Постанова № 39133262, 04.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 червня 2014 р. справа №820/6176/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А..

за участю:

представника позивача - Цвіткевіч О.А.,

представника відповідача - Токаренко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" (далі - ПрАТ "Новий Стиль", Декларант) звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі - Митний орган) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002021/2 від 14.10.2013 року; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2013/002021/2 від 14.10.2013 року, яким було скориговано митну вартість товарів за митною декларацією №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року. Також, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2010 року. Позивач вказав, що надані під час митного оформлення документи, які підтверджують митну вартість товару, безпідставно не були прийняті відповідачем до уваги та під час контролю митної вартості товару митним органом був наданий формальний запит від 10.10.2013 року щодо надання пояснень та додаткових документів а саме, без зазначення законодавчо визначених підстав для такої вимоги. Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, карткою відмови в повному обсязі та вважає їх незаконними та необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник Харківської митниці Міндоходів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити. У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що 10.10.2013 року для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем до митного поста «Харків-Центральний» Харківської митниці Міндоходів була подана митна декларація №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року. Під час контролю правильності визначення митної вартості особами митниці встановлено, що заявлена позивачам митна вартість товару по МД -3,1578 дол. США/кг., значно нижча ніж інформація по фактам митних оформлень Харківською митницею Міндоходів, та іншими митницями України. Мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав -4,7 дол. США/кг (факти попередніх митних оформлень), тобто під час перевірки наданих документів у митного органу виникли сумніви щодо повноти заявлених декларантом всіх складових митної вартості товару.

Митним органом були здійснені процедури консультацій з декларантом та запропоновано у відповідності до вимог п.5 ст.55, п.4 ст.57 Митного кодексу України надати (під підпис) додаткові документи для підтвердження заявленої вартості. В зв'язку з ненаданням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України та відсутність у митного органу інших даних про вартість товару, митним органом було скориговано митну вартість заявлену декларантом відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним 6-м методом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2013 року між ПрАТ "Новий Стиль" та компанією HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD була укладена специфікація №4 до контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 відповідно до якого компанія компанією HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD (продавець) зобов'язувався поставити ПрАТ "Новий Стиль" товар (механізми хитання Т702В, Т702А). На виконання Контракту згідно комерційного інвойсу №NY13010 від 21.08.2013 року HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD поставив ПрАТ "Новий Стиль" механізми хитання Т702В - 1000 шт та Т702А - 2800 шт.

З метою митного оформлення товару ПрАТ "Новий Стиль" було оформлено та подано Харківської митниці Міндоходів МД №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи вбачається, що при здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Харківської обласної митниці були виявлені наступні обставини:

- заявлена позивачем митна вартість товару по МД - 3,1578 дол. США/кг., значно нижча ніж інформація по фактам митних оформлень Харківською митницею Міндоходів, та іншими митницями України. Мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав 4,7 дол. США/кг. (факти попередніх митних оформлень). Даний факт підтверджується інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (МД № 807100000/2013/44065 від 10.09.2013 року). Вказане порівняння здійснено на виконання п. 2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362 (далі - Методичні рекомендації), відповідно до якого робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

А саме, відсутність банківських платіжних документів. Тому, що відповідно до пункту 5.2 частини 5 контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 року умовою сплати за товар є "100% в течении 21 календарного дня с даты, указанной в коносаменте". Відповідно до коносаменту, поданого у пакеті документів, датою його видання є 06.09.2013. Митну декларацію №807100000/2013/050205 подано до митного оформлення 10.10.2013 року. Виходячи з цього на момент митного оформлення повинні були здійсненні усі платежі відповідно до цієї поставки товару. У пакеті документів вони були відсутні та додатково не надавались.

Також у пакеті документів зазначено зовнішньоекономічний контракт №130513-ZHONG від 13.05.2013 року та додаток №4 від 21.08.2013 року. Виходячи з цього не зрозуміла відсутність Додатків № 1, 2 та 3, які повинні були бути додані до пакету документів. Не можливо визначити зміст цих документів без їх наявності, які можливо включали в себе істотні зміни до основного тексту зовнішньоекономічний контракту, та могли впливати на умови поставки.

Відповідно до положень ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви, щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості.

З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації з ЄАІС ДМСУ на товари, які ввозились на митну територію України, на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом було розпочато проведення процедури консультації та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Дані пропозиції направлені декларанту в електронному вигляді 14.10.2013 року.

За приписами частини п'ятої та шостої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У графі "Для відміток митного органу" Декларації митної вартості №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року зазначено, що для підтвердження заявленої вартості ПрАТ "Новий Стиль" необхідно надати додаткові документи, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угоду, контракт) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначення договором (угоду, контракт);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоду, контракт);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) придатну до читання копію митної декларації країни відправлення з обов'язковим перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна не відповідає вимогам Держстандарту №1)

Також, декларанту було запропоновано подати за власним бажанням інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладені норми Митного кодексу України, дії митного органу щодо витребування додаткових документів для встановлення митної вартості товару відповідають вимогам діючого законодавства та є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у статті 53 Кодексу, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

За поясненнями представника відповідача, позивач не надав на вимогу митного органу додаткових документів, доказів протилежного позивачем суду не надано.

При цьому, 14.10.2013 року до митного органу надіслано сканкопію листа вих..2013/10-14 від 14.10.2013 року за підписом начальника ВЗЕД АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" Мамонової О.А. щодо вимоги про надання рішення про коригування митної вартості товару.

Оскільки, декларантом безпідставно не були надані на вимогу митного органу всі необхідні додаткові документи, 14.10.2013 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2013/002021/2 від 14.10.2013 року, яким було скориговано митну вартість товарів за митною декларацією №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року, при цьому митним органом було використано 6 метод визначення митної вартості товару.

Також, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2010 року.

Водночас, суд зазначає, що законодавчими нормами не передбачено інших способів узгодження митної вартості товару митним органом із декларантом, ніж витребування додаткових документів або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, в зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів, відсутність у митного органу інших даних про вартість товару, а також не надання декларантом такої інформації, митним органом було скориговано митну вартість заявлену декларантом відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним 6-м методом.

З огляду на викладене, митним органом обґрунтовано відмовлено у митному оформленні товарів, задекларованих у митній декларації від 10.10.2013 року №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, частиною 3 зазначеної статті Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В даному випадку дана процедура проведена з декларантом, що підтверджується записом на обороті 1-го аркушу ДМВ №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Судом встановлено, що враховуючи вищевикладене Харківською обласною митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2013 року№807000000/2013/002021/2 за 6 методом.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди, суд зазначає наступне.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи вбачається, що попередні методи не були застосовані з таких причин:

1) 1-й метод - невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митною кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України;

2) 2-й метод - не застосовано в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього;

3) 3-й метод - відсутня інформація щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та які оформлені за ціною угоди. У митниці відсутня така інформація, а декларантом не надавалась така інформація;

4) 4-й метод - через відсутність даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару (не надана (відсутня) інформація):

- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;

- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) 5-й метод - із за відсутності даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару:

- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів;

- витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;

- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну тощо.

З огляду на викладене, митним органом було правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, виходячи з наявних документів. Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2013 року №807000003/2013/002021/2 прийнято за другорядним (резервним) методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, та відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року №362. При прийнятті митним органом рішення про коригування митної вартості від 14.10.2013 року №807000003/2013/002021/2 за основу взято наявну в митниці цінову інформацію ПІК Інспектор 2006 щодо рівнів митної вартості на товар «Механізми хитання», виробництва Китаю в перерахунку дол. США за кг., а саме 4,7 дол. США за кг.

Слід відмітити, що митна декларація заповнюється декларантом у звичайному порядку, згідно Наказу МФУ "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа " від 30.05.2012 року №651.

ПрАТ "Новий Стиль" 14.10.2013 року не оскаржуючи рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2013/002021/2 від 14.10.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2013 року, подав до митного оформлення нову ВМД № 807100000/2013/050864, в якій самостійно визначив митну вартість товарів за резервним методом на загальну суму 5722898,28 грн. та розраховану суму ПДВ, яка підлягає сплаті, у розмірі 114579,66 грн.

Тобто, позивач не скористався правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом та не надав на вимогу митного органу витребувані обов'язкові додаткові документи у визначений термін (80 календарних днів з дати митного оформлення).

Отже, сплачена ПрАТ "Новий Стиль" сума ПДВ в розмірі 114579,66 грн. є такою, що самостійно визначена ним у поданій новій митній декларації.

Відповідно до п.37.1, п.37.2 ст.37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно до п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно до ч. 8 ст.264 Митного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до норм ст. 269 Митного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин:

- відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

- внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а, також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

- порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 затверджено Положення про митні декларації, яке містить Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання.

Представником позивача не надано доказів до суду щодо внесення змін до МД №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

Таким чином, сума ПДВ, визначена в митній декларації №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року, є узгодженою сумою податкового зобов'язання та могла бути змінена виключно в порядку, передбаченому Положенням про митні декларації.

Виходячи з вищезазначеного, вказана сума ПДВ самостійно визначена позивачем та має статус узгодженої суми грошового зобов'язання, яка в силу приписів п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05.02.2013 року по справі №К/9991/30497/11.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Харківською митницею Міндоходів у даній справі доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Харківської митниці Міндоходів правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "Новий Стиль" судовий збір у розмірі 3383,73 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (вул. Комсомольське шосе, буд.88, Харків, 61020, код 32565288) судовий збір у розмірі 3383,73 грн. (три тисячі триста вісімдесят три гривні 73 копійки) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, 61010, розрахунковий рахунок 31217206784011, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2014 року.

Суддя Біленський О.О.