Ухвала суду № 39133339, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19399/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за участю третьої особи тимчасового адміністратора ОСОБА_4 про скасування розпорядження від 05.12.2013 № 4430, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача №4430 про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що позовні вимоги ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 05 грудня 2013 року №4430 нормативно та документально не підтверджуються, в той час як Нацкомфінпослуг доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, які суд вважав доведеними, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження від 05 грудня 2013 року №4430 "Про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", яким зокрема: було відсторонено від управління правління ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" під керівництвом голови правління ОСОБА_2; призначено тимчасову адміністрацію товариства до 05 березня 2014 року та тимчасового адміністратора ОСОБА_4; зобов'язано ОСОБА_2 передати тимчасовому адміністратору ОСОБА_4 установчі та інші документи, пов'язані з діяльністю товариства, печатки, штампи, матеріальні цінності та інше майно.

Вказане розпорядження прийняте за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від 12 листопада 2013 року №1248-1/13-10/13/8.

Також судом встановлено, що Акт про правопорушення ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" законодавства про фінансові послуги від 12 листопада 2013 року №1248-1/13-10/13/8 складено на підставі акта позапланової виїзної перевірки (інспекції) ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від 07 листопада 2013 року №198/13-8ФП.

Так, в оскаржуваному розпорядженні зазначено про вчинення позивачем порушень: пункту 5.2 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27 листопада 2012 року №2422; статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; пункту 2.20 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40; пункту 2.1 Прядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 лютого 2004 року №39; пункту 3.4.4 розділу ІІІ Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 липня 2010 року №566; ч.8 ст. 2 Закону України "Про страхування" та пункту 2.11 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40.

Не погоджуючись з висновками акта та вважаючи протиправним розпорядження відповідача №4430, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Власну позицію мотивував тим, що письмові запити відповідача не містять вимоги надати перелік усіх поточних та депозитних рахунків, відповідно товариство не мало обов'язку надавати таку інформацію; відповідач не повідомив про які саме рахунки не надано інформацію, що унеможливлює захист прав товариства; на момент перевірки у відповідача була відсутня інформація про наявність поточних та депозитних рахунків; дані, отримані від підприємства, не можна співставити з інформацією відповідача про поточні та депозитні рахунки, оскільки вони різняться між собою в частині періодів, за які складені та датою складання; розбіжності у фінансовій звітності не є порушенням, що допущені при складанні фінансової звітності, оскільки пов'язані зі зміною облікової політики та застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та не призвели до суттєвого викривлення інформації; затримка подання інформації до МТСБУ є системною проблемою, характерною для всіх учасників ринку страхування цивільно-правової відповідальності, що не призвело до негативних наслідків; надання безвідсоткової позики працівнику не є фінансовим кредитом, оскільки не має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, а є реалізацією права працівника згідно колективного договору.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

В силу положень ч. 1 ст. 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Нацкомфінпослуг надано право відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Нацкомфінпослуг має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі: 1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; 2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; 3) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи; 4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; 5) необґрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим особам; 6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи; 7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.

Так, зі змісту оскаржуваного розпорядження слідує, що призначення тимчасової адміністрації ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відбулось на підставі пункту 4 частини першої статті 46 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", тобто у зв'язку із вчиненням фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів.

Тобто, підставою для призначення тимчасової адміністрації та прийняття оскаржуваного розпорядження є порушення ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" вимог пункту 5.2 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27 листопада 2012 року №2422, щодо приховування інформації про наявність всіх поточних та депозитних рахунків у банках.

Інші порушення вимог законодавства про фінансові послуги, встановлені в ході проведення перевірки та зафіксовані в акті від 12 листопада 2013 року №1248-1/13-10/13/8, в акті від 07 листопада 2013 року №198/13-8ФП та в оскаржуваному розпорядженні, не стосуються предмета доказування в даній адміністративній справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що інспекційною групою Нацкомфінпослуг було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" щодо перевірки питань, викладених у листі народного депутата України від 03 вересня 2013 року №1616-294/13-01 за період з 28 грудня 2013 року по 06 вересня 2013 року, за результатами якої складено відповідний акт від 07 листопада 2013 року №198/13-8ФП.

Згідно з п. 5.2 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27 листопада 2012 року №2422, керівник та посадові особи об'єкта нагляду при проведенні перевірки зобов'язані: допустити інспекційну групу до приміщення об'єкта нагляду за його місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках); на вимогу керівника інспекційної групи підтвердити свої повноваження; створити інспекційній групі належні умови для роботи, зберігання документів, можливості користування зв'язком, комп'ютерною та копіювальною технікою; надати доступ до обліково-реєструючої системи, програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання об'єкта нагляду; своєчасно надавати інспекційній групі документи для проведення перевірки, повну та достовірну інформацію щодо діяльності об'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг; надати копії необхідних документів, засвідчені підписом керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, та скріплені печаткою об'єкта нагляду; на запрошення керівника та членів інспекційної групи надавати пояснення; надати документи (витяги з документів), що вилучаються, та підписати протокол вилучення таких документів; підписати та скріпити печаткою об'єкта нагляду роздруковану для перевірки форму електронного документа.

Таким чином, на керівника та посадових осіб об'єкта нагляду при проведенні перевірки покладено обов'язок своєчасно надавати інспекційній групі документи для проведення перевірки, повну та достовірну інформацію щодо діяльності об'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було надано до перевірки довідки про наявність поточних рахунків станом на 01 вересня 2013 року (гривневі рахунки), підписані головою правління ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3, та довідку про депозитні рахунки, які діяли в період з 28 вересня 2012 року по 06 вересня 2013 року, підписану головою правління ОСОБА_2

Разом з тим, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" не було надано інформацію про ряд наявних поточних та депозитних рахунків в установах банку, в тому числі: в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 300335) рахунок №26510746 (українська гривня), відкритий 14 березня 2007 року; у філії АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у м. Дніпропетровську (МФО 307231) рахунок №2651500798401 (українська гривня), відкритий 02 грудня 2011 року; в АБ "Укргазбанк" (МФО 320478) рахунок №265105763421 (українська гривня), відкритий 17 жовтня 2011 року та рахунок №265124663421 (українська гривня), відкритий 21 жовтня 2011 року; в ПАТ "Астра Банк" (МФО 380548) рахунок №26511001305701 (українська гривня), відкритий 28 грудня 2009року; у філії АТ "Індекс-Банк" в м. Херсон (352703) рахунок №26510100032001 (українська гривня), відкритий 18 березня 2009 року; в ПАТ "Альфа-Банк" (МФО 300346) рахунок №26502010191902 (українська гривня), відкритий 06 грудня 2012 року.

При цьому, як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказані рахунки в установах банку не відкривались або були закриті на момент проведення перевірки.

За таких обставин, суд вірно звернув увагу, що не надання позивачем інформації про наявність всіх поточних та депозитних рахунків фактично є діями щодо приховування таких рахунків, що, у свою чергу, є підставою для призначення тимчасової адміністрації фінансової установи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

При цьому, надані позивачем довідки та повідомлення банків про закриття рахунків не спростовують факт не надання ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" інформації про наявність всіх поточних та депозитних рахунків, зокрема наведених вище.

Доводи позивача відносно ненадання Нацкомфінпослуг відповіді на запит ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" щодо повідомлення номерів рахунків, інформацію про які не було надано під час перевірки, а також посилання на неспівставність отриманої відповідачем інформації з інформацією, поданою позивачем, в частині періодів та дати складання, висновків щодо встановлених в ході перевірки порушень не спростовують, а посилання позивача на відсутність на момент складання акта від 12 листопада 2013 року №1248-1/13-10/13/8 та акта від 07 листопада 2013 року №198/13-8ФП інформації про поточні та депозитні рахунки товариства, жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, тому судовою колегією відхиляються.

За таких обставин, видається вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що позовні вимоги ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 05 грудня 2013 року №4430 нормативно та документально не підтверджуються, в той час як Нацкомфінпослуг доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за участю третьої особи тимчасового адміністратора ОСОБА_4 про скасування розпорядження від 05.12.2013 № 4430 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.