Ухвала суду № 39134084, 30.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 711/2040/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко О.М. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії державному службовцю, -

ВСТАНОВИВ:

3 березня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, у якому просила визнати протиправними дії відповідача та провести перерахунок пенсії з урахуванням інших виплат.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності другої групи загального захворювання і має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі Закон № 3723-XII), починаючи з 31.12.2013 року.

Листом УПФ від 23.01.2014 року вих.№45/7-10 відмовлено позивачу у включенні до складових заробітної плати інших виплат.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року (далі Закон № 108/95-ВР) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для застосування для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.