Ухвала суду № 39133015, 10.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/2773/14 Гол. 1 інст. - Труханович В.В.

Справа: №639/1717/14-ц Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: інші

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Міненкової Н.О.

суддів: Кружиліної О.А.

Гальянової І.Г.

при секретарі - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

в лютому 2014 року позивач звернувся у суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачеві, у зв'язку з порушенням правил підсудності.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом процесуального права, та зазначає що позов виник з приводу нерухомого майна, а тому за правилами виключної підсудності справа повинна розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши апелянта, судова колегія не знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути грошові кошти в якості компенсації вартості частки у спільному майні подружжя.

Посилався на те, що під час шлюбу у спільну власність було придбано будинок, що розташований в АДРЕСА_1. Шлюб було розірвано 22 квітня 2011 року. 15 серпня 2013 року відповідачка без його згоди продала будинок, що є спільною сумісною власністю, а тому просив стягнути з відповідачки вартість ? частини будинку.

У суд позивач звернувся за виключною підсудністю за місцем розташування спірного будинку.

Повертаючи матеріали позовної заяви позивачу суддя Жовтневого районного суду м. Харкова в ухвалі від 25 лютого 2014 року зазначила про непідсудність даної справи суду та запропонувала звернутися за місцем проживання відповідачки.

Апелянт зазначає, що у даному випадку повинна застосовуватися виключна підсудність, з чим судова колегія не може погодитися.

Відповідно до правил підсудності, підсудність вимог про стягнення грошових коштів визначається за загальними правилами підсудності.

Згідно з ч.1 ст. 109 УПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування.

Суддею правильно визначено, що у зв'язку з тим, що в позові ставиться питання про стягнення саме грошових коштів, які складають вартість ? частини будинку придбаного в шлюбі, який був пізніше проданий відповідачкою, тому у даному випадку застосовуються загальні правила підсудності.

Керуючись ст. 303,304,307,312,317 ЦПК України судова колегія,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -