодо добросовісності позивача у зв'язку з наведеними доводами відповідача стосовно наявності дефектів у правовому статусі контрагента ТОВ «Ізодром» - ТОВ «Телсі».

З цього приводу, апелянт послався на те, що ним було перевірено інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зокрема була наявна інформація, що TOB «Телсі» (код ЄДРПОУ 31200891) не перебуває в процесі припинення, при цьому, самим відповідачем, доказів незнаходження TOB «Телсі» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також відсутності свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на момент вчинення господарських операцій між позивачем та TOB «Телсі» до перевірки не надано, будь-які посилання на них відсутні.

Отже, зважаючи на наявні у справі матеріали, досліджені колегією суддів докази, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено реальне здійснення господарських операцій і досягнення позивачем законної мети її здійснення, доведено дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, тобто об'єктивний зміст операції відповідає задекларованому.

Колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

В даному випадку, податковий орган, в обґрунтування власної позиції щодо неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Телсі» у період, який підлягав перевірці, з якою погодився суд першої інстанції, посилався на зазначений вище акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 20.05.2013 року №1720/22.9/31200891 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Телсі» в якому встановлені порушення зазначеним платником вимог податкового законодавства.

З цього приводу, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Неможливість підтвердити відображення контрагентами сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань згідно даних актів перевірок інших суб'єктів господарювання, порушення кримінальної справи щодо посадової особи контрагента не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 22.10.2010 у справі № 21-3а10, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі 21-47а10.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що зустрічні звірки, в силу положень п. 73.5 ст. 73 ПК України, не є перевірками і полягають у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки підтверджує лише той факт, що її проведено не було у зв'язку з наявністю обставин, що унеможливили її проведення.

Отже, судова колегія виходить з того, що посилання ДПІ на зазначені в акті імовірні, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між TOB «Ізодром» та TOB «Телсі», факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів вважає, що позивачем доведено реальне здійснення господарських операцій і досягнення позивачем законної мети її здійснення, доведено дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, тобто об'єктивний зміст операцій відповідає задекларованому, в той же час, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки під час розгляду справи не підтвердилися, відтак відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2013 року № 0006592220 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у місті Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн..) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 30.09.2013 року № 716.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2014 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.